Слухати

Як у судовому порядку вирішити питання визнання батьківства щодо неповнолітнього?

25 вересня 2017 - 22:55 254
Facebook Twitter Google+
Жива історія клієнта Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області з алгоритмом дій стосовно того, що і як робити

Скільки коштує, як призначається і як проводиться судово-генетична експертиза на підтвердження  батьківства? Кого заслуховує в даних випадках суд? Як технічно виконується рішення суду, а саме, як внести зміни до актового запису у Книзі реєстрації народжень, змінивши записи про батька та прізвище дитини? Розповідає Роман Непочатов, спеціаліст Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області.

 

Лариса Денисенко: Хотілося би дізнатися від вас деталі стосовно визнання батьківства.

Роман Непочатов: До нас звернувся батько. Ситуація була така: він проживав з жінкою протягом п’яти років, потім в них народилося троє дітей, один із них — син. Далі їхнє життя трохи помінялося, вони розійшлися. І в нього, і в неї вже були інші сім’ї. І після цього сталося так, що його колишня громадянська дружина померла.

Двох доньок батько одразу забрав, а зі старшим сином виникла проблема. Він був записаний за ст. 53 Кодексу про шлюб та сім’ю (бо це було до 2001 року) за прізвищем матері. Коли батько звернувся до органів опіки, звісно, йому сказали, що це не його дитина і що йому нічим не можуть допомогти.

Лариса Денисенко: А дві доньки були на його прізвищі?

Роман Непочатов: Так. Вони були записані на його прізвище, тому тут проблем не виникло.

У нас тоді була спільна нарада зі службою в справах дітей, і вони одразу направили цю людину до нас, бо вона довгий час не могла вирішити це питання.

Лариса Денисенко: І все впиралося саме в те, що були різні прізвища? Більше пересторог і претензій не було?

Роман Непочатов: Це була формальність, і служба в справах дітей також була одразу за те, щоб дитина повернулася до батька. Можна сказати, вони також розуміли, що дитина має бути з батьком. Коли він до мене звернувся, мені одразу хотілося потиснути йому руку, тому що це трохи нетипова ситуація. У моїй практиці, саме чоловіки неохоче визнають своє батьківство.

Коли він звернувся, його нинішня дружина була завжди  з ним, вона також була за те, щоб ця дитина отримала сім’ю 

Лариса Денисенко: Інших близьких родичів просто не було? Чи вони не цікавилися дитиною?

Роман Непочатов: В принципі, їх не цікавила подальша доля дитини. Тому батько звернувся і ми вже працювали з ним.

Це була моя перша справа такого характеру, тому мені було трохи важкувато розібратися, оскільки тут переплітається старий Кодекс про шлюб та сім’ю і нині діючий Сімейний кодекс. Тому довелося трохи подумати, як це зробити. Але була співпраця з органами опіки і допомога з їхнього боку.

Коли справа тільки надійшла до суду, всі розуміли, що без експертизи не обійтися. Ми домоглися того, що умовою було лише отримання ухвали про призначення експертизи, а після цього дитина вже могла бути в батька.

Лариса Денисенко: Яку експертизу ви маєте на увазі і як взагалі відбувається весь цей процес?

Роман Непочатов: Це доволі дорога процедура: і в плані часу, і коштів. На даний час вона береться або за показами крові, або за епітелієм. Перша коштує приблизно 4000 тисячі гривень, а за епітелієм — 6000-8000 гривень.

Лариса Денисенко: Жодних пільгових варіантів не можна розглядати?

Роман Непочатов: Ні, на жаль це не передбачено. Така висока ціна зумовлена тим, що всі реактиви закуповуються за кордоном, на жаль, доводиться ставити таку високу ціну.

Тому я намагався до останнього тягнути і зробити це за старим Кодексом про шлюб і сім’ю, бо там не передбачено самої експертизи. Але суддя наполягав, ви самі розумієте, що він має бути впевненим, що ухвалює рішення щодо того, що це дитина саме цього чоловіка.

Лариса Денисенко: Окрім експертизи, що може бути релевантними доказами в такого виду справах? Чи більше нема на що сподіватися?

Роман Непочатов: Відповідно до нашого законодавства жоден доказ не є визначальним, вони досліджуються лише в сукупності. Але підставою для того, щоб визнати батьківство, може бути дуже велика кількість інших доказів. За цією справою ми брали пояснення свідків, сусідів, які бачили, що чоловік і жінка на момент проживання і народження вели спільне господарство. Це також є дуже визначальним у справі. Також це можуть бути спільні фотографії, на яких дитина з батьками, довідки.  У нас у цій справі була довідка з сільради. Вони пішли нам назустріч і надали всі матеріали, які могли: довідки, що на той момент чоловік і жінка проживали разом, виховували дітей, ставали на якісь обліки і так далі. Але визначальною була експертиза.

Її порядок наступний. Особа, яка заявляє експертизу, має звернутися з відповідним клопотанням, суддя вирішує, чи це доцільно. Після цього до відповідної експертної установи, яку вказує заявник, постановляється ухвала. І згодом із цими особами, які мають бути присутні на експертизі, зв’язується експертна установа.

Це дуже серйозна процедура. Коли особи, в яких мають взяти зразки, прибувають до експертної установи, це все проводиться з відеоспостереженням, всі пробірки з біологічним матеріалом пломбуються. Тому виключено, що там можуть якісь підміни.

Лариса Денисенко: Це відбувається у присутності адвоката або представника сторони ?

Роман Непочатов: Без присутності. Але в цій справі ми вирішували питання, хто має направити дитину, адже вона є неповнолітньою і хтось має відповідати за те, щоб у відповідний час дитина прибула для взяття зразків. Всі витрати щодо експертизи несе особа, яка заявила експертизу. Але якщо, наприклад, мати хоче встановити батьківство, у випадку, якщо воно встановлюється, а батько заперечує, то кошти можна потім стягнути з відповідача.

Лариса Денисенко: Наскільки я розумію, результати експертизи підтвердили батьківство?

Роман Непочатов: Саме так. Хоча відповідно до нашого законодавства експертиза не є визначальною, але вона дуже вплинула на те, що було ухвалено таке рішення і позов було задоволено.

Лариса Денисенко: Скільки тривала процедура від початку до кінця, коли матеріали надійшли до суду?

Роман Непочатов: Приблизно два місяці. Вкінці лютого ми подали клопотання, приблизно на середину наступного місяця було призначено експертизу, близько місяць проводилось дослідження і матеріали були направлені до суду, ми могли ознайомитися з її результатами.

Лариса Денисенко: Наскільки я розумію, весь цей час дві доньки, сестри цього хлопчика, перебували  в родині чоловіка, який намагався в судовому порядку вибороти своє батьківство?

Роман Непочатов: Так. І весь цей час дитина, щодо якої було визнання батьківства, також знаходилася з батьком.

Лариса Денисенко: Було якесь окреме рішення, що це, можливо, тимчасова опіка?

Роман Непочатов: Це було оформлено рішенням органу опіки та піклування: вони з підписом та печаткою відповідного органу засвідчили, що дають згоду на те, що дитина після того, як судом буде постановлено ухвалу щодо призначення експертизи, може знаходитися у батька до моменту, коли буде ухвалене саме рішення.

Лариса Денисенко: Наскільки в таких справах важлива сприятлива обстановка нової родини, чи важлива згода другої половини подружжя? Чи достатньо одного рішення батька або матері, щоб забрати дитину?

Роман Непочатов: З одного боку, є жінки, які повністю розуміють ситуацію. В цій справі я стикнувся саме з такою: жінка повністю підтримувала свого нинішнього чоловіка і також хотіла забрати дитину, дуже емоційно на це реагувала, ходила на засідання з ним, підтримувала і сприяла в цій справі.

Лариса Денисенко: А якби була протилежна ситуація?

Роман Непочатов: Це більше моральна сторона питання. З юридичної точки зору, якщо особа буде визнана батьком, вноситимуться відповідні зміни в свідоцтво про народження дитини. Тоді вже з цим питанням буде розбиратися саме батько дитини.

Лариса Денисенко: Чи розглядався судом матеріальний стан родини, рівень відповідальності чоловіка, адже до родини забирають трьох дітей? Наскільки я розумію, всі троє є неповнолітніми?

Роман Непочатов: Звичайно. В даному випадку ці питання вже розглядалися в адміністративному порядку і ними займалися безпосередньо органи опіки і піклування. Вони вирішували, чи є достатньо підстав матеріального, морального характеру, щоб дитина повернулася до свого біологічного батька.

Лариса Денисенко: А скільки хлопчику років?

Роман Непочатов: Наскільки я пам’ятаю, на момент ухвалення рішення йому було 15 років. Тобто це вже доволі доросла людина і відповідно до законодавства його думка щодо того, чи він хоче повернутися до свого тата, також була визначальною.

Лариса Денисенко: Чи вислуховував його суд, які, можливо, ставив питання, чи спілкувалися ви з ним в досудовому порядку?

Роман Непочатов: Саме в суді розмови не було, а я мав розмову з дитиною в притулку. Одного разу я завітав до нього, щоб зрозуміти позицію дитини, чи не роблю я якусь помилку з моральної точки зору.

Лариса Денисенко: І що він сказав? Він дійсно весь цей час спілкувався з батьком і для нього було важливим мати це прізвище?

Роман Непочатов: Звичайно. Одразу, коли батько зі своєю новою дружиною до нас звернулися, вони сказали, що дитина плаче і хоче повернутися до батька, але ситуація, яка склалася, заважає цьому.

Мені було тяжко розуміти, що кожен день, який спливає по цій справі, дитина знаходиться в притулку, а не в законній сім’ї

Лариса Денисенко: Під час судового засідання, коли ви мали на руках експертизу, які питання ставив суд, що його цікавило і як виглядало рішення? І що людина має зробити після того, як має на руках рішення?

Роман Непочатов: Треба було прискіпливо підійти до того, що ми просили в рішенні, бо якщо деякі моменти не будуть відображені в ньому, можуть виникнути проблеми при перереєстрації.

Після того, як є рішення, особі буде видано нове свідоцтво про народження, в якому будуть вказані ті дані, які прописані в рішенні. Коли ухвалюється рішення і воно набирає законної сили, особа має звернутися до відповідного органу РАЦС, і на підставі цього РАЦС спочатку вносить зміни до актового запису, змінює в даному випадку прізвище, вносить додаткові відомості про батька. Після цього особі буде видане свідоцтво про народження і з тим наповненням, яке має бути відповідно до рішення. Не скажу, що ця процедура дуже тривала, але на неї також потрібен певний час.

Лариса Денисенко: Я так розумію, дуже важливо, що ви встигли отримати це рішення до того, коли дитина мала би отримувати паспорт, інакше процедура мала би змінюватися?

Роман Непочатов: Так, оскільки нещодавно були зміни щодо віку отримання дитиною паспорта. Слава Богу, ми встигли і уникли багатьох проблем, які могли б виникнути після того, як буде ухвалене рішення.

unnamed.png

ген справедливості //
ген справедливості

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.