Слухати

«Коли ти приходиш по свої гроші — ти кримчанка, а коли по державні — ти не кримчанка» — Олександра Дворецька

11 лютого 2015 - 11:58 161
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Координаторка волонтерського руху Восток-СОС, кримчанка Олександра Дворецька як і більшість її підопічних теж має проблеми з отриманням від держави офіційного статусу і довідки переселенця

Oleksandra-DvoretskaКоординаторка волонтерського руху Восток-СОС, кримчанка Олександра Дворецька як і більшість її підопічних теж має проблеми з отриманням від держави офіційного статусу і довідки переселенця. У приватному випадку Олександри проблема в тому, що в кримському паспорті відсутнє чинне місце реєстрації і попри те що відома волонтерка жила, навчалася і працювала в Криму, мала там банківські рахунки, для держави вона все одно не кримський переселенець.

Без цієї довідки в Києві тепер Олександра Дворецька не може стати на облік у жіночу консультацію, а сотні тисяч людей по всій країні не можуть здійснити інші прості і важливі речі, як то отримати соціальні виплати чи субсидії, вступити до ВНЗ, школи, садочка, отримати медичне обслуговування. «Я не хочу вирішувати свою проблему приватно, хоча за грош це мабуть можливо. Я хочу, щоб це питання було вирішене для всіх переселенців» — каже Дворецька.

Чи маєте Ви вже довідку переселенця?

Довідку переселенця я так і не отримала, тому що працівники Управління праці та соціального захисту взагалі не можуть бути впевненими, що я є кримчанкою. Історія мого переселення почалась ще з березня, на початку окупації була в Криму, а потім переїхала до Києва, тому що були реальні погрози життю. Спочатку я думала, що поїхала ненадовго, але так як розививалися події в Криму, то з березня я не поверталась додому. В серпні 2014-го року я отримала довідку переселенця, яку ще не затвердив Кабінет Міністрів. Переселенці, які переселилися ще влітку, то вони пам’ятають такі черги на Комарова, це Департамент праці та соціального захисту міста Києва, де нам давали довідку без жодних штампів та печаток. І тоді, що в мене є кримський паспорт і кримська прописка, але немає кримської реєстрації на момент окупації, проблем не виникало. Проблеми виникли вже в листопаді, коли ця довідка давала право на отримання 442 гривень в місяць. Справа не в довідці, справа в тому, Міністерство соціальної політики максимально хоче звузити кількість людей, які б мали ці довідки.

Чиновники надали мені відмову через 2 місяці, хоча за постановою 509-ю мають надавати у день звернення. Вони сказали, що не знають, яким чином давати мені відповідь, бо в моєму паспорті відсутнє місце реєстрації взагалі. В мене є останнє місце перебування, це місто Сімферополь, я була прописана в гуртожитку, після закінчення університиту, я не захотіла реєструватися вдома у батьків. Тобто єдине, що мені буде потрібно, коли я захочу зареєструватися, це сплатити штраф. Будь-яких інших санкцій, крім штрафу, в українському законодавстві не передбачено.

Я подала заявку, що я є приватним підприємцем, я сплачувала податки, наша громадська організація зареєстрована в Криму. Тобто підстави, що я жила і працювала в Криму, є, але мені сказали, що це не підстави. Єдиний орган в Україні, який вірить в мене свідомо, що я кримчанка, це Національний банк України. Він заблокував всі рахунки, мої та організації, в нього немає сумнівів, що я кримчанка, значить я не резидент і не маю права користуватися банківськими послугами. Якщо ви не отримуєте довідку переселенця, ви не можете розблокувати свої рахунки.

Потім, коли я завагітніла, я хотіла стати на облік в Київський діагностичний центр Шевченківського району, лікар мені сказав, що, якщо я не маю київської реєстрації, я повинна написати заяву. Типу лікар не може прийняти таку довідку самомтійно, бо в цій поліклініці немає моєї карти, я не стою в них на обліку. Я написала заяву, мені відмовили, написали, що я можу стати на облік при наявності довідки переселенця.

Мені здається, що це порушення законодавства, тому що киянок, які переїжджають з одного району в інший, ставлять на облік без проблем, без реєстрації в тому районі, де вони проживають. Просто приносиш паспорт чоловіка, який тут живе, або копію договору, що ти знімаєш квартиру. Це є підставою для реєстрації в поліклініці.

На платний облік я можу стати. Жінка в канцелярії мені сказала, якщо я піду і заплачу всілякі квитанції, прикріплені до заяви. Я сказала, що в нас немає такого в законі про звернення громадян, щоб заяви приймалися з якимись квитанціями. І виходить таким чином, Крим є окупованою територією, я не можу стояти там на обліку, бо нам вже не існує українських закладів жіночих консультацій. Виходить, що в Україні для мене, для громадянки України, тому що ніхто мене не позбавляв громадянства, і я від нього не відмовлялася, немає місця, щоб стати на облік по вагітності. Можливо, потім і в дитини виникнуть проблеми з реєстрацією.

Я не думаю, що я одна, хто не має реєстрації.

І жоден з працівників всіх цих установ не підказав, що можна зробити. Це ж місце соціального захисту, тут повинні допомагати, тому що людина опинилася в якомусь скрутному становищі, а виходить, що вони постійно шукають якусь причину.

Що ви будете робити? У Вас є конкретний план дій?

Один шлях – це йти до суду, другий – публічний. Мені хочеться вирішити це питання для всіх. Єдиною підставою не може бути тільки місце реєстрації, повинні бути альтернативи: документи з місця роботи, навчання, рішення суду щодо проживання, договір аренди, свідки.

Олександра Дворецька, координатор волонтерської організації “Восток-СОС” розповідала свою історію, про проблеми з отриманням довідки вимушеного переселенця.

Анастасія Багаліка для Громадського радіо.

Лого Канада новыйПрограма «Хроніки Криму» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.