Слухати

Євгенія Коваленко: «Проблема дискримінаційного ставлення до ромів, на жаль, існує»

10 червня 2015 - 18:24 250
Facebook Twitter Google+

IMG_0921В усіх суспільствах та за всіх часів існують упередження.  В сучасному українському суспільстві, зокрема, існують упередження і на адресу адвокатів, котрі надають допомогу безкоштовно, і на адресу ромів. Що таке робота адвоката pro bono в цивільних та адміністративних справах. Яку тактику варто обрати, коли спілкуєшся з чиновниками. В який спосіб долаються упередження, як будуються місточки довіри між адвокатом та доволі закритою громадою? В історії клієнта та адвоката, котру розповідає адвокатка Євгенія Коваленко. 

Євгенія Коваленко: Спочатку поясню, що таке pro bono– це допомога правова, яка надається мало захищеним громадянам юристами і адвокатами зовсім безкоштовно. Робиться за власним переконанням кожного юриста. До мене пару тижнів тому звернулася представниця ромського походження – це багатодітна мама, яка має 13 діток. Проблема виникла з соціальними виплатами, їй відмовили в допомозі, як малозабезпеченій родині.

Лариса Денисенко: На що вони посилалися, коли відмовляли жінці, яка має підстави це отримати?

Євгенія Коваленко: Так, вона має право це отримати, посилання було спочатку на словах. Я попросила, щоб їй дали письмову відповідь. Обґрунтуванням було те, що вона не працює і не стоїть в центрі зайнятості на обліку. Центр зайнятості дав відповідь, що її не можуть взяти на облік в зв’язку з тим, що їй вже за 40 років. Центр зайнятості на облік бере людей до 35 років. Відповідно вони попросили трудову книжку, якої в неї не було , бо весь час вона займається вихованням дітей. Це смішно, бо ніхто не дочитує ту постанову, на яку вони посилаються. В цій постанові кабінету міністрів зазначено, що за обстеженням матеріальних умов побутових сім’ї, якщо ц неї більше 3 дітей можуть призначити їй цю допомогу. Також, якщо є інваліди в сім’ї, їй теж може бути призначена ця допомога. Департаменту соціальної допомоги треба трохи докласти зусиль, щоб надати допомогу.

Лариса Денисенко: Євгенія, а як вона на вас вийшла? Як люди знаходять адвоката, котрі можуть допомогти безкоштовно? Тому що в країні існує система БПД, яка стосується перед усім кримінальних справ. А у нас часто люди потребують допомоги в цивільних і адміністративних справах.

Євгенія Коваленко: Так трапилося, що більше року назад я надавала допомогу в кримінальній справі особі ромського походження. Відповідно, якось ромська громада про мене знала і до мене почали звертатися за певними консультаціями.

Лариса Денисенко: Я якось також спілкувалася з ромською громадою, це доволі специфічно, бо закрита громада, котра не допускає до себе чужих. У людей складаються стереотипи щодо ромів, деякі виправдані, деякі абсолютно безглузді. Я бачу як скептично починають ставитися представники органів влади, зокрема, коли йдеться про ромів. Бо вони вважають, що роми самі винні в тому, що вони не мають і не потребують тієї самої допомоги. Як вам вдалося побудувати ці містки довіри? І як за вашим відчуттям, дійсно існує проблема дискримінаційного ставлення до ромів в Україні?

Євгенія Коваленко: Так, ця проблема існує. Вони самі побачили, що я готова надати їм допомогу, готова вислухати, поїхати в правоохоронні органи. Вони спочатку мене не сприймали. Все було поступово . Їх правда дивує, що допомогу я надаю їм безкоштовно, вони постійно кажуть, що хочуть якось віддячити. Мої пояснення такі, що у більшості з них багато дітей і я кажу, що роблю це в інтересах їх дітей. У цієї мами, у якої 13 діток, мені дуже приємно, що вони ходять до школи. З однією дитинкою є проблеми, але і директор молодець, працює з цією дитинкою. Це дуже приємно, що у мами є 13 дітей, вона всіх їх доглядає . Я роблю це не в інтересах мами, а в інтересах самих дітей, бо діти у нас незахищена категорія громадян і їх майбутнє буде залежати від того, як воно буде побудовано від самого початку.

Лариса Денисенко: Ви зауважили важливу річ, коли вашу клієнтку, маму, постійно відшивали. Ви правильно це зазначили, що вони робили це в усній формі. Письмову відповідь вона їх примусила дати після того, як ви порадили. Як в принципі можна говорити з будь яким органом, який представляє державу, щоб вони письмово оформили відмову, або надали роз’яснення, бо усні зауваження оскаржити дуже важко.

Євгенія Коваленко: Я просила написати письмово, щоб вони не бачили, що працює правозахисник, тому, що якщо я сама її складу, то буде помітно, що вона робила це не сама. Вона писала це своїми словами. Я попросила, щоб вона її зареєструвала і зробила ксерокопію цієї заяви. Це вже говорить про те, що департамент соцзахисту зобов’язаний надати відповідь на такі заяви.

Лариса Денисенко: Який далі шлях , коли заява вже подається до органу який має надати ту чи іншу відповідь. Далі, що відбувається?

Євгенія Коваленко: В департаменті є комісії, вони засідають і дають відповіді. На даний момент я підготувала позовну заяву для суду, адміністративний позов на оскарження їхніх дій. Вибрала такий шлях, що мама ця пішла і записалася на прийом до міського голови. Їй обіцяли передзвонити, але ніхто не передзвонив. Тоді я з нею домовилася, що наступного разу записуватися підемо разом. Вони просто побачили, що вона ромського походження і дали їй коротеньку відповідь. Вони дуже здивувались, що вона з таким питанням йде до міського голови.

Лариса Денисенко: Очевидно, якщо є фіксація звернень громадян до міського голови, то можна оскаржити бездію міського голови, хоча тут скоріше йде про його апарат, який готує власне його засідання і зустрічі з виборцями. В який спосіб на це можна реагувати , коли навіть мер, умовно кажучи ігнорує звернення громадян у телефонній формі, або у письмовій формі ?

Євгенія Коваленко: Це можна оскаржувати, але я вже вибрала інший шлях. Я піду разом з нею до нього на прийом, просто послухаю. У нас дуже часто бере телебачення участь у таких діях. Я вже подзвонила представникам телебачення , щоб ту допомогу мама могла отримати. Хоча вона має право бути мамою – героїнею.

Лариса Денисенко: А вона знала, що у неї є таке право?

Євгенія Коваленко: Вона про це не знала. Ця сім’я мене так вразила, тому що вона сама живе, чоловіка у неї нема. Він десь час від часу з’являвся. І вона дає раду цим діткам. Мене наші органи дивують, коли вони цю маму відправляють в центр зайнятості , або питають, де її трудова книжка.

Лариса Денисенко: Як ви вважаєте чи вдасться подолати цей бюрократичний механізм ?

Євгенія Коваленко: Моя надія, що ми в досудовому порядку це вирішимо. Йдуть вибори, буде закликане телебачення, тому я думаю, що в інтересах мера буде допомогти цій мамі.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про ставлення до людини без адвоката і до тієї, що має адвоката, на ваш погляд змінюється?

Євгенія Коваленко: Дуже змінюється. Тому що навіть ця кримінальна справа, яку порушили проти мами ромського походження, що вона незаконно отримала допомогу. Коли я тільки в телефонному режимі спілкувалася зі слідчою, яка була дуже здивована. Я сказала їй своє прізвище, що буду захищати інтереси цієї мами і хай вони добре подумають, коли складають процесуальні документи. Тому, що вони дали підписати папір чоловіку малограмотному, що він з нею проживає. Насправді це не так, є сусіди, які дали свідчення, є сільський голова. Перше питання я задала, ви мама, ви маєте діток? Подивіться уважно, як мама доглядає цих діток , чи використовує вона державні кошти на власні потреби. Справу закрили. Мене дуже ображає в цій ситуації, що є багато малограмотних ромів і вони під якимось переляком підписують папір і наші правоохоронні органи користаються цим.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

GromRadioWebLogo

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.