Слухати

Вагітну жінку незаконно звільнили з роботи: Як без суду відстояти трудові права?

30 березня 2017 - 18:42
Facebook Twitter Google+
Діана у декретній відпустці за першою дитиною і вагітна другою. Роботодавець ФОП незаконно звільнила її з роботи. Адвокат вирішив проблему завдяки методу медіації

dsc05479.jpg

Владислав Шкурко // Громадське радіо
Владислав Шкурко
Громадське радіо

Які складнощі потягнула за собою ця історія? За рахунок чого вдалося зберегти страховий стаж заявниці? Чому було обрано позасудовий метод вирішення конфлікту — медіацію? Якою є процедура медіації?

Розповідає головний спеціаліст Третього Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Владислав Шкурко.

Лариса Денисенко: З чого все почалося? У чому була проблема?

Владислав Шкурко: У грудні 2016 року до нас звернувся вже демобілізований учасник бойових дій Роман. Його вагітну дружину незаконно звільнили з підприємства — вона працювала на фізичну особу-підприємця (ФОП). Незадовго до звернення до нас вони отримали сповіщення, що Діана буде звільнена у зв’язку з ліквідацією підприємства.

Лариса Денисенко: Чим захищені права працівників, які працюють на ФОП? Це загальні правила, на них поширюються норми трудового кодексу?

Владислав Шкурко: Так, поширюється кодекс законів про працю — основний нормативний акт, який регулює трудові відносини. Так само діють і норми захисту вагітних жінок.

Лариса Денисенко: Як Діана дізналась про звільнення?

Владислав Шкурко: Вона перебуває у декретній відпустці по першій дитині (їй близько двох років), і зараз вагітна другою. Вона була повідомлена, що треба звернутися по місцю роботи, і що у зв’язку з ліквідацією підприємства, вона буде звільнена. Як потім вона дізналася, ще дві співробітниці, які так само перебувають у декретній відпустці були звільнені: одна за власним бажанням, і друга за згодою сторін. Тут дійсно мало хто з громадян знає свої права — вони послухали роботодавицю, що так буде краще, і так і зробили.

Але, за законодавством, звільнити вагітну жінку можна лише при ліквідації підприємства, але це передбачає обов’язкове працевлаштування на інше підприємство. Сама жінка може звернутись до роботодавця і звільнитись за власним бажанням чи за згодою сторін — тоді роботодавець не несе відповідальності. Ті дві жінки погодились, а Діана ні. Зі своїм чоловіком вона звернулась до нашого центру.

Лариса Денисенко: А її трудова книжка залишилась у працедавиці?

Було записано, що Діана звільнена за власним бажанням. Але вона не складала і не підписувала таку заяву

Владислав Шкурко: Трудову книжку їй повернули, але саме цікаве — там було записано, що Діана звільнена за власним бажанням. Але вона не складала і не підписувала таку заяву. Це були просто незаконні дії роботодавиці.

Лариса Денисенко: Людина у такій спосіб залишається без соціального захисту і виплат? Наче вона сама погодилася на звільнення?

Владислав Шкурко: Якраз звільнення за власним бажанням — це найскладніша ситуація при постановці у центр зайнятості. Це найгірший варіант для неї — вона і звільнена, і при цьому не має подальшої можливості отримувати виплати, страховий стаж не нараховується. Не дивлячись на те, що у нас в законодавстві, в принципі, захищені права працівників, але немає дієвих механізмів контролю. Людина сама має контролювати правильність звільнення і відстоювати свої права. У зв’язку з тим, що у нас зараз спрощена процедура ліквідації ФОПів, вони не зобов’язані подавати дані у центр зайнятості.

Лариса Денисенко: Той факт, що Діана у декретній відпустці, коли працювала на ФОП, десь фіксувався?

Владислав Шкурко: Мав фіксуватися, але я не бачив цих документів. Вона стоїть на обліку у центрі соціальної допомоги, але сама ця ситуація про звільнення — ні у податковій, ніде ці документи не подавались. Це ми вже подали заяву в податкову, щоб вони не закривали цей ФОП поки Діану не звільнять по закону.

Лариса Денисенко: А куди треба подавати заяву?

Владислав Шкурко: Ми подавали скрізь. В центр зайнятості, хоча вони сказали, що вже не несуть відповідальності за це, у саму податкову, у пенсійний фонд. Це було зроблено для того, щоб перед судом довести, що ми спробували всі варіанти досудового врегулювання. Але проблема була в тому, що, у зв’язку зі станом здоров’я, Діана не могла оперативно це робити. А через спрощену процедуру ліквідації ФОП, на момент вирішення він вже де-факто був ліквідований.

При ліквідації ФОП особа не зникає, до неї можна пред’являти претензії

Тут у чому плюс для працівників ФОПів, у порівнянні з юридичними особами — при ліквідації ФОП особа не зникає, до неї можна пред’являти претензії. Є судова практика, коли і кредитори подають скарги і суди їх задовольняють.

Лариса Денисенко: Що було далі?

Владислав Шкурко: Після того як були подані всі заяви, ми здійснили спробу вирішити всі ці проблеми з роботодавцем без позову до суду.

Лариса Денисенко: Чому не судовий варіант, а ви вирішили знайти інший, альтернативний спосіб?

Владислав Шкурко: Подача заяви до суду і весь судовий процес складний, і займає багато часу. Діана, будучи матір’ю малолітньої дитини і вагітною, взимку лежала у лікарні, все затягнулося. Ще б судовий процес був для неї морально дуже важким. Тому ми обрали шлях хоча б спробувати вирішити проблему у досудовому порядку.

Ми провели зустріч Діани з її роботодавицею у центрі зайнятості. Запросили і мене, щоб по можливості досягти консенсусу, який би влаштував обидві сторони. Чесно кажучи, на початку роботодавиця була настроєна доволі агресивно, але робота медіатора важлива якраз не тільки зі сторони юриста, але і конфліктолога.

Лариса Денисенко: Медіація — що це за процес? Знаю, що у практиці трудових спорів це ефективний метод вирішення конфліктів?

Владислав Шкурко: Медіація — це процес врегулювання спорів із залученням медіатора, по факту посередника. Ця людина має бути незаангажованою, її основне завдання — налагодити комунікативний процес, і з конфліктної ситуації перевести у русло зацікавленості обох сторін у найшвидшому і найкращому вирішенні проблеми. Так, медіація широко застосовується у вирішенні спорів щодо трудових стосунків. Особливо на Заході, у нас, на жаль, це поки не так поширено, але розвиток є.

Є чотири основні принципи медіації

Є чотири основні принципи медіації. Добровільність — обидві сторони зацікавлені у якнайшвидшому і якісному вирішенні цього конфлікту. Конфіденційність — тому я не називаю прізвищ. Взаємоповага та рівність сторін — всі люди є рівні, і кожна сторона має поважати нішу. І основний принцип — нейтральність медіатора. Тут мені було найважче, бо я до цього допомагав Діані, аде я підійшов все ж нейтрально і був холоднокровним.

Лариса Денисенко: Медіатор ще відштовхується від того, що не схиляє сторони до якогось рішення, а прагне віднайти спільне рішення?

Владислав Шкурко: Так, моя функція була пояснити можливі шляхи вирішення цієї ситуації, і показати наслідки для обох сторін, виходячи з кожного варіанту. Саме вирішення ситуації проходило без мене, свою функцію я завершив на етапі роз’яснення. При мені вони обрали оптимальний варіант, але остаточне рішення вже було без мене.

Лариса Денисенко: А результати медіації мають бути зафіксовані? Ми звикли, що коли звертаємось до суду, то отримуємо рішення, постанову.

Владислав Шкурко: Це все ж таки документально якось вирішується. У ситуації Діани — роботодавиця внесла зміни у трудову книжку, що запис «за власним бажанням» є недійсним, і що звільнення відбулось по статті «ліквідація підприємства!. Після цього вони разом звернулись до центру зайнятості, бо подальше працевлаштування вагітної жінки обов’язкове. Але тут виникла складність — юрист центру зайнятості сказав, що вона у декретній відпустці і вагітна — немає практичної можливості її влаштувати. От і проблема у відсутності контролюючих органів — закон є, а виконати його неможливо.

Лариса Денисенко: Як ви вийшли з цієї ситуації? Коли практика свідчить про те, що рішення нема?

Владислав Шкурко: У цьому випадку Діану просто поставили на облік в центр зайнятості на загальних підставах. В цій ситуації це був найоптимальніший варіант.

Лариса Денисенко: Що це дає?

Владислав Шкурко: Вона буде отримувати виплати по втраті місця роботи, буде продовжуватись накопичення страхового стажу (що було для неї найважливішим), і це буде до того моменту, поки вона не народить дитину. Тоді вона отримуватиме кошти від соціального захисту. Після декретної відпустки Діана знову стане на облік в центрі зайнятості, їй шукатимуть роботу і нараховуватимуть виплати.

Лариса Денисенко: Які ще варіанти ви запропонували під час медіації?

Владислав Шкурко: Був варіант працевлаштування самою роботодавицею, але вона сказала, що це неможливо, бо збирається виїжджати за кордон. Був варіант, який вони і застосували — тут роботодавиця звільняється від відповідальності, бо вже центр зайнятості займається працевлаштуванням Діани, але нам було б легше, якби ФОП не було ліквідовано. Третім варіантом був суд — якби не вдалося домовитись.

Я пояснив всі ці моменти про суд — це, звичайно, трохи викликало агресію з боку працедавиці, але, на щастя, вдалось її заспокоїти і прийняти найбільш оптимальне рішення. Звичайно, через суд ми могли б добитись більшого, але це час, гроші, і, можливо, розгляд проходив би тоді, коли Діана вже народила другу дитину. А це взагалі було б для неї дуже важко.

unnamed.png

ген справедливості //
ген справедливості

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.