Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Єдина вина мого клієнта — досягнення пенсійного віку, — адвокатка

10 березня 2016 - 21:25 447
Facebook Twitter Google+
Адвокат системи безоплатної правової допомоги Катерина Крамаренко представляє справу про поновлення на роботі її клієнта Олександра Панченка

В який спосіб великий для району роботодавець намагався звільнити сторожа підприємства, до чого вдавався, до чого примушував, що порушував, які аргументи вислухав суд і як відбувалося поновлення на роботі у спеціальному випуску Гена Справедливості з Івано-Франківська.

«Підприємство саме себе задокументувало в своїх порушеннях, всі документи доводили нашу правоту», — розповідає адвокат. «Коли в них закінчилися законні підстави, вони шукали будь-які аргументи, потім почали вдаватися до образ», — згадує адвокатка Катерина Крамаренко.

Пан Олександр розповідає про те, що він зараз поновлений на роботі, йому виплатили заробітну плату за один місяць, і очікуються інші належні виплати.

Лариса Денисенко: Пане  Олександре, чому вас звільнили та чому вважаєте це звільнення незаконним?

Олександр Панченко: Вони шукали привід, аби мене звільнити — відправили на медичну комісію.

Лариса Денисенко: А чому їх не влаштовували саме ви? Тому що ви пенсійного віку?

Олександр Панченко: Так, тому що я пенсійного віку та ще й інвалід 2-ої групи.

Лариса Денисенко: А на якій посаді ви працювали?

Олександр Панченко: Я працював охоронцем — не така вже й висока посада, але, як бачите, це їм на заваді не стало. Відправили мене на медичну комісію з надією, що я її не пройду. А я пройшов! Тоді вирішили спланувати крадіжку акумуляторів і звинуватити в ній мене. Але я виграв суд, адже це сталося не в мою зміну — моя зміна була напередодні ввечері. Однак роботодавець мене все одно звільнив.

Лариса Денисенко: Де саме ви працюєте?

Олександр Панченко: Працюю в АТП 0928.

Лариса Денисенко: У вас на роботі є відеокамери?

Олександр Панченко: Так є одна. Але ці акумулятори важкі, вкрасти просто так їх не можна — тільки вивозити. На камері нічого подібного немає. Тому вважаю звинувачення безпідставними. Я неофіційно запитав людей, хто б міг організувати крадіжку та підставити мене і отримав відповідь — це наш механік, який, до речі, чергував у той день.

Лариса Денисенко: Як вас звільняли?

Олександр Панченко: Оформили матеріали, що крадіжка сталася під час моєї зміни, передали їх директору і той подав наказ про моє звільнення.

Лариса Денисенко: А морального відшкодування не вимагали?

Олександр Панченко: Так, у наказі був пункт про матеріальне відшкодування. Але зарплатні мені півроку не виплачували.

Я звернувся до директора і сказав, що це незаконно, попросив скасувати наказ, на що отримав відмову. Тому я звернувся до правової служби по допомогу.

Лариса Денисенко: Пане Олександре, а звідки ви дізналися про те, що є такий Центр безоплатної правової допомоги.

Олександр Панченко: Мені його порадили і я вирішив не зволікати — звернувся. Я задоволений роботою своєї адвокатки: ми програли міський суд, але виграли апеляційний. Мене повернули на роботу, виплатили зарплатню. Зараз закінчую оформлювати інші документи.

Лариса Денисенко: Пані Катерино, з чого ви почали свою роботу після звернення до вас пана Олександра?

Катерина Крамаренко: Пан Олександр звернувся буквально у перші дні початку роботи Центру безоплатної правової допомоги у цивільних справах. Питання полягало в неправильному оформленні документів для звільнення: був наказ із доганою, а потім  звільнення. Події відбувалися в липні 2015 року. Перший наказ про оголошення догани датується 4 березня 2015 року за нібито порушення трудової дисципліни. Далі був наказ від 03.07.2015 року, яким оголосили вже догану чомусь із посиланням на попередній наказ, після чого звільнили та зобов’язали сплатити вартість вкрадених речей. Фактично, відбулося подвійне притягнення до відповідальності за одне і те ж порушення.

Лариса Денисенко: Хто підписав акт обстеження майна?

Катерина Крамаренко: Акт складали головний механік та особи, які відповідали за транспортні засоби, зокрема, водій. Третя особа — працівник цього ж підприємства. Вони склали акт, яким нібито зафіксували крадіжку акумуляторів. Насправді, ця обставина не була доведена у передбачений законом спосіб: не було звернення до міліції. Пояснили, що в них і так багато звернень про крадіжки майна на підприємстві, тому вирішили, що це безперспективно. Фактично, викрадення акумуляторів — факт тільки на словах та на акті обстеження майна.

В першій інстанції ми наголошували, що відбулося подвійне покарання за одне і те ж порушення, однак суд не взяв цього до уваги  та відхилив позов.Проте в апеляційній інстанції всі докази ретельно перевірили. Виявилося, що належним чином не було оформлено договору про матеріальну відповідальність на ім’я Олександра Петровича. Фактично, всі документи було заключено із неіснуючим господарюючим суб’єктом.

Лариса Денисенко: На чому концентрувався суд?

Катерина Крамаренко: Суд апеляційної інстанції концентрувався на дослідженні обставин скоєння крадіжки акумуляторів. Судом було також детально досліджено те, що документи оформлено некоректно, а на підприємстві немає чіткого розмежування відповідальності та обов’язків. Підприємство саме себе задокументувало в своїх порушеннях, всі документи доводили нашу правоту.

Лариса Денисенко: Чи вимагав суд відеоматеріали?

Катерина Крамаренко: Ні, суд першої інстанції послуговувався тільки показами свідків, які від самого початку були налаштовані проти пана Олександра. А ті матеріали, якими він не послуговувався, не можуть розглядатися судом другої інстанції.

Олександру Петровичу було прямо сказано, що він вже досяг пенсійного віку і має звільнити місце для іншої людини. Жодних правопорушень з боку пана Олександра не було. Єдина його вина — досягнення пенсійного віку.

Спочатку аргументом для звільнення було нібито вчинення крадіжки. Однак, коли план не спрацював,  у хід пішли закиди, щодо пенсійного віку. А потім навіть ображали.

unnamed.png

ген справедливості //
ген справедливості

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.