Слухати

Чому в Криму зникають люди? Таміла Ташева (Крим-СОС)

06 жовтня 2014 - 14:13
FacebookTwitterGoogle+
З часу анексії Криму зникло вже близько 20 кримських татар, з них за останні 3 тижні зникло 15 осіб

Тамила Ташева З часу анексії Криму зникло вже близько 20 кримських татар, з них за останні 3 тижні зникло 15 осіб. Коментує Таміла Ташева (Крим-СОС). Також говоримо про актуальний стан справ у Криму, проблеми внутрішньо переміщених осіб тощо.

В Криму зник ще один кримський татарин. Що ти знаєш про цю історію? Як багато людей зникло, чи пов’язане це з анексією Криму і що відбувається?

Звичайно, що події пов’язані саме з анексією Криму, тому що коли була де-факто українська влада в Криму, то так просто люди не зникали, не заборонялися мітинги траурні, так просто не було обшуків і не забирали будівлю в Меджлісу. За останній час це вже здається 20-те зникнення.

Останній час це скільки часу?

Це за останні пару тижнів. Відповідно, це жахливі цифри насправді, тому що з часів анексії, коли вже Росія прийшла в Крим, такі зникнення були, але не були такими частими.

А скільки всього?

Боюсь, що я не скажу,але це великі цифри.

А якщо кримських татар окремо виділити?

Кримських татар зникло близько 20 людей, за останні 3 тижні – близько 15 людей. До цього зникало кілька людей, і про них було досі невідомо скільки саме. Цифри дійсно великі. Ми не звикли до такого, щоб людина вийшла з дому, йшла на роботу, і раптом зникала. І коли безпосередньо ці справи пов’язують з ФСБ. Наприклад, остання людина,його справу пов’язують зі справою Сєнцова. Я кілька днів тому була у Вінниці, де живе велика кримсько-татарська громада ортодоксальних мусульман , які через ці утиски виїжджали дуже швидко з Криму і велика група поселилась у Вінницькій області. Ми спілкувалися по місцях компактного проживання цих громад. Вони розповідали, що деякий час тому вони знову повернулися в Крим, подумали про те, що все більш-менш спокійно. Відповідно, через те, що були не облаштовані у Вінниці, вони знову повернулися в Крим. І почалося зникнення саме цих людей. Їх повернулося близько 80-ти і оці люди почали зникати. Це цілеспрямована політика російської окупаційної влади, щоби залякати кримських татар, щоб вони не говорили про те, що вони думають. Тому що це єдина, фактично, зараз в Криму сила, яка може опиратися Кремлю. Якщо ви помітите, то це стало великими темпами відбуватися після виборів у так званий Кримський парламент (16 вересня), коли татари масово проігнорували вибори.

До речі, ознаки і попередження на адресу кримських татар були тоді.

Так, звичайно, перед тим були наполягання в тому, щоб кримські татари йшли на вибори, голосували, тому що це дуже важливо, тому що їх голос має бути почутим,і їх думка має бути представлена. Кримські татари масово ігнорували ці вибори. Я знаю по тому, як мої батьки (вони живуть у місці компактного проживання татар і ділянки були просто пусті – прийшла якась кількість людей, але небагато. Але там мені розповідали, що деякі кримські татари кон’юктурно чинять, підтримуючи кримську владу. Ці люди приходили і казали «давайте голосувати, нам же при цій владі жити, давайте йти на вибори». Здебільшого їм казали «йдіть звідси,не приходьте більше, ми на вибори не підемо».

Таміло, назвіть, будь ласка, одне, за що можна скритикувати українську центральну владу по відношенню до Криму, або кримських татар, або переселенців з Криму, і також одне, за що її можна похвалити?

Критикувати є багато за що, але ніхто не очікував, що Крим фактично здадуть. В перші дні цього конфлікту, ситуацію можна було вирішити, я в цьому глибоко впевнена. Тому що була група зі ста людей, яка тоді захопила адміністративні будівлі в Сімферополі і тоді це питання можна було вирішити. Тоді всім кримським татарам казали «не чіпайте, а то буде конфлікт, будуть смерті». Ніби зараз цих смертей немає, ніби зараз немає людей, які зникають. Тоді, на жаль, центральна вже українська влада, яка тільки почала отримувати повноваження, вони торгувалася за те, хто буде головним і фактично ділили портфелі в ще несформованому перехідному уряді.

Ви відчували це тоді?

Звичайно, відчували . Бо ті люди, які там знаходились, вони бачили,що треба швидко щось робити. Вони чергували по місцях компактного проживання кримських татар. Вони чергували на в’їздах і виїздах в місто. І це можна було локалізувати цю проблему швидко. Мустафа Джемільов казав «ви хочете від татар, щоб вони щось вирішували саме зараз?». При цьому, коли українські збройні сили виходили з Криму, вони навіть зброю залишали росіянам, або забирали з собою. Чому не віддати її кримським татарам, які хоча б могли оборонятися? Томущо, що зараз буде відбуватися, ми не знаємо насправді. І коли просять татар йти фактично з палицями проти цієї бандитської влади в Криму…Як можна кримських татар в чомусь звинувачувати? А ці звинувачення я чую часто.

В чому їх звинувачують?

Що кримські татари зараз мають виходити на мітинги масові, мають боротися з цією владою. Але як боротися, якщо їх просто залякали.

І зрештою, не всі знають, що кримські татари складають всього лиш 14% населення Криму. Це організована сила, але не така численна.

Так.

А тепер за що похвалити, якщо є за що?

Якщо говорити про переселенців — тому що Крим СОС цим безпосередньо займається — влада хоч трохи, але стала займатися внутрішньо переміщеними особами. Наприклад, було останнє рішення, про те, що нарешті є рішення про створення реєстру переселенців. Ми цього домагалися протягом останніх 7 місяців. Коли Яценюк літав у Вашингтон чи в Нью-Йорк, не пам’ятаю точно, його запитали «а що ж у вас з реєстром, наскільки ми знаємо, він до сих пір не створений?». І він зам’явся трохи і каже «ну ми вирішуємо це питання». І буквально через кілька днів ми вже бачимо на сайті міністерства повідомлення про створення реєстру.

Ми, насправді, зустрічаючись з будь-якими міжнародними інституціями, завжди це вкладали їм у вуха, що ми до сих пір не знаємо, скільки людей переселилося.

А тепер знаєте?

Ні, звичайно. Бо ще реєстр не створений, тільки є розпорядження, сподіваємось, що може до виборів зроблять.

Ви напевно ж свою статистику ведете. Скільки людей звертається до Крим СОС і ви знаєте, що вони є переселенцями?

До нас звертаються тисячі людей. Але за даними ООН, Управління Верховного комісара у справах біженців – це 275 тисяч людей. Але, наприклад, ще два тижні тому це була цифра в 320 тисяч, тому що зараз дуже багато людей почали повертатись на Донбас.

Як змінюються ті прохання і той вид допомоги, про який вас просять і яку ви надаєте, відколи відбулися вторгнення і анексія?

Ну загальне, що просять, це завжди просять житло, принаймні тимчасове, хоча б на якийсь час. Останнім часом почали задавати питання про законодавче врегулювання питання внутрішньопереміщених осіб. І от той законопроект, який ми готували з громадськістю і з депутатами подавали, він мав би розглядатися 14 жовтня. Я дуже сподіваюсь, що нарешті народні обранці подумають, що є велика кількість людей, які потребують законодавчого врегулювання питання внутрішньо-переміщених осіб. Тому що цього до сих пір не зроблено. Це велика проблема, яку потрібно зараз вирішувати.

Яке ставлення до переселенців з Криму, і в тому числі, до кримських татар за етнічною ознакою?

Таке ставлення – дискримінація переселенців – зараз просто скрізь.

Це правда. В мене серед знайомих переселенців є родина, яка вже довго не може зняти жилплощу, при тому, що вони можуть її оплатити, але ніхто їм не здає.

Це абсолютна правда, ми з цим постійно стикаємось. Не здають квартири, не хочуть брати на роботу, бо думають, що вони приїхали і тимчасово будуть працювати. Ми десь тижні три тому робили зустріч з медіа і казали, що ви, як медіа,не маєте пропагувати негатив по відношенню до цих людей. Те, що вони виїжджають, вони не з власної волі це роблять. Вони фактично покинули абсолютно все і залишились дуже незахищеними. Тому ми маємо їм допомагати. Принаймні, в позитивному ставленні до них.

До кримчан і кримських татар ставляться краще. Причини виїзду кримчан і татар, та людей з Донбасу – кардинально відрізняються. Якщо кримчани їхали з тим, що вони не погоджуються з окупацією Криму, то люди з Донбасу їдуть, тому що це їм фізично загрожує.

Наскільки зараз легко подорожувати між Кримом і Україною? Тиждень тому мій друг, кримський татарин, їхав потягом з Криму до Києва. Українські прикордонники стали вимагати у нього спеціальне запрошення. Ну і вартість цього запрошення сягала 200-250 грн. Він не заплатив, вийшов з потяга, повернувся до Джанкою і звідти автомобілем поїхав.

Ну і також є проблема з подорожжю з неповнолітніми дітьми. Принаймні, я бачила повідомлення про те, що діти до 14 років зобов’язані мати російське громадянство, щоб виїхати з Криму до України. Що про це відомо?

Ну проблеми з кордоном є як з одного боку, так і з іншого. Тому що, коли люди їдуть з материкової частини в Крим, в них теж є так само проблеми. Але здебільшого їх шукають в якихось реєстрах і так далі. Дійсно, коли приїжджають на материкову Україну, це великі проблеми, і дійсно, саме з української сторони. Не тільки, з української, але великі проблеми. Скажу теж по своєму прикладу. Коли я запрошувала людей на фестиваль в Івано-Франківській області, вони так само людей майже висаджували з поїзду. Але коли я поговорила, сказала, що я координатор Крим СОС, я назвала усі прізвища,які я знала, і які можуть вплинути на їх рішення, і тоді їх не зсадили з потяга.

Що саме прикро, в людей, яких висаджували,в них навіть не перевірили багаж. Тобто про яку небезпеку може йти мова, якщо в них не перевіряють багаж на те, що вони щось незаконне провозять.. Виникає таке враження, що їх знімають не тому, що вони становлять небезпеку, а для того, аби попросити за проїзд якісь кошти, преференції чи ще щось.

Що стосується малолітніх дітей, це дійсно правда. Тому що в Україні діти отримують паспорт з 16 років, а в Росії – з 14. Відповідно, на російському кордоні їх не пропускають. На українському все нормально.

Але навіть зараз постали проблеми з українським кордоном. Вони до 1 жовтня ще пропускали, якщо дітям вдалося пройти російський кордон, а назад перестали впускати, необхідно було оформлювати проїзні документи на дітей. Це були проблеми фактично з тим, що родина розривається.

З Криму за весь період виїхало за офіційними даними близько 17 тисяч. Я думаю, ці дані більші, і можна говорити про 20 тисяч. Половина з них – кримські татари. Кримсько-татарські родини, як правило, багатодітні. Але класів навчання рідною мовою не існує. Дітки навчаються здебільшого українською мовою. Це не становить в принципі проблеми, тому що кримські татари дуже добре ставляться до української мови, і навчалися навіть в Криму непогано української. Що позитивно, що в університеті Шевченка була відкрита спеціальність «кримсько-татарська мова та література».

Таміло, що зараз найголовніше у вашій роботі в Крим СОС?

Найголовніше – це досі лишаються проблеми з проживанням. Тому що настала осінь, вона доволі рання і прохолодна. І,відповідно, ці місця проживання, які існують зараз для переселенців, вони не придатні для проживання взимку. Їх є доволі багато, цих поселень, але вони не можуть приймати людей в осінньо-зимовий період. Там немає опалювальної системи. Там живе багато людей і невідомо, куди їх переселяти. Наприклад, з міжнародними установами ми вирішили, що можна людям надавати якусь допомогу, щоб вони самі собі знімали житло,або організації, які опікуються переселенцями, щоб знаходили їм житло. Але тут включається проблема дискримінації, коли навіть за гроші люди не можуть зняти цього житла.

Таміла Ташева, координаторка і організаторка Крим СОС у програмі «Громадська хвиля».

При мікрофоні працювали Андрій Куликов та Ірина Славінська.

Розшифрувала Міла Мороз

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.