Слухати

"Батьківський контроль" радить батькам не купувати додаткові зошити

01 вересня 2016 - 07:08 1419
Facebook Twitter Google+
Зоя Звиняцьківська, членкиня ГО «Батьківський контроль», журналістка розповідає про те, як батькам уникнути зайвих витрат у школі

10 987 479_10 203 568 703 691 267_3 186 510 901 448 811 141_n.jpg

Зоя Звиняцьківська // Світлина зі сторінки у Facebook
Зоя Звиняцьківська
Світлина зі сторінки у Facebook

Зоя Звиняцьківська акцентує увагу батьків, учнів, вчителів і Міністерство освіти України на непотрібності використання додаткових зошитів. У своїй останній публікації на «Українській правді» журналістка оголосила їх поза законом.

Наталя Соколенко: Чому у вас така жорстка позиція? І що робити батькам, якщо вчителі наполегливо радять придбати додаткові зошити?

Зоя Звиняцьківська: Поза законом їх оголосила не я, а Міністерство освіти у своїх методичних рекомендаціях, викладених у цьому місяці. Там зазнчено, що використовувати додаткові зошити не рекомендується, натомість рекомендується використовувати інтерактивні форми навчання, особливо з предметів «Основи здоров’я», «Я у світі» і таке інше. Повний зміст методичних рекомендацій можна прочитати на сайті Міністерства освіти.

Для такої реакції є три причини. По-перше, додаткові зошити крадуть час життя вашої дитини через домашні завдання, які треба виконувати. Але підручники містять певний обсяг завдань, які треба виконати дитині певного віку. Наприклад, в першому класі заборонено давати дитині домашні завдання. Це їх переобтяжує, вони не можуть сприймати предмет. За статистикою, країни, у яких обсяги домашніх завдань найбільші — бідні. Чим багатша країна, чим більше вона екологічно розвиненіша, тим менше домашніх завдань. 

По-друге, зміст додаткових зошитів, якщо чесно, ніким серйозно не регулюваний. Це виключно розробки видавництв, вони не проходять жодної сертифікації. У нас і підручники недолугі та мають багато помилок, але вони, принаймні, рекомендовані Міністерством, хтось їх читає, ними опікується Академія педнаук.

По-третє, додаткові зошити — це корупція. Їх нав’язують вчителі, а їм — адміністрація школи, якій у свою чергу їх нав’язує районне управління освіти або хтось вищий. Видавництва домовляються з управліннями освіти або з адміністрацією і отримують відкати за те, що батьки купують зошити.

Євген Павлюковський: Як з цим боротися?

Зоя Звиняцьківська: Я написала статтю, яка, до речі, вже не перша на цю тему, і несподівано я отримала зворотній зв’язок. Мені у Facebook написала мама, яка спитала те саме. Я відповіла, що в цих зошитах прямо написано, що вони «не рекомендовані», але Міністерство не може їх прямо заборонити, бо це приватна діяльність видавництв.

Ця мама виявилась юристом за фахом і сказала, що зробить типовий лист-запит до директора своєї школи, підпише його з іншими батьками, щоб директор відповіла, чому саме ці зошити. Вона також зробить подібний лист-запит до Міністерства освіти України. Я їй одразу сказала, що всі ресурси громадської організації «Батьківський контроль» до її послуг. Цей лист, якщо він буде написаний, я викладу на своїй сторінці у Facebook разом з іншими членами нашої організації. Якщо підписів батьків буде багато, то, я думаю, ми впораємося з цими зошитами.

Наталя Соколенко: Нещодавно у нас була розмова із журналістами з Кривого Рогу, вони виявили у школах ще одну подібну нав’язану послугу — годування дітей кисневими коктейлями. Журналісти почали перевіряти документи, поцікавилися у лікарів, чи всім його можна. І виявили страшні порушення і загрози для дітей. Ці «пінки» дійсно не всім підходять і їх має призначати лікар. Також існує проблема додаткових підручників.

Які ще додаткові послуги у школах ви виявили?

Зоя Звиняцьківська: Додаткових підручників не існує. Список підручників складений і затверджений Міністерством освіти. Він є на сайті Міністерства для кожного класу. Школа не має права давати додаткові підручники. Але існують підручники, які є факультативними.

Євген Павлюковський: А якщо говорити про шкільну форму, в якихось моментах вона нав’язується, в інших — батьки самі хочуть, щоб дитина ходила у формі. Чи всі мають в обов’язковому порядку її купувати?

Зоя Звиняцьківська: Шкільна форма — це наступне питання, яке я планую розглянути. На сьогоднішній момент дійсно існує розпорядження, що вона вітається. Кожна школа має право самостійно обрати її вигляд або відмовитись від неї. Переважно школи за шкільну форму. Наскільки я знаю, українська форма була впроваджена у 90-ті роки. Тоді це дійсно було важливо, тому що матеріальний стан дитини було одразу видно. Були джинси і кросівки, які вважалися коштовними закордонними речами.

Звичайно, сьогодні діти також нерівні за фінансовим становищем, але джинси і кросівки є у всіх, тобто мета, з якою впроваджувалась шкільна форма вже втратила свій сенс. Поговоривши з батьками, я зрозуміла, що форма на сьогодні є застарілим і обтяжливим для гаманця рудиментом, і ми будемо проводити опитування батьків і виводити це питання на широке громадське обговорення.

Наталя Соколенко: Ще одне нововведення цього року — це відміна шкільних лінійок. Як ви до цього ставитесь?

Зоя Звиняцьківська: Я мала дуже цікаву дискусію з директором однієї прогресивної школи Сергієм Горбачовим. Він бере активну участь у обговореннях і всіляких перебудовах у школі. Я особисто вважаю, що лінійки у тому вигляді, в якому вона є, не має бути зовсім, на мій погляд, це архаїзм. На мою думку, спочатку мають прийти першачки, для яких треба зробити окрему лініку на 15 хвилин, бо для них — це свято. Всіх інших директор просто вітає на вході, і вони йдуть до своїх класів. А Сергій Горбачов каже, що має бути хвилина єднання, коли вся школа стоїть разом, коли піднімають прапор і грає гімн. Мабуть, він правий, але тоді це дійсно має бути лише одна хвилина, всього іншого не має бути, бо це показуха.

Наталя Соколенко: Чи оцінюється зараз поведінка дітей у школі і чи потрібно це, на ваш погляд?

Зоя Звиняцьківська: Я не знаю цього. Але я точно знаю, що школи дуже прискіпливо ставляться до зовнішнього вигляду і поведінки учнів.

Наталя Соколенко: Що ви думаєте про щоденні уроки фізкультури?

Зоя Звиняцьківська: Так, я за те, щоб фізкультура була щодня. Але урок фізкультури вимагає зручну роздягальню зі світлом і, мабуть, душовою. Я була б щаслива, якби до листопада уроки фізкультури проходили на вулиці. 

Євген Павлюковський: Як ви ставитесь до такого шкільного предмету як «праця»?

Зоя Звиняцьківська: Розвиток розуму напряму пов’язаний з дрібною моторикою. Дитина робить щось руками, і це розвиває її мізки. Інша справа, що у підручниках з цього предмету для молодшої школи — дурні вправи. У середній школі, як писали мої колеги, — гендерна інклюзивність, тобто у нас все ще є праця для хлопчиків і праця для дівчат. Цей предмет мають пристосувати до умов реальності. Але, я вважаю, що праця має бути, адже вона сприяє розвитку мозкової діяльності.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.