Слухати

80% назв кримських міст мають кримськотатарські назви: Вахтанг Кіпіані

20 травня 2016 - 05:49 1058
Facebook Twitter Google+
19 травня відбулась презентація карти «Топоніміка Криму», де відображені етнічні назви сіл і міст Криму за тисячолітню історію. Про карту розповідає автор ідеї, історик, журналіст Вахтанг Кіпіані

vahtang_kipiani.jpg

Вахтанг Кіпіані // «Громадське радіо»
Вахтанг Кіпіані
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Це Крим такий, як він був за часів кримських татар?

Вахтанг Кіпіані: Крим, який був в різні доби. Практично кожне місто, яке може мати статус історичного, протягом тисячоліть історії багато разів перейменовувалось. Наприклад, Керч мала більше двадцяти назв.

У моєму проекті помічений величезний пласт історичної топоніміки, і десь на 80% це кримськотатарська топоніміка.

Андрій Куликов: Окрім назв населених пунктів, там є річки, гори?

Вахтанг Кіпіані: З цим, до речі, Криму пощастило. Руки сталінських перейменовувачів не дійшли. Річки, гори, затоки, водоспади, в принципі, залишились в національному колориті.

Андрій Куликов: Чому не перейменовували Джанкой, Бахчисарай?

Вахтанг Кіпіані: Під час створення карти, я багато вивчав історію і не знайшов, чому одним містам пощастило, а іншим ні.

Анастасія Багаліка: В Криму зараз не можуть відстояти свої історичні назви караїми, греки?

Вахтанг Кіпіані: Якщо говорити про етнічний вимір життя, то, окрім росіян, в принципі, ніхто не може себе реалізувати.

Кримські татари у своїй періодиці, у виступах на публічних зібраннях, де всі один одного добре розуміють, ніколи не вживають Сімферополь, Севастополь, Білогірськ, Леніно. Вони використовують свої назви.

В багатьох країнах світу бувають випадки, коли різними мовами паралельно існують назви міст. Можливо, якийсь час було б доцільно мати паралельні назви, але щоб кримськотатарська символіка і топоніміка були не другорядними, а бодай рівними.

Андрій Куликов: Хто працював над картою?

Вахтанг Кіпіані: Працювала команда професійних картографів, для яких це фах. Вони мають публікації, кандидатські дисертації щодо топоніміки Криму. Тобто, це зовсім не аматорський проект. Зібравши кошти серед читачів «Історичної правди», ми вклали їх у те, що, по суті, мала б зробити держава.

Андрій Куликов: Дехто вважає, що депортація кримськотатарського народу у 1944 році була не першою?

Вахтанг Кіпіані: Це справедливо. В кінці 18 століття царський уряд примусово переселяв кримських татар на Подоння, Маріупольщину. Це має катастрофічні наслідки для свідомості.

Дзвінок в студію: Мене звати Юрій, телефоную з Дніпровської області. Нещодавно президент зробив заяву, що коли Крим повернеться до України, то називатиметься кримськотатарською національною автономією. Що це для нас означає?

Вахтанг Кіпіані: Це для нас неймовірно актуально. В українського суспільства немає навіть уявлення яким буде Крим після того, як звідти підуть окупанти. Меджліс ще з 1992 року заявляв, що мета — відновлення державності кримськотатарського народу у формі автономії. Відповідно, всі ці роки була ця ідея, яка не мала наповнення. Окупація Криму актуалізувала цю тему.

Має бути дискусія між Меджлісом, українською громадськістю, російською громадськістю щодо того, що ця автономія означатиме конкретно.   

Анастасія Багаліка: Які періоди з історії Криму охоплює карта?

Вахтанг Кіпіані: Карта фіксує різноманіття назв населених пунктів протягом тисячоліть історії.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.