Слухати

Активісти укладуть рейтинг прозорості 100 українських міст, — Солонтай

12 березня 2017 - 23:29 283
Facebook Twitter Google+
Чи ви знали, що досі існує житлова черга? Навіщо потрібен рейтинг відкритості та прозорості і як він допоможе децентралізації розповідає Олександр Солонтай

Андрій Сайчук: 9 березня о 16:00 Transparency International Ukraine та Інститут Політичної Освіти презентували методологію, за якою досліджуватимуть прозорість українських міст. Всього ви плануєте проаналізувати 100 населенних пунктів на предмет відкритості. За якими показниками будете вимірювати?

Олександр Солонтай: Ми намагатимемося поміряти все, що тільки можна поміряти. Від того, як записати дитину у дитсадок, до того , що взагалі можна прочитати на сайті про роботу місцевої влади.  Від таких елементарних питань, як біографія мера до таких складних питань, як наявність інформації про всі об’єкти і зони по генеральному плануванню і зонуванню. Таким чином ми склали показників на сто балів.

Ми взяли досвід Словаччини, працюючи над цією методикою. Transparency International Slovakia у свій час провела п’ять років дослідження. Ми адаптували методику до українських реалій. Ми запустимо спочатку тестове дослідження на 25 обласних центрів, презентуємо результат, після поспілкуємося із меріями, щоб дізнатися, як вони оцінюють методику, поправимо її, а вже після перейдемо до ста міст.

Сергій Стуканов: Ви хочете перевіряти не тільки мерію, а й інші заклади, як-то дитячі садки?

Олександр Солонтай: Ми хочемо подивитися на місто комплексно, на місто, як на живу громаду, де у людей є доступ до всього. Нас не цікавить тільки сама влада. Ще більше не цікавить виконання закону про доступ до публічної інформації. Звичайно, кілька показників ми візьмемо. Такі як, можливість відвідати засідання, чи наявність протоколу сесії чи комісії в Інтернеті. Це також важливо, але ми на першому ж етапі введемо ряд інших показників. Вони не передбачені законодавством, але ми розуміємо, що прозорість значно більша, якщо вони є.

Наприклад, можливість громадян впливати на частину грошей з бюджету не через депутатів, а напряму через власні проекти чи голосування. Або житлова черга. Ви знали, що вона досі існує?! Яка там кількість запитувачів? Або така штука, як матеріальна допомога. Чи є у публічному доступі інформація про те, хто її отримав.

Я вже не говорю про майно чи комунальні підприємства. Чи є у публічному доступі такі речі, як аудит-перевірка комунального підприємства? Всі знають, що воно є, але які послуги воно надає, чи була перевірка, дізнаємося. Цього всього закон не вимагає, але в реальності неможливо зрозуміти, чи прозоре місто.

Ми відштовхнулися не від формальних показників дотримання закону, де, власне, є досвід інших неурядових організацій. Також ми пішли значно далі, ніж участь громадян. Ми врахували всі ті рейтинги, які є в Україні, але вирішили подивитися комплексно. Щоб ми могли дати оцінку тому, наскільки місто вражене корупційними ризиками.

Прозорість немає сенсу, якщо не дати оцінку і розуміння того, навіщо ця прозорість потрібна.

Сергій Стуканов: Давайте поговоримо про реформу децентралізації. Наскільки важлива прозорість у нових умовах, коли громади мають більше влади, коли громад більші бюджети.

Олександр Солонтай: Хто і як розуміє децентралізацію, коли ми говоримо слова «влада передається на місця»? Губернатор уявив, що «влада на місця» — це йому, потім він розчарувався. В результаті децентралізації обласні державні адміністрації взагалі ліквідують. Влада, гроші і повноваження  проходять кудись вниз. Те саме із головами держадміністрацій, місцевими олігархами, представниками правоохоронних органів. Вони розібралися, що влада йде не їм.

Найбільш спокійно себе ведуть місцеві депутати і мери. Вони відчувають, що слова  «влада громаді» — це до них. Це не так має бути. Коли ми говоримо влада громаді – це означає людям.

А як це може йти людям, якщо не забезпечені процедури участі громади і якщо люди не мають елементарного доступу до інформації. Формальний закон і реально те, до чого потрібно людям мати доступ – це дві різні речі.

Тому, наш рейтинг покаже  наскільки місто готове до того, щоб йому передавати ще більше грошей і повноважень, але не в контексті мера і виконкому. Вони точно готові забирати в уряду величезну кількість грошей. А от громада, яка часто відірвана від мерії, може бути не готова. Ми будемо знищувати цей розрив.

До рейтингу причетні авторитетні організації Transparency International Ukraine та Інститут Політичної Освіти. Ніяке місто не хоче виглядати у такому рейтингу погано. Крім того, ми зробимо одразу другий рейтинг. Поспілкуючись з мерією, ми запитаємо, що ви можете виправити без конфлікту. А на третьому етапі (після рейтингу 100 міст цього року  і до рейтингу  наступного року) ми проведемо у містах різні громадські кампанії. Громадські активіст  і журналісти матимуть можливість навіть субгранти взяти для реалізації проектів.

Там, де будуть найбільш критичні позиції, які вимагатимуть змін на місцевому рівні, ми доб’ємося цих змін. Таким чином ми покажемо, як міста просуваються. Все це розширить участь саме громади. Децентралізація має означати – влада всім мешканцям громади.

Сергій Стуканов: Коли з’являться перші результати вашого рейтингу?

Олексанрд Солонтай: Навесні, у квітні, з’являться перші 25 міст. Всі обласні центри. Оскільки Донецьк і Луганськ окуповані, то ми візьмемо Сєвєродонецьк і Маріуполь, у Київській області ми візьмемо Білу Церкву. На літо ми дамо 100 міст:

Сергій Стуканов: Цікаво було б зараз проаналізувати саме Донецьк і Луганськ.

Олександр Солонтай: У нас є такі показники, які можна перевірити через веб-сайт, запити та електронну пошту. Кожен, хто подивиться на сайти ДНР ЛНР  побачить, наскільки вони відсталі. Разом із прапором змінилася купа процедур, первістки демократії там знищені.

Сергій Стуканов:  Я знаю кілька випадків, коли низка закладів маскуються під громадські організації аби орендувати приміщення за гривню.

Андрій Сайчук: Ця організація називається «Самопоміч». З іншої сторони, Львівська міська рада, наприклад, у порівнянні із Севастопольською міською радою до окупації, завжди була більш відкритою

Олександр Солонтай: Львів і Севастополь – це небо і земля. Львів завжди був   піком демократії, а до Севастополя, до окупації, ми дуже не справедливо поводилися у питаннях місцевого самоврядування. Там навіть не було виборів мера. Це факт. Про яке самоврядування можна говорити? Якби ми демілітаризували і вивели звідти, як українські, так і російські військові частини, то місто пішло б цивільним розвитком. І такої основи для повернення у сторону Росії не було б.

Андрій Сайчук: Чи передбачає ваше дослідження, що місцеві мешканці можуть дізнатися кому належить те, чи інше приміщення?

Олександр Солонтай: Так. Чинним законодавством це непередбачено, але ми передбачили. Це питання і прозорості, і антикорупційного запобіжника. Це оприлюднення реєстру орендованого і оприлюднення реєстру того, що взагалі є у власності. За це ми будемо давати бали громаді.

Ще реєстри пов’язані з комунальними підприємствами, громадськими структурами, яким виділяють кошти, реєстри, що пов’язані з архітектурою, містобудуванням. Закупки перевіримо через PROZORRO. Ще ми передбачили такі штуки: наскільки місто дає можливість замовити послугу через Інтернет і чи можливо відслідковувати через Інтернет стан проходження своєї заявки. Це питання антикорупційності.

Сергій Стуканов: Завдяки PROZORRO також іноді виникають накладки. З одного боку можна обрати найменшу ціну, але за неї не завжди можна отримати якісні послуги.

Олександр Солонтай: Я стикався із таким зауваженням, що чесні конкурси – це одне, а реальне життя – це інше. Той, хто готовий за меншу ціну надати послугу надає її неякісно. Це просто дві різні системи: одна – відбір, друга – контроль. Мерія має добре описувати, що вона хоче, і контролювати якість робіт. У договорах слід прописувати штрафні санкції, умови неприйняття робіт, умови для перероблення роботи.

У руках влади є багато інструментів, щоб змусити підрядника  належно виконувати свою роботу. Для цього потрібно бажання не хабаря, не відката, не влаштувати показуху перед виборами, а бажання нормальної роботи. А також ставлення до грошей, як до грошей громади за яку несеш посилену відповідальність. Зараз ми живемо в іншій системі світогляду. Політики ставляться до влади, як до бізнесу, а до бюджетів, як до способу заробити. На місцевому рівні цього менше, а національному - всюди.

Децентралізація — це не децентралізація корупції, а збільшення інструментів громади для можливості контролювати владу.

Сергій Стуканов: Давайте поговоримо про місцеві ЗМІ. Прозорість без місцевих ЗМІ неможлива. Як бути із цією важливою ланкою контролю?

Олександр Солонтай: Децентралізація передбачає роздержавлення державних адміністраційних газет. Це створює ринок. Частина газет виживає, переходячи в рекламний ринок. Найважливіше – допомагають нові технології. Кожний, хто купив смартфон і зареєструвався у соцмережах можуть писати і знімати. Після того, як закон відкрив усім цим людям двері, документи та бази даних, то усі громадські активісти перетворилися у ЗМІ. Якщо ти приходиш на подію і бачиш якісь проблеми, то ти пишеш про це. Треба вчити людей використовувати нові технології.

Сергій Стуканов:  Що ви очікуєте побачити після дослідження?

Олександр Солонтай: Чим більше місто, тим більше доступ громадськості до всіх питань. Прогнозуємо таку гіпотезу, але результат побачимо згодом.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.