Слухати

250 тисяч українців понад рік без доступу до послуг судочинства, — суддя про дефіцит суддів

15 червня 2017 - 14:00 522
Facebook Twitter Google+
В Україні — дефіцит суддів. В деяких містах взагалі нема кому здійснювати правосуддя, відтак люди не можуть розлучитися, оформити аліменти чи страхові виплати після ДТП

Про це поговоримо із суддею, представником Асоціація сприяння розвитку суддівського самоврядування Андрієм Івановим.

 

Наталя Соколенко: В чому полягає проблема?

Андрій Іванов: На сайті ВККС ще 12 жовтня 2016 року була викладена інформація про брак суддівських кадрів. В 219 судах України на цю дату залишилося 50% суддів і менше, навіть є багато судів, де залишилося 20% суддів — це один-два судді, при потребі вісім-десять.

Сім судів на жовтень 2016 року взагалі були без суддів. Наприклад, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Штатна чисельність суддів — чотири, фактична — три, загальна кількість вакантних посад — одна. У трьох суддів закінчилися повноваження. Тобто ці судді ходять на роботу, але вони не обрані безстроково, не призначені, і судочинства в цьому районі взагалі ніхто не здійснює.

Або Радивілівський районний суд: штатна чисельність суддів — чотири, фактична — нуль, загальна кількість вакантних посад — чотири. Тобто судді звільнялися у відставку, може, хтось перевівся. І склалася така ситуація, коли не залишилося жодного судді.

Наталя Соколенко: Якщо є вакансії, чому вони не заповнюються? Люди не хочуть іти працювати на посади суддів?

Андрій Іванов: Щодо Магдалинівського суду, то цю проблему, можливо, можна було б легко визначити обранням суддів безстроково. Більше 800 суддів не обрані протягом трьох років Верховною Радою.

Вони були призначені за старим законом на перші п’ять років, розпочалася судова реформа, був певний попит на оновлення судової системи. ВРУ не прийняла цього рішення і не призначила цих суддів на свої посаді, чим з початку 2017 року займається Вища рада правосуддя.

Наталя Соколенко: Тобто проблема в тому, що Вища рада правосуддя зволікає з призначенням?

Андрій Іванов: Вона не зволікає. 800 осіб — уявіть, скільки потрібно часу. З прийняттям закону передаються суддівські досьє з ВККС до Вищої ради правосуддя. Там формуються списки, викликаються судді. А скільки Вища рада правосуддя за одне засідання може пропустити через себе цих суддів? І вона не призначає їх автоматично: повинна дослідити досьє, вивчити особу судді, вирішити, чи здатна особа здійснювати судочинство чи нема в судді негативних ознак — це тривалий процес. А після цього ще повинен підписати президент.

Процес триває, але в зв’язку з перехідним періодом — досить повільно. На теперішній час Вища рада правосуддя кілька сотень вже рекомендувала обрати безстроково — майже половину з них, може, трохи більше, президент вже підписав.

Андрій Куликов: У всіх областях ситуація однакова, чи є більш і менш тривожні?

Андрій Іванов: По-перше, ця інформація станом на 12 жовтня 2016 року, на сьогодні офіційної інформації ВККС не викладено. Але кажуть, що ситуація значно погіршилася. Конкурс на суддів не проводився, нові судді не обиралися. З тих 800 — призначені не всі. А за цей період в суддів закінчуються повноваження, вони виходять у відставку, помирають зрештою. Цей процес повинен будуватися так, щоб посада автоматично замінювалася і не було зволікання, щоб люди мали доступ до правосуддя.

 

 

Наталя Соколенко: Чи можливий варіант перенесення розгляду цих справ до інших міст, інших судів?

Андрій Іванов: Як я вже сказав, є сім судів, де нема суддів станом на 12 жовтня 2016 року. Населення цих семи районів згідно до даних Вікіпедії складає 252 652 особи. Тобто ці люди знаходяться без послуг судочинства. Це населення 354 населених пунктів. З них 4 СМТ, 6 міст, 344 сіл та селищ. Це 10 міських і селищних рад і 134 сільські: вони приймають якісь рішення, яких ніде не можна оскаржити.

Можна перенести розгляд тільки кримінальних справ. Але як суддя скажу, що такі становлять дуже малу частину від кількості справ, які взагалі розглядають суди. Та і щоб розглянути їх в іншому суді — це дуже складний порядок.

Наталя Соколенко: Як ви бачите вирішення цієї проблеми?

Андрій Іванов: Вирішення проблеми — це найшвидше призначення суддів, які не обрані безстроково; відрядження суддів, які на це погодилися, але їх треба заохочувати, проводити роботу; проводити швидше конкурси і набрати нових суддів.

Наталі Соколенко: Чи ви бачите взагалі, що ця судова реформа буте успішною?

Андрій Іванов: Як суддя я бачу і розумію, що це вартує того, щоб проводити реформу. З одним зауваженням: судді переживають певну пертурбацію (конкурси, оцінювання), але не можна забувати і про пересічних громадян, які потребують суддівської допомоги.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.