Археолог про призначення священика гендиректором Херсонесу: музей перетворюють на місце прощі

02 серпня 2015 - 10:03 191
Facebook Twitter Google+
Археолог Тимур Бобровський про події в заповіднику "Херсонес Таврійський", куди російські власті призначили головою протоієрея Сергія Халюту

Що сталося в заповіднику «Херсонес Таврійський»? Як слід реагувати на маніпуляції довкола пам’ятки ЮНЕСКО українській владі? Думка археолога Тимура Бобровського, одного з авторів подання Херсонесу у список ЮНЕСКО.

imag06211.jpg

Тимур Бобровський про Херсонес
Тимур Бобровський про Херсонес

Анастасія Багаліка: Що означає це призначення для заповідника? Чи буде там та сама панорама, про яку український Інтернет пише доволі інтенсивно: що цей священнослужитель прихильник ідеї, щоб на території заповідника зробити панораму хрещення князя Володимира?

Тимур Бобровський: Насправді, ми маємо настільки випадкові контакти з колегами в Криму, що інформацію ми отримуємо дозовано і спотворено. Саме цей скандал дозволив виявити певні проблеми, які існують сьогодні у заповіднику. Призначення на посаду генерального директора заповідника священика, який має єдине звання кандидата богослов’я, і немає вищої світської освіти – показує, що заповідник буде перетворюватись на паломницький центр. Це не приховує губернатор Севастополя Сергій Мєняйло, який представляв отця Сергія колективу. Це спричинило спротив з боку співробітників.

Анастасія Багаліка: Представлення стало несподіванкою для колективу чи в Херсонесі було розуміння, що з заповідником так по-варварськи поведуться?

 Тимур Бобровський: Ще півроку тому було намагання об’єднати заповідник Херсонес Таврійський з Музеєм – панорамою штурму Сапун-гори. Тим самим знівелювавши археологічну складову і нехтуючи об’єктом як об’єктом всесвітньої спадщини.

Анастасія Багаліка: Це пам’ятка в переліку ЮНЕСКО, а за більше ніж рік після анексії воно не спромоглося на жодну резолюцію по Криму і по пам’яткам, які залишилися там. Це бездіяльна позиція України чи проросійське лобі?

Тимур Бобровський: В першу чергу це бездіяльна позиція України, тому що на жодній з сесій Комітету всесвітньої спадщини українська делегація навіть не зголосилася поставити питання про те, що у нас є така проблема з об’єктом. Хоча громадські організації зверталися неодноразово аби таке питання було поставлено перед ЮНЕСКО. Єдиний на сьогодні засіб хоча б номінально захистити Херсонес – це внести його до списку об’єктів, що перебувають під загрозою. Це дієвий механізм.

Анастасія Багаліка: Ініціювати місію ЮНЕСКО до Херсонеса може Україна чи це можна зробити і без подання?

Тимур Бобровський: ЮНЕСКО очікує реакції від держави, яка подала пам’ятку до всесвітньої спадщини.

Тетяна Трощинська: Наскільки проблема Херсонесу встигла набути резонансу не тільки серед науковців? Чи відчуваєте ви, що держава зацікавилася?

Тимур Бобровський: Жодної реакції Міністерства культури чи Комісії у справах ЮНЕСКО я не спостерігав. У мене склалося враження, що Міністерство культури ставиться до Херсонесу як до відломаного ломотя. Доки цей об’єкт рахується за Україною ми несемо відповідальність.

Анастасія Багаліка: Чи існує в ЮНЕСКО проросійське лобі?

Тимур Бобровський: Мені складно сказати, тому що я ніколи не працював безпосередньо з ЮНЕСКО. Але на сьогодні, напевно, це лобі існує, тому що велика частка фінансування йде від Російської Федерації.

Анастасія Багаліка: Чи існує хоча б громадська резолюція про Крим?

Тимур Бобровський: Це було за 2 місяці до 39 сесії. У квітні була нарада фахової громадськості, яка зібралася і надіслали резолюцію і в Міністерство культури, і в Національну комісію в справах ЮНЕСКО, де просили розглянути саме пам’ятки, що вже перебувають у списку ЮНЕСКО та ті, які Україна тільки планувала включити.

Анастасія Багаліка: Чи не пізно подати таку резолюцію зараз?

Тимур Бобровський: Звичайно, не пізно. Зараз почнеться поступове нівелювання пам’ятки. Російській Федерації об’єкт всесвітньої спадщини абсолютно не потрібен на території Криму. Сьогодні Росія нарощує потенціал в Криму і їм потрібні полігони, а не заповідні ділянки. Поступово все буде зводитись до того, що залишиться городище, яке всі знають, таким собі паломницько-просвітницьким центром з елементами науки.

Ми повинні розуміти, що та перша спроба злиття була невдалою. Друга спроба може теж буде невдалою, але ми повинні розуміти, що буде 3 і 4 спроби.

Анастасія Багаліка: У разі прийняття резолюції, який механізм поїздки та моніторингу?

Тимур Бобровський: Якщо Росія перешкоджатиме ЮНЕСКО працювати в Криму, то відповідно в самому ЮНЕСКО виникнуть велику перепони тим планам, які існують в Російській Федерації стосовно їх об’єктів. Це єдиний шлях, де Україна може бути долученою до контролю за своїми об’єктами.

Анастасія Багаліка: Які дії України, у зв’язку із ситуацією, яка склалася?

Тимур Бобровський: Необхідно аби Міністерство культури ініціювало разом з Національною комісією обговорення в ЮНЕСКО з виходом на певну резолюцію і формуванням моніторингових місій.

Замість досьє. Призначення 29 липня нового директора викликало незадоволення співробітників заповіднику, відео Анни Кочедикової:

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.