Слухати

402 бюро безоплатної правової допомоги запрацювали в Україні з 1 вересня

02 вересня 2016 - 12:44 519
Facebook Twitter Google+
Деталі конкурсу на посади керівників бюро у розмові з директором координаційного центру з питань надання безоплатної правової допомоги Андрієм Вишневським

Лариса Денисенко: Ви зараз почули матеріал нашої кореспондентки і змогли почути, що люди скаржаться, що досі не отримали результатів конкурсу. Як ви можете це прокоментувати?

Андрій Вишневський: Дуже добре, що ми про це говоримо. Це свідчить про прозорість процедур відбору на посади в державному секторі. Стосовно справедливості конкурсу, я б хотів сказати, що конкурсний відбір – це інструмент, за допомогою якого керівники відбирають собі персонал. Це не спортивне змагання. В умовах конкурсу не передбачено переможців. Є перелік кандидатів, яких комісія рекомендує до розгляду на призначення чи не призначення на посаду у бюро. Тобто у результаті конкурсу не могло виникнути права на посаду і це було одразу зрозуміло бо такі були правила «гри».

andriy_vyshnevskyy_i_oksana_kikot.jpg

Андрій Вишневський і Оксана Кікоть // Громадське радіо
Андрій Вишневський і Оксана Кікоть
Авторські права: 
Громадське радіо

Ми прийняли безпрецедентне рішення, коли всі 24 регіональні конкурсні комісії складалися на ⅔ з представників громадських організацій. Тобто представники регіональних центрів правової допомоги, управління юстицій, координаційного центру складали меншість.

Андрій Куликов: А це спеціалізовані громадські організації чи будь-які?

Андрій Вишневський: Це спеціалізовані, не будь-які організації. І це ті організації, з якими ми впродовж останнього року співпрацюємо в царині надання правової допомоги. Наприклад це всеукраїнські організації, які мають мережі: Українська Гельсінська спілка з прав людини, асоціація правників України, асоціація адвокатів України. А також місцеві, локальні організації, з якими співпрацюють наші центри.

Тому з точки зору того, як приймалися рішення про рекомендованих кандидатів, я думаю жодних сумнівів бути не може, входячи як зі складу комісій, так і з методології, про яку може докладніше сказати Оксана Кікоть, менеджер проекту міжнародної технічної допомоги «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який фінансується канадським урядом.

Оксана Кікоть: Я представляю проект міжнародної технічної допомоги, який фінансується канадським урядом, і який долучився до розробки методології цього конкурсу. У нас вже був досвід проведення такого конкурсу минулого року, коли відкривалися центри надання безоплатної правової допомоги. На основі цієї методології і був проведений конкурс на керівників бюро. Вона була розроблена за участі канадських експертів і включає в себе найкращий міжнародний досвід, який полягає у забезпеченні для всіх кандидатів рівних умов проходження конкурсу. Всі кандидати проходять однакові етапи, отримують однакові завдання, в тому числі під час інерв’ю. Цим забезпечується прозорість і об’єктивність конкурсу.

Також ми проводили навчання представників комісій, які оцінювали кандидата. Розповідали про методологію оцінювання, які критерії, як їх потрібно застосовувати. Ми розробили детальну інструкцію для всіх членів комісій. Я вважаю, що цей конкурс був максимально об’єктивним.

Лариса Денисенко: Але все одно був рейтинг позицій, які потім подавалися як кандидати?

Оксана Кікоть: Особливість конкурсу була в тому, що комісія рекомендувала пул кандидатів. Тобто рейтингу оцінювання не передбачало. Це світова практика, коли рекомендується декілька кандидатів. Для того, щоб не проводити такі конкурси часто, адже це затратно, а вакансії в системі відкриваються постійно. Людям, які не були призначені цього разу, може в майбутньому пропонуватися посада в системі. Тобто, якщо люди відповідають вимогам, то надалі вони можуть бути призначені.

Лариса Денисенко: Яка кількість кандидатів подавалася на одну позицію?

Андрій Вишневський: На 850 позицій подалося 4200 кандидатів. З них було рекомендовано комісіями 915 чи 920 осіб. В деяких регіонах було 40 кандидатів на посаду, а деяких – 2 або 5. Всі списки рекомендованих кандидатів були оприлюднені і все можна переглянути на сайті координаційного центру.

Андрій Куликов: Я житель Шевченківського району столиці. Мій дохід вищий за середній. Де я можу отримати безоплатну правову допомогу.

Андрій Вишневський: Якщо щось станеться, до вас, навіть вночі, прибуде в місце утримання адвокат і ви зможете або погодитися, або відмовитися від його послуг. Але якщо це не стосується підозри в скоєні кримінального правопорушення, незалежно від ваших доходів ви можете отримати допомогу в одному з чотирьох центрів безоплатної правової допомоги, які працюють у місці Києві.

Андрій Куликов: Місце реєстрації має значення?

Андрій Вишневський: Не має. Діє принцип екстериторіальності, тобто не має значення місце реєстрації.

Андрій Куликов: Ці чотири сотні бюро, які згадала Лариса Денисенко, як вони розташовані по Україні? Рівномірно?

Андрій Вишневський: В кожному районі і в кожному місті обласного значення. Рік тому ми відкрили сто міжрайонних центрів. Кожен з них обслуговує від 300 000 до 700 000 людей. Але практика показала, що його недостатньо. І тому ми створюємо такі бюро: два юристи, маленька кімната, де кожен може отримати безоплатну правову допомогу.

Андрій Куликов: Чи можливо отримати допомогу дистанційно: телефоном, чи через Інтернет?

Андрій Вишневський: Є єдиний телефонний номер 0-800-213-103, він універсальний, цілодобовий. Можна повідомляти про затримання. Поліція зобов’язана нас інформувати про кожне затримання. Так само ним можуть скористатися громадяни. Створення єдиної бази юридичних консультацій в процесі.

Лариса Денисенко: Чи можуть в центрах безоплатної правової допомоги допомогти людині скласти заяву в ЄСПЛ з проти РФ?

Андрій Вишневський: Так, можна отримати не лише консультацію, а допомогу в складанні такої заяви. Кількість таких звернень не велика, менше сотні за рік. Але кілька цих заяв вже були прийняті до розгляду в ЄСПЛ.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.