Слухати

Правозахисники назвали 5 законів — загроз для кримчан

12 січня 2015 - 19:31 132
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Представники Кримської польової місії з прав людини (КПМ) назвали 5 найбільш небезпечних законів, які в 2014 році значно погіршили ситуацію з правами людини на півострові

все нашиПредставники Кримської польової місії з прав людини (КПМ) назвали 5 найбільш небезпечних законів, які в 2014 році значно погіршили ситуацію з правами людини на півострові.

Підсумовуючи 2014 рік, голова Кримської польової місії Андрій Юров заявив, що кількість порушень прав людини в Криму постійно зростає.

Юров«При цьому закони, що обмежують права і свободи, приймають і українська, і російська, і кримська влада. Звичайно, нових законів, які несуть загрози кримчанам, більше п’яти. Але ми вибрали ті, що несуть найбільшу загрозу. Це російські закони про посилення відповідальності за екстремізм і сепаратизм, посилення покарань за подвійне громадянство, український закон про «вільну економічну зону» в Криму, а також прийняті владою Криму закони про легалізацію самооборони», — заявив керівник КПМ.

За словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Дар’ї Свірідової, закон «Про створення вільної економічної зони «Крим», прийнятий Україною 27 вересня, дискримінує кримчан за місцем проживання.

Свиридова«Закон, і прийняті на його підставі постанови НБУ699 і № 810, визнають громадян України, які живуть у Криму, нерезидентами. А це тягне за собою обмеження в правах. Закон, по суті, порушує ряд принципів Конституції України, він тягне за собою дискримінацію, з точки зору Європейської конвенції з прав людини», — сказала Дар’я Свірідова.

Крім того, як зазначила юрист, Росія в 2014 році серйозно посилила і законодавство з міграції, що теж становить небезпеку для кримчан.

«У 2014 році в законодавство РФ ввели положення про обов’язкове повідомлення громадянами про наявність у них іншого громадянства (Федеральний закон РФ від 4 червня 2014 N 142-ФЗ« Про внесення змін до статті 6 і 30 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» і окремі законодавчі акти Російської Федерації»). На сьогодні цей закон діє для всіх громадян РФ. Кримчанам надана відстрочка на один рік. Однак цілком можливо, що цю відстрочку можуть вже завтра скасувати», — зазначила Дар’я Свиридова.

У цьому випадку, за словами юриста, всі громадяни України, які проживають в Криму, будуть змушені повідомити про наявність у них українського громадянства. При цьому приховування інформації про громадянство тягне за собою серйозну відповідальність аж до кримінальної (ст. 3302 КК РФ — покарання у вигляді штрафу до 200 тисяч рублів або в розмірі річного доходу засудженого, або до 400 годин обов’язкових робіт). Якщо громадяни повідомлять про подвійне громадянство пізніше визначеного терміну, або вкажуть неповні або завідомо недостовірні дані, то їм загрожує адміністративна відповідальність — штраф від 500 до 1000 рублів.

«Наявність другого громадянства, тягне за собою обмеження низки прав. Наприклад, громадяни з двома паспортами не можуть працювати на держслужбі. Не виключено, що кримчани будуть змушені відмовлятися від українського громадянства, наприклад, для того щоб зберегти свою роботу», — вважає юрист УГСПЛ.

Наступний закон, який становить серйозну загрозу для кримчан, — закон про кримську самооборону. Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини, вважає, що цей закон фактично легалізує небезпечне озброєне угрупування.

Скрипник«У червні кримська влада в особі Аксьонова приймає закон «Про народне ополчення — народну дружину Республіки Крим». Він по суті легалізує це парамілітарне формування. Незважаючи на те, що кримська самооборона причетна до викрадень людей, вбивств, захоплення власності, розгону мирних зібрань, нападу на журналістів, ніхто не притягнутий до відповідальності. Крім цього, члени («бійці») самооборони регулярно отримують грамоти особисто від Аксьонова», - заявила правозахисниця.

На її думку, все це говорить про те, що кримська влада не тільки не бореться з порушниками прав людини, а підтримує, і створює їм статус недоторканності. «Все це призводить до того, що «кримська самооборона»- один з найнебезпечніших факторів що порушують права людини, які існують в Криму. Вона потрібує негайного розпуску і заборони подальшого існування», — підсумувала Ольга Скрипник.

У свою чергу заступник голови Кримської польової місії Дмитро Макаров упевнений, що ще одна серйозна проблема для кримчан — впровадження на півострові російського законодавства про протидію екстремістській діяльності (Федеральний закон від 25 липня 2002 N 114-ФЗ «Про протидію екстремістській діяльності»).

Макаров«Цим законом вводиться поняття екстремістських матеріалів. І зараз у Криму по релігійним установам, по приватних будинках людей, які сповідують іслам, ходять в пошуках цих матеріалів з оглядами», — зазначив він.

Крім того, за інформацією Макарова, практика застосування «антиекстремістського» законодавства така, що в якості соціальних груп, щодо яких не можна «розпалювати ворожнечу», в Росії розцінювалися чиновники, співробітники правоохоронних органів або депутати Держдуми.

«Як заклик до повалення державної влади розцінювалися фраза« Геть самодержавство і престолонаслідування », а гасло «Свободу не дають, її беруть» визнавалося, залученими слідством експертами, екстремістським, «що підривають моральні устої суспільства».

Подібні казуси тепер можуть виникати і в Криму, де вже працює центр протидії екстремізму, який фактично виконує в Росії функції політичної поліції», — повідомив Дмитро Макаров.

За його словами, ще однією серйозною загрозою для кримчан можуть стати поправки до кримінального кодексу, що встановлюють відповідальність за заклики до сепаратизму.

«Влітку минулого року до Кримінального кодексу була внесена стаття 280.1 (« Публічні заклики до здійснення дій, які спрямовані на порушення територіальної цілісності Російської Федерації »). За цією статтею людина може отримати до чотирьох років позбавлення волі, а в разі, якщо заклики поширюються через ЗМІ або через Інтернет — то до п’яти років. Чи будуть по цій статті карати за фразу в фейсбуці «Крим — це Україна» поки незрозуміло, оскільки немає прецедентів, але фактично подається сигнал, що саме обговорення питань приналежності Росії тієї чи іншої території може каратися досить суворо», — повідомив Дмитро Макаров.

Правозахисники Кримської польової місії впевнені, що подібні обмеження прав і свобод людей в Криму неприпустимі. А закони та нормативні акти, які порушують Європейську конвенцію з прав людини, потрібно скасувати або привести у відповідність з міжнародним законодавством.
Нагадаємо, Кримська польова місія з прав людини — спільна ініціатива російських і українських правозахисних організацій, яка працює на території півострова з 5 березня 2014 року.

Програма «Хроніки Криму» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.

Canwordmark_colour

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.