Слухати

Беслан у спогадах очевидця

02 вересня 2016 - 07:15 302
Facebook Twitter Google+
Трагедія в Беслані – єдина больова точка Путіна, яку він не може нейтралізувати, – вважає правозахисник Віссаріон Асєєв

vyssaryon_aseev.jpg

Віссаріон Асєєв // Громадське радіо
Віссаріон Асєєв
Авторські права: 
Громадське радіо

Лариса Денисенко: Я пам’ятаю, як під час трагедії у Беслані ми стежили за кожним повідомленням звідти. Віссаріоне, нагадайте нашим слухачам, що тоді відбувалося.

Віссаріон Асєєв: В тот день была захвачена терористами бесланская школа №1. Через два дня, 3-го сентября, произошла трагическая развязка и 334 человека погибло, из них 186 детей. Всю последующую неделю мы хоронили жителей своего города. Я тогда понял, как это, когда небо сошло на землю. Стояла стена воды, мы не могли закопать могилы. На кладбищах не хватало людей, чтобы нести гробы.

Андрій Куликов: Чьими жертвами вы считаете тех, кто погиб в Беслане?

Віссаріон Асєєв: Есть две составляющие в этой трагедии. Первое – это то, что люди Басаева захватили школу. А второе, это то как они туда попали. Каким образом прошли десятки километров?

Боевики расстреляли в первый же день мужчин, кто мог оказывать сопротивление, а их трупы выбросили из окна второго этажа. И вот когда началась операция по эвакуации этих тел, начались взрывы. Уже доказано, что взрывы были организованы спецслужбами РФ. Была проведена независимая техническая экспертиза, которая показала, что взрывы произошли внутри в результате действий снаружи.

Меня ранило 1-го числа, самого штурма и взрыва я не видел. Позже мы создали организацию, которой я отдал свой компьютерный клуб. Мы устанавливали личности, формировали списки. С первого дня власти постарались сделать так, чтобы никто ничего не знал. Песков тогда лично находился в Беслане и всем этим руководил.

Андрій Куликов: З нами на зв’язку політолог Андрій Окара. Андрію, сьогодні надійшло повідомлення, що під час панахиди за жертвами Беслану відбувалася акція протесту. Жінки заявили, що загиблі є жертвами Володимира Путіна. Наскільки поширена така думка в Росії?

Андрій Окара: Цю трагедію важко з чимось порівняти. Це такий біль для нації, така травма, яку для більших народів можна було б порівняти з геноцидом. В Беслані тяжко знаходитися. Це місто-меморіал.

Андрій Куликов: За межами Осетії пам’ятають цю трагедію? Прагнуть з’ясувати, що відбулось?

Андрій Окара: В Осетії це вимір родинний. А в Росії це трагедія, в якій люди, які налаштовані критично до влади звинувачують особисто Путіна. І якби ж це були ліберали з білими стрічками! Це жінки, у кожної з яких ця трагедія забрала дитину.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.