Слухати

Невідома історія: Що робили бандерівці у Криму?

25 липня 2014 - 20:10
Facebook Twitter Google+
Документи, що стосувалися цього питання під страшним грифом «Цілком таємно», припадали пилюкою за сімома замками архівних сховищ
Невідома історія: Що робили бандерівці у Криму? / Програми на Громадському радіо

Володимир Шарафан з донькоюПитання діяльності загонів ОУН за часів радянської влади було неможливо досліджувати. Документи, що стосувалися цього питання під страшним грифом «Цілком таємно», припадали пилюкою за сімома замками архівних сховищ.

На щастя, ситуація змінилася зі здобуттям Україною незалежності. Величезний масив документів потрапив до рук фахових істориків, котрі вирішили показати громадськості ті сторінки національної історії, що так ретельно ховалися органами безпеки СРСР. Якою була чисельність ОУН в Криму, на жаль сказати не можемо, бо жодних свідчень про це не знаходимо.

Можна лише припускати, що кількість підпільників була малою. Підтвердження цьому знаходимо в документі опублікованому Володимиром Сергійчуком в книзі «ОУН-УПА в роки Другої Світової війни» де йдеться про те, що «українці в Криму представляються не найкраще. Вони в загальному перестрашені, без ініціативи.1».

В. Косик в своїй книзі «Україна і Німеччина у Другій Світовій війні» опублікував документ від 31 грудня 1941 року в якому знаходимо свідчення, що шість груп, чисельністю шість осіб кожна, відправилися зі Львова до Криму для налагодження там пропагандистської діяльності ОУН2. Яким був їх шлях і коли вони дісталися до пункту призначення достеменно не відомо.

За даними Володимира Проценка керівниками кримського підпілля були Степан Тесля, Григорій Вольчак та Іван Янчишин3. Окрім цього, взимку 1942 року в Сімферополі було створено «Український національний комітет», головою котрої став Микола Шапар.

Справами пропаганди та освіти займався Володимир Шарафан, про якого маємо найбільше відомостей4. Документи його справи опрацьовували кілька дослідників, а також досі проживає на території Криму його донька в якої вдалося дізнатися про ряд фактів з життя кримського підпільника.

Також варто уникати твердження, що ОУН-івці в Криму тісно співпрацювали з нацистами. Вони вели про-українську діяльність. Легальна її частина проявлялася в тому, що на території півострова відкривалися українські школи, відкрито драмтеатр в якому вже влітку 1942 року відбулася прем’єра опери «Запорожець за Дунаєм».

Була навіть ідея відкрити українську церкву, однак вона не була втілена в життя через неможливість знайти священика. Нелегальна діяльність полягала в поширенні серед населення листівок націоналістичного характеру та розповсюдження українських газет.

Саме через підпільну діяльність керівництво Райху почало розшук і затримання ОУН-івців. Найбільші чистки проводилися 1943 року. Саме в цей час були схоплені і страчені С.Тесля, І.Янчишин і Г.Вольчак. Кримське підпілля, після відрядження до Львова, очолив Володимир Шарафан. Його доля склалася трагічно. З приходом радянських військ він потрапив до лав Червоної армії і вже пізніше був розшуканий органами, затриманий і розстріляний в лютому 1945 року5.

Важко також сказати звідки керувалася діяльність ОУН-івців в Криму. Швидше за все, центр проводу знаходився в Дніпропетровську. За інформацією Дмитра Омельчука в 1943 році саме звідси до Криму, для покращення підпільниць кого руху, було направлено Леоніда Ларжевського6. В чому полягала його діяльність на території півострову, на жаль, не знаємо.

На фото один з керівників підпілля ОУН у Криму Володимир Шарафан із донькою.

1 Сергійчук В. ОУН-УПА в роки Другої Світової війни. – Київ, 1996.
2 Косик В. Україна і Німеччина в Другій Світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів, 1993.
3 Проценко В. Похідні групи УПА у Криму.
4 Реабілітовані історією // Під ред. Тронько П., Данилюк Ю. та ін. – Київ – Сімферополь, 2005. – Т. 2.
5 Соловей Т. Подвійна трагедія бандерівця Шарафана // Кримська Світлиця, 02.11.2012
6 Омельчук Д. Чи була ОУН в Криму? // Кримська світлиця, 29.11.2002

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.