Слухати

Затримана внаслідок тортур втратила вагітність — адвокат

04 лютого 2016 - 17:57
FacebookTwitterGoogle+
В “Гені Справедливості” розбираємося з кримінальною справою, де адвокат Олександр Шадрін добився виправдувального вироку для підсудної.

fff_0.jpg

Олександр Шадрін /
Олександр Шадрін

Про умови утримання в слідчих ізоляторах, про відсутність медичних оглядів та допомоги, психологічний та фізичний тиск, що зазнають затримані. Про адвокатську тактику роботи під час судового процесу, про роботу з доказовою базою, представлену слідством.

Жінка була безхатченком, вагітною, їй було запропоновано визначити себе винною у скоєні вбивства, на неї тиснули, оформили явку з повинною, котра турботливо була набрана слідчим на комп’ютері.

«За не розкриття злочинів, котрі перебувають на контролі Генеральної прокуратури, працівникам виносять догани. Тому, коли вичерпується можливість розкрити справу по гарячих слідах, працівники іноді вдаються до тортур, щоб схилити ту чи іншу особу зізнатися в скоєні злочину, котрі вона не скоювала. Так сталося і з моєю клієнткою», — представляє справу адвокат Олександр Шадрін.

Лариса Денисенко: Представте будь ласка фабулу справи.

Олександр Шадрін: Шостого квітня 2013 року мені було видано доручення центру безоплатної правової допомоги для здійснення захисту за такою справою, що у серпні 2012 року на одному з водосховищ міста Харкова було знайдено труп невідомої людини з ознаками насильницької смерті та чисельними ножовими пораненнями. За кілька місяців працівники карного розшуку стали підбирати осіб, які на їх думку могли б бути підозрюваними у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Лариса Денисенко: Ви так цікаво сказали — підбирати осіб. Я собі уявляю таку картотеку, де вони це вибирають. Не ведуть слідство. Для чого ви обрали саме такий термін для цього?

Олександр Шадрін: Для того, що ця категорія справ є контрольними злочинами. Вони перебувають на контролі у Генеральної прокуратури України, їх постійно заслуховують. Постійно виносять догани працівникам, у зв’язку з їх не розкриттям. Так чи інакше у них є проблема, нерозкритий злочин, який треба розкрити. І коли по гарячих слідах нікого не вдалось затримати, все рівно є намагання якось вирішити цю проблему. Тому працівники інколи вдаються до незаконних заходів та тортур з метою змусити ту, чи іншу особу, визнати себе винною у злочині, якого вона насправді не скоїла. Що власне і трапилось у даному випадку, коли підібрані два безхатька, яких на декілька днів запроторили до райвідділу. Спочатку мою клієнтку  помістили до наркологічного диспансеру, де тримали близько двох тижнів. Вона перебувала в стані вагітності, як було зафіксовано у наркодиспансері. Потім тримали у приміщенні райвідділу без складання будь-яких протоколів затримання. Їй, а також її другу пропонували визнати себе винними у вчиненні цього злочину і дати один на одного відповідні покази. 

У моєї клієнтки витримка була довшою, тому саме вона стала підозрюваною у скоєні цього кримінального злочину. Її друг надав відповідні докази, щодо можливої причетності її до вчинення вбивства. Потім вже був складений протокол затримання. Спочатку була складена її явка з повинною, зареєстрована одним числом, наступним числом був зареєстрований протокол затримання. І потім вже суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Потім набув чинності новий КПК і вже за кілька місяців виникла необхідність за новими правилами призначати захисника.

Лариса Денисенко: Олександре, хочу повернутися трохи назад, коли ви говорили про явку з повинною. Очевидно її до цього змусили, чи як це відбувалось?

Олександр Шадрін: Дуже рідко трапляється, а якщо і трапляється, то це зазвичай, безпосередньо після вчинення злочину, особа розкається і йде з повинною, якщо це дійсно її власна воля. Якщо проходить пару тижнів і звісно при таких обставинах. Вже перебуваючи під вартою вона втратила вагітність, в наслідок тортур. В даному випадку ми можемо впевнено сказати, що ця явка з повинною не була добровільною. В результаті цієї явки з повинною вона обмовила себе у вчиненні злочину, якого не скоювала.

Лариса Денисенко:  А які взагалі вони встановили, або намагалися видати за встановлені зв’язок і мотиви? З вбитою людиною, це був до речі чоловік чи жінка?

Олександр Шадрін:  Вбита людина — чоловік. У них були проблеми з встановленням його особи. Вони вирішили ці проблеми наступним чином — підбирали осіб, які перебували в розшуку, або зниклі без вісті. Досить є цікавою обставиною щодо даного випадку. За версією органів досудового розслідування — це є конкретна особа, колишній цивільний чоловік цієї обвинуваченої, вже виправданої. Батько її дитини. У них були конфлікти щодо виховання дитини і на цьому ґрунті, в стані алкогольного сп’яніння, вона начебто завдала відповідних тілесних ушкоджень, можливо обороняючись від його нападів.

Була молекулярна-генетична експертиза, за якою це він і є за великою ймовірністю. Однак у нас виникли сумніви щодо достовірності цього доказу, у зв’язку з тим, що на трупі не було виявлено шраму. Не за довго до зникнення йому робили хірургічну операцію на щелепі, однак описів, що на трупі є якісь шрами в цьому місці, відсутні. Тим не менш, навіть до таких експертиз треба ставитись з великою долею критики. Можливі фальсифікації навіть при проведенні таких досліджень. Однак суд приймав до уваги інші доводи, особливо порушення прав на свободу і особисту недоторканість, порушення права на захист і виправдав за не доведеністю.

Лариса Денисенко:  А за весь цей час, наскільки я розумію, жінка затримана втратила дитину. Це взагалі фіксувалося? Викликалися медики? Вона була позбавлена адвоката. В який спосіб слідство все це пояснювало?

Олександр Шадрін: На момент допиту її в якості підозрюваної. В протоколі допиту також було зафіксовано те, що вона вказувала, що перебуває на такому-то тижні вагітності. Однак по прибутті до Харківського СІЗО вона не була поставлена на відповідний облік, її не відвідував гінеколог. Навіть не був зафіксований стан її вагітності. Вона втратила вагітність, і ніхто навіть не прийшов до неї, не надав медичної допомоги. Це є жахливо. Діяча пенітенціарна система потребує реформування. Вони є підлеглими людям в погонах, які виконують накази керівництва, вони не є незалежними лікарями. Вони вважають, що особі погано лише, коли вона потрапляє до СІЗО. Коли вона на свободі, вона начебто не зверталась нікуди, а потрапивши в СІЗО всі раптом стають хворими. Але загально відомо, що там умови самі по собі є жахливими. Умови триманні в купі з фізичним і психологічним тиском, звісно все це вплинуло на ці обставини. Ніяк не пояснюють ці обставини. Заява про тортури належним чином не розслідується, постійно закривається. Ми постійно оскаржуємо ці постанови про закриття.

Лариса Денисенко: Стосовно адвоката, їй взагалі говорили, що вона має право звернутися і принаймні запропонували цю опцію, як таку? Чи вони були в цьому абсолютно не зацікавлені, а були зацікавлені в тому, щоб скоріше закрити справу і передати її до суду?

Олександр Шадрін: Звісно всі процесуальні пам’ятки, що їй начебто роз’яснені ці відповідні процесуальні права були нею підписані. Однак, навряд чи, ці права їй роз’яснювались. І в 2012 році, восени навряд чи вона мало реальну можливість вільного вибору захисника. З огляду на те, що вона не могла сплачувати кошти, і не існувало ефективної системи безоплатної правової допомоги. Ніхто не вважав, що вона потребує захисника. До першого допиту і взагалі не роз’яснювали права не свідчити проти себе. 

Лариса Денисенко: Повертаючись до безпосередньо вашої участі в справі. На що ви звернули увагу? Як загалом ви побудували оцей контакт і діалог з клієнткою?

Олександр Шадрін: Коли особа є невинуватою. З одного боку її захист є доволі легким. Не потрібно багато часу приділяти побудові якихось версій. Особа завжди може розказати те, як було насправді. Просто послідовно доводили, допитували свідків, експертів і в решті решт, дійсно, велика удача, що суд визнав її невинуватою. 

Лариса Денисенко:  А які були свідки? З якою доказовою базою, яку представляли слідство і обвинувачення ви стикнулися?

Олександр Шадрін: Доказова база була наступна. Це явка з повинною, набрана на комп’ютері. Звісно в неї ніякого комп’ютера немає і наврядчи вона вміє ним користуватись. Однак вона була набрана на комп’ютері і зареєстрована в черговій частині. Потім були її пояснення, власноруч написані, де вона описувала версію, яка лягла в основу обвинувального акту. 

Лариса Денисенко: А от з пояснень було взагалі зрозуміло, що вона знає де це водоймище, що вона впринципі була там десь поруч. Стосовно свідків, теж мені цікаво, кого вони, крім чоловіка, що був затриманий з нею. Це був єдиний свідок слідства?

Олександр Шадрін: Вона не заперечувала, що бувала на тому водоймищі. Вона дійсно була там з ймовірним вбитим, але за кілька місяців до того, як це сталося. Про час смерті був дуже недбало складений ключовий документ. Слідством, при огляді місця події не була заміряна не температура водоймища, не температура повітря, не температура трупу. Висновки експерта щодо часу смерті 24-48 годин з виявлення цього трупу вони є необгрунтованими. Була витребувана довідка з гідрометцентру, де були температури водоймищ Харкова в той період. Однак саме цього водоймища ніхто воду не заміряв. Висновок є надто приблизним.

В поясненнях після явки з повинною навіть було намальовано ескіз ножа, яким начебто наносились тілесні ушкодження. Було написано нею, що ескіз ножа з моїх слів намальовано правильно. Потім було відтворення обстановки подій. В ході відтворення, вона начебто показувала місце, куди вона викинула цей ніж а потім усміхнений водолаз показує, що знайшов цей ніж, начебто саме там, де він і був викинутий. 
В більшості кримінальних проваджень такою доказової бази в принципі достатньо, щоб був висновок експерта, що можливо поранення були завдані саме цим ножем. Такої доказової бази достатньо, щоб особу років на 10 позбавити волі. 

У першому розгляді провадження суд начебто якийсь компроміс знайшов між обвинуваченням і захистом. Перекваліфікував дії на статтю 118 — умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони і надавши строк 2 роки позбавлення волі. Однак цей вирок був обгрунтований відповідними доказами.

Лариса Денисенко: А в суді вона підтверджувала версію слідства стосовно того, що вона оборонялася від цього чоловіка і через це завдала йому шкоди?

Олександр Шадрін: Ні, вона не визнавала себе винуватою. Суд під час перебування в кімнаті для нарад, виносячи вирок, перекваліфікував сам. Він взяв покази, які вона надавала на досудовому розслідуванні і подумав, що це схоже на перевищення меж необхідної оборони. Але же вже краще ніж від 7 до 15. Слід зазначити, що прокуратуру цей вирок в принципі влаштував, вони його не оскаржували.

Лариса Денисенко: В їхньому розумінні це закриття заправи.

Олександр Шадрін: Однак потерпіла по справі, яка була матір’ю начебто вбитого не погодилась і сказала, як це за вбивство сина  лише 2 роки. Ми також намагалися доводити, що засуджена невинувата. Подали апеляційну скаргу. Вирок скасували і подали на новий апеляційний розгляд. Під час нового розгляду вже був винесений виправдовувальний вирок. Суд поставився критично до ножа, який був вилучений. Оскільки з моменту вилучення до проведення відповідних експертиз пройшло 38 днів. Також суд зазначив, що в протоколі було написано, що з понятими проїхали в орган досудового слідства, а через 2 хвилини з цими ж понятими вже огляд місця події з водолазами, який за відсутності обвинуваченої знайшов якийсь ніж. Тобто є суперечності в цих доказах.

Лариса Денисенко: Таке враження, що вони понятих за собою водили і не відпускали ні на мить. На всіх слідчих діях присутні ті самі люди, я правильно розумію?

Олександр Шадрін:  І тут як поняті, які поїхали до органу досудового слідства одночасно опинилися на березі. В двох місяцях одночасно, це є незрозумілим. Суд відповідні докази визнав недопустимими.

Лариса Денисенко:  А скільки часу вона знаходилася позбавлена волі? І чи є шанс подавати відповідну заяву до Європейського суду з прав людини, стосовно того, що вона втратила за цей час дитину.

Олександр Шадрін: В цій справі ми домоглися виправдовувального вироку. Під час використання національних засобів захисту. Тобто отримавши цей вирок, вона перестала бути жертвою, згідно зі статтею 6 конвенції прав людини. Тому за цією статтею неприйнятною буде скарга до Європейського суду. Згідно статті 3 і 13 можливо будуть констатовані відповідні порушення.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.Доступна та якісна правова допомога в Україні

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.