Слухати

Як оформити спадок, забрати депозит, розібратися з кредитом: поради для ВПО

08 грудня 2016 - 12:25 859
Facebook Twitter Google+
Що робити, якщо спадок, депозит чи кредит залишився на непідконтрольній території дізнаємось у черговому випуску «Гена справедливості»

Який порядок оформлення спадку? Як Україна гарантує право власності ВПО? Як отримати свій депозит, котрий було відкрито на тимчасово окупованій території? Як комунікувати з банками? Чи є особливості в Криму? Чому треба захищати свої права як права споживачів?

Пояснюють юристи спеціалізованої приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини з питань Криму Ганна Рассамахіна та Максим Тимочко.

Лариса Денисенко: Давайте детальніше проговоримо питання спадку, люди дуже часто з цим стикаються. Що робити, коли родичі померли на непідконтрольній території, багатьом невідомо. Куди подавати документи, як працюють нотаріуси, коли заявляти своє право на спадок?

Ганна Рассамахіна: Існує дуже багато якихось хибних уявлень про спадкування на тимчасово окупованій території. Особисто за результатами мого спілкування з ВПО я знаю, що багато хто вважає, що чомусь спадкування заборонене на території України, що у мешканців Донбасу не приймають документи і таке інше.

Лариса Денисенко: Це, мені здається, типові фобії внутрішньо переміщених осіб? Людям видається, що неможливо захистити свої права ні там, ні там?

Ганна Рассамахіна: Це жанр міської легенди. Про що казати, я особисто спілкувалась з нотаріусом, який мені доводив, що мешканцям Криму заборонено надавати нотаріальні послуги.

Треба виходити з того, що право на спадкування гарантоване Конституцією. На сьогодні прийняті спеціальні норми, з урахуванням тимчасово окупованого статусу цих територій і ніяких законодавчих обмежень для вступу у спадщину, для оформлення права власності не існує. Це все реально, досяжно, і це треба робити. Але, звичайно, є деякі питання і труднощі.

Максим Тимочко: Слід сказати, що питання спадкування мабуть одне з ключових для переселенців. Десь 30% звернень до нашої приймальні стосуються питань спадкування, оформлення нерухомості та суміжних з цим питань. До законодавства, в тому числі Закону про правовий режим тимчасово окупованих територій, а також Закону про тимчасові заходи на період проведення АТО були внесені відповідні зміни, а разом з цим і до Цивільного кодексу України, яким передбачено спрощену процедуру спадкування для осіб, які проживають на окупованих територіях. Або спадкодавець помер на окупованій території, або нерухомість знаходиться там.

Встановлено порядок за яким місце відкриття спадщини —  це місце пред’явлення першої заяви до нотаріуса. Тобто це може бути будь-який нотаріус на підконтрольній частині України.

Тим, хто хоче оформити спадок, спочатку необхідно правильно встановити факт смерті

Наша консультація для тих, хто хоче оформити спадок, завжди починається з того, що необхідно правильно встановити факт смерті. Тому що ті свідоцтва про смерть, які видаються окупаційними владами, є незаконними і не мають жодної юридичної сили. Тому ми розробили порядок, алгоритм дій по встановленню цього факту: потрібно звернутися до будь-якого районного, місцевого суду з відповідною заявою про встановлення факту смерті. Подати документи, які видавалися особі на окупованій території. Суд приймає ці документи як докази без надання їм юридичної сили. Лише потім починається вже процедура звернення до нотаріуса.

Ганна Рассамахіна: Хочу зазначити, що для внутрішньо переміщених осіб не діє обмеження, як для інших громадян України. Вони можуть подавати документи в будь-якому населеному пункті, а не за місцем проживання.

Строк для прийняття заяви про спадщину — шість місяців з дати смерті. Але підтвердження факту смерті через український суд може зайняти більше часу. І ось якщо українське свідоцтво отримане пізніше, ніж через шість місяців після смерті, то це є підставою для поновлення строку прийняття спадщини. Але, на жаль, знову ж таки потрібно звертатись до суду. Це стосується тих, хто не проживав зі спадкодавцем.

Якщо особа проживала зі спадкодавцем, то вона вважається такою, що прийняла спадщину

Якщо ж особа проживала зі спадкодавцем, то вона вважається такою, що прийняла спадщину. І їй треба лише звернутися за отриманням свідоцтва про право на спадщину. І цей строк необмежений. Тобто якщо спадкодавець був зареєстрований в Донецьку, за тією ж адресою була зареєстрована його дружина або дитина, то після встановлення факту смерті (отримання свідоцтва українського зразка) ця людина може звернутись до будь-якого нотаріуса на території України, державного чи приватного, і отримати свідоцтво про право на спадщину. Звичайно ж за наявності необхідного пакету документів.

Так встановлено законодавством, звучить дуже оптимістично, але, на жаль, на практиці особи з тимчасово окупованих територій, звертаючись до нотаріуса, можуть стикатися з проблемами і перешкодами. Вони полягають в тому, що нотаріуси, по-перше, часто необізнані в цих нюансах, по-друге, не хочуть зв’язуватись зі спадщиною в зоні АТО, не впевнені у складі спадкоємців — не хочуть видати свідоцтво на спадщину, якщо є інша особа, яка має право на цю спадщину, не хочуть проблем під час перевірок мінюсту і так далі. Тому багато нотаріусів просто відмовляють особі у відкритті спадкової справи.

Лариса Денисенко: На що може посилатися людина, коли почує, що нотаріус відмовляється виконувати свої посадові обов’язки? Що людина має зазначити?

Максим Тимочко: Якщо нотаріус відмовляє у наданні послуг, людина має вимагати постанову про відмову вчинення нотаріальної дії. Про це прямо говорить Закон про нотаріат і Інструкція про вчинення нотаріальних дій. Ця постанова буде доказом у суді про набуття права власності — що особа не змогла захистити свої права нотаріально, тож подає позов до суду, щоб захистити свої права.

Лариса Денисенко: Чи існує проблема з Кримом? Я чула від нотарів, що неможливо увійти в базу, перевірити, що Російська Федерація має своє бачення цієї ситуації?

Ганна Рассамахіна: Так, проблема з Кримом існує. Людині, яка хоче отримати у спадок нерухомість в Криму, потрібно пам’ятати: якщо запис про це право на нерухомість внесено до державного електронного реєстру та у людини є оригінал правовстановлюючого документу, то це є достатнім для надання свідоцтва про право на спадщину.

Лариса Денисенко: Воно буде сприйматися умовними владами Російської Федерації в Криму?

Ганна Рассамахіна: Ні. Звичайно ж, там так би мовити Російська Федерація і вони не розуміють, чому органи влади України засвідчували право на спадкування на «території Росії».

Лариса Денисенко: Так на чиєму балансі тоді може опинитися нерухоме майно?

Це дві паралельні правові реальності

Ганна Рассамахіна: Це дві паралельні правові реальності. І треба враховувати, що для того, щоб розпоряджатись нерухомістю за російським законодавством, реєструвати її в росреєстрі, необхідно набути права на спадщину за російським законодавством у РФ. Тому іноді, якщо успадковується рахунок у банку чи рухоме майно, витрати на оформлення спадщини є невиправданими.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про кредити. Багато хто з людей оформили позики, проживаючи на території Криму, Донецьку, Луганську, які зараз тимчасово окуповані. Чи існує наразі повноваження в банків вимагати у людей сплачувати по кредитах? І як виходити із ситуації, коли майно по кредиту начебто закріплене за тобою, але незрозуміло з ним насправді відбувається?

Ганна Рассамахіна: Це також цікаве питання. І, знову ж таки, перш за се потрібно сказати, що на сьогодні це питання не достатньо врегульовано законодавчо. Щодо кредитів, які бралися мешканцями зони АТО, тимчасово окупованого Донбасу, є пряме вказання в тому ж самому Законі про тимчасові заходи на період проведення АТО, що заборонено нараховувати пеню та штрафні санкції на ці кредити. Але ж не заборонено нараховувати відсотки. Таким чином, якщо особа взяла кредит, то він нікуди не дівається, вона має зобов’язання його сплатити і немає ніяких законодавчих підстав його скасовувати. Крім того, продовжують нараховуватись відсотки.

Лариса Денисенко: І в судовому порядку не можна вирішити це питання? Коли у людини реально немає доступу до того житла, вона вже зареєстрована і проживає на підконтрольній території? Там, можливо, навіть зруйнований будинок і у людини є докази, що він зруйнований, або зупинилося будівництво.

Ганна Рассамахіна: Звичайно ж, людина, яка вважає, що її права порушено, може звертатися до українського суду. Людина може вимагати розірвання договору і припинення нарахування відсотків. Але, знову ж таки, витрати на судовий збір, на поїздки, на послуги юриста несе особа. Підстав для скасування зобов’язань по кредиту, з точки зору цивільного права, немає.

Чи можна казати про форс-мажор — це також не врегульовано законодавством і це є спірним питанням. Тобто, можливо, так, а, можливо, й ні. Звичайно, ця проблема наболіла і вона вимагає законодавчого врегулювання, ми сподіваємось, що колись це буде.

Я в такому випадку рекомендую просити зустрічатись у суді

На практиці банки з великим дисконтом продають ці борги колекторам. І вже колектори починають псувати життя мешканцям окупованих територій: дзвонять, погрожують. Я в такому випадку рекомендую просити зустрічатись у суді. Тобто, якщо дзвонять, погрожують, ведуть себе неадекватно, то пропонувати подавати позов і вже зустрічатись в суді.

Лариса Денисенко: Чи має взагалі якийсь сенс зустрічатися з посадовими особами банків і, власне, говорити про реструктуризацію боргу, або ті самі кредитні канікули, або будь-які інші схеми? Всі ми люди, ми розуміємо, що збройний конфлікт належить до форс-мажорів.

Максим Тимочко: Я переконаний, що ситуація збройного конфлікту повинна тлумачитись, в тому числі судами, на користь споживача, саме на користь осіб, які брали кредит. Ми зараз починаємо кампанію з приводу захисту таких осіб, взяли пілотні проекти, щоб на практиці зрозуміти, як це все відбувається.

Наведу приклад по Криму. Одразу після окупації, коли люди почали виїжджати на материкову частину України, один з провідних банків заблокував їхні рахунки. Очевидно, що це було зроблено Приватбанком — про це прямо заявляє наш клієнт. Його рахунок був заблокований більше, ніж на три місяці. А коли його кредитний рахунок був розблокований, він побачив, що нарахування процентів, пені, штрафів не припинялось. Звичайно, що в такому випадку особа має права вимагати перерахунку. Однак банк ніколи не піде на зустріч своєму клієнту.

Така ж, дуже схожа ситуація відбулась на Донбасі. Тобто банки не розробили нормальний зворотній зв’язок з клієнтами, які проживають на лінії розмежування, які знаходяться на території збройного конфлікту і, відповідно, роз’яснили своїм клієнтам, як їм довести, повідомити банк про те, що вони знаходяться в зоні збройного конфлікту, щоб він припинив нараховувати бодай пеню. В цьому контексті мені не дуже зрозуміла і логіка закону. Ввели мораторій лише на нарахування пені, але набагато більшої біди приносять проценти, але їх чомусь не скасували.

Звичайно, поставити крапку в таких питаннях повинен суд. І єдине, що я можу порекомендувати клієнтам: перше — якщо ви звертаєтесь до банку, то робіть це особисто. Листування з банком може призвести до витрати часу. Якщо маєте можливість виїхати до відділення — виїжджайте особисто разом з документами про кредит або банківський вклад. Наступний крок, якщо банк відмовляє, одразу краще звернутися до юристів, в тому числі до Української Гельсінської спілки та інших організацій, які нададуть безоплатну правову допомогу. Або до адвоката, якщо людина може собі це дозволити. Бо вирішити це питання шляхом переговорів малоймовірно.

Лариса Денисенко: Також великою проблемою є питання депозитів. Я сама стикалася з тим, що фігурує умовно двохтисячний депозит, а це не дає людині право подекуди претендувати на пільги. Загалом, чи є можливість повернути ці гроші, перевести їх на доступні рахунки на підконтрольні Україні території?

Максим Тимочко: Як на мене, ця проблема найбільше стосується переселенців з Криму. Тому що після окупації Приватбанк одразу заблокував їхні рахунки і вони перестали їх бачити в мережі клієнт-банку, не можуть простежити, скільки в них коштів наразі, чи відкритий взагалі це рахунок і тому подібне. До нас почали масово звертатися люди, які мають депозити в цьому банку, які до сьогодні не можуть їх отримати. Звичайно, це велика проблема, бо більшість людей, які переїхали на материкову частину України, розраховували користуватися цими грошима, щоб розпочати нове життя.

Для переселенки з інвалідністю ІІ групи відсудили з Криму чотири тисячі доларів

Наразі ми вже маємо позитивне рішення суду, яким для переселенки з інвалідністю ІІ групи відсудили з Криму чотири тисячі доларів. Однак ми ще навіть не перейшли до стадії виконання, тому що там є цілі сюрпризи.

Ганна Рассамахіна: Так, дії Приватбанку щодо кримських депозитів є вкрай незаконними. Це такий дуже яскравий приклад, як може працювати наша банківська система. Вже в березні 2014 року Приватбанк прийняв такий підхід, який використовує досі, що внаслідок окупації банк поніс збитки і він зможе повернути кримські депозити лише після отримання компенсації цих збитків з Російської Федерації після розгляду справи у відповідних міжнародних інституціях. Це вкрай, абсолютно, вочевидь незаконно, але справа в тому, що зараз немає ніякого ефективного механізму протидії Приватбанку. Він не у банкротстві, повністю функціонує, це найбільший банк України, просто десятки тисяч кримських вкладників він ігнорує.

Є ще одна особливість — Приватбанк ніколи не листується у письмовому вигляді. Всю комунікацію з клієнтами переведено у клієнт-банкінг, онлайн-чат та call-службу 3700. Через ці служби неможливо отримати ніякий документ з печаткою і живим підписом, ніколи. Тобто Приватбанк є монополістом на інформацію щодо рахунків своїх клієнтів і він лише особисто вирішує надавати цю інформацію чи ні. На жаль, ані Національний банк України, ані будь-які інші органи державної влади вплинути на це зараз не можуть.

Що стосується інших банків, то там ситуація краща. Майже всі вони потрохи повертають кримські депозити. Є лише одна особливість — як відомо, одразу після окупації, Російською федерацією був створений так званий «Фонд захисту вкладників» в Криму, який відшкодовував кошти з депозитів українських банків. І от банки, окрім Приватбанку, часто вимагають підтвердження, що особа не отримала компенсацію з «Фонду захисту вкладників».

Ми звернулись зі скаргою о Нацбанку і після цього необхідність надавати підтвердження раптом відпала

У нас був випадок, коди людина звернулась на материку в банк, здається UniCredit, за поверненням невеликого депозиту, відкритого багато років тому. В банку йому надали лист, згідно якого вимагали підтвердження того, що ця людина не зверталась до «Фонду захисту вкладників» і лише після цього йому нібито могли відшкодувати його депозит. Ми звернулись зі скаргою о Нацбанку і після цього необхідність надавати підтвердження раптом відпала. Тобто треба захищати свої права і не здаватись.

Максим Тимочко: Цивільне законодавство України передбачає, що на першу вимогу вкладника банк зобов’язаний видати депозит. Це є імператив, ніякі інші норми, які можуть це заперечити, не можуть існувати. Обмежувати права вкладника є незаконним, бо депозит — це його власність, яка гарантована і Конституціє, і Конвенцією про права людини.

Якщо у вас виникла проблемна ситуація з депозитом, треба звернутися до юриста або безпосередньо до банку. Мало хто з вкладників знає, що листуватися з банком щодо його депозиту має відбуватись відповідно до затвердженого Нацбанком порядку відкриття банківської таємниці. Наприклад, це може бути нотаріально засвідчена заява, тоді це буде прийнято банком. Якщо ви будете листуватися звичайними заявами зі своїм підписом, то можете наразитись на те, що банк відповість вам, що з метою не порушення банківської таємниці ми вам нічого не можемо розповісти, тому що ми не впевнені, що це ви. Звичайно, що переважна більшість банків йде на зустріч клієнтам, зв’язується з ними, отримує якийсь зворотній зв’язок, щоб вирішити питання. Але є і випадки, коли люди не можуть нічого добитися шляхом поштового відправлення. Тому краще або звертатися з нотаріально засвідченою заявою, але це витрати на нотаріуса, або безпосередньо.

Звичайно, ми не відмовимо жодному українському вкладнику, який до нас звернеться, але повинні застерегти одразу, що це тривалий час. Ми, наприклад, судилися вісім місяців і це ще без виконавчого провадження, без апеляції, яку банк неминуче подасть.

Не бійтеся захищати свої права в суді, ви не витратите на це ні копійки

Але не бійтеся захищати свої права в суді, ви не витратите на це ні копійки на сплату судового збору. Тому що на відносини банківського депозиту, будь-які відносини з банком, коли ви споживач, а він надає вам послуги, поширюється Закон про захист прав споживачів. А тому позивачі в цих справах звільняються від сплати судового збору.

А також хотів би застерегти тих, хто має намір розблоковувати рахунки, бо депозит не видають зокрема тому, що особа також не може побачити свій рахунок. Ми рекомендуємо, якщо ви звертаєтесь до суду з певною вимогою до банку, то нехай це буде вимога про повернення вкладу або стягнення суми депозиту. Це не повинна бути вимога про розблокування рахунку. Тому що таке рішення буде просто неможливо виконати — розблокувати рахунок може лише банк, лише його відповідні департаменти.

Також поширеною є думка, що всі спори з Приватбанком розглядаються в Жовтневому районному суді Дніпра. Звичайно ж, ми б хотіли розвіяти цей міф. Позови, пов’язані із захистом прав споживачів, розглядаються за місцем проживання споживача. Для переселенців це важливо тому, що місцем їхнього проживання, відповідно до Статті 4 Закону про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, є місце, яке зазначене в їхній довідці внутрішньо переміщеної особи. Воно фактично замінює реєстрацію, яка зазначалася в паспорті.

Ганна Рассамахіна: І це є не те, щоб гарантією, але можливістю неупередженого розгляду справи. Тому що, на жаль, у Дніпровських судах на ці документи, без мокрої печатки, суди кажуть, що це не є документом і підтвердженням існування договірних відносин з банком.

unnamed.png

ген справедливості //
ген справедливості

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.