Боротьба за Крим на юридичному фронті триває, — суддя Конституційного Суду

15 вересня 2015 - 08:11 406
Facebook Twitter Google+
В ефірі говоримо про cпільну заяву Голів Конституційних судів Литви, Грузії, Молдови, України, Польщі, Кіпру, Азербайджану щодо поваги територіальної цілісності України

Станіслав Шевчук, суддя Конституційного Суду України, говорить про відкриту до підписання спільну заяву Голів Конституційних судів Литви, Грузії, Молдови, України, Польщі, Кіпру, Азербайджану щодо поваги територіальної цілісності України. Ця заява є реакцією на рішення Конституційного суду Російської Федерації від 19 березня 2014, що свого часу відкрило шлях до анексії Росією частини території України — Криму. Проект цієї заяви було розроблено з українського боку.

«Пригадую буремні події березня 2014 року. 13 березня я набув статусу судді Конституційного суду, а вже 14 березня нам довелося приймати рішення щодо Криму», — згадує Станіслав Шевчук. «Анексії Криму не відбулося би без того референдуму та рішення Конституційного Суду Російської Федерації. 14 березня 2014 року КСУ визнав неконституційною постанову Верховної Ради АРК про референдум, оскільки референдум з питань територіальної цілісності може бути лише всеукраїнським», — підкреслює Станіслав Шевчук.

На його думку, анексія Криму та війна на Донбасі стала можливою саме через рішення КС Росії, котрим було визнано конституційним входження Криму до суб’єктів Російської Федерації. «Яка правосуб’єктність Криму в міжнародному праві? Щоб кудись увійти, треба звідкись вийти», — риторично запитує Станіслав Шевчук, який називає рішення, прийняте на «референдумі» в Криму «юридично нікчемним».

Лариса Денисенко: Чи є реакція конституціоналістів з точки зори чистоти конституційного процесу і співвідношення конституційного права?

Станіслав Шевчук: Те, що відбувається зараз я називаю «юском’юн-2». Перший «юском’юн» відбувся, коли відродилося Римське право, університети і т.д. Тобто коли почали вивчати Римське право вже неіснуючі держави. І на цьому почала гуртуватися юридична освіта. В основі цього лежить природне право, а значить базові речі потрібно розуміти універсально і на цьому базується сучасний конституціоналізм. І не має значення чи це Канада, Америка чи Європа, всі, хто розуміється на предметі бачать речі однаково.

«Самовизначення можливе в трьох випадках: вихід території з-під окупації, вихід з-під колоніальної залежності, геноцид або масове недотримання прав людини. Те, що відбулося в Криму, є одностороннім приєднанням території, тобто анексією», — додає суддя Конституційного Суду.

Лариса Денисенко: А чи є якась реакція КС Російської федерації на спільну заяву Європейських країн?

Станіслав Шевчук: Коли було засідання, то російські колеги казали, що неможна бути суддею у власній справі і не треба влаштовувати їм трибунал. І ми дійшли консенсусу, що зараз ці питання обговорювати не будемо, а просто перенесемо їх вперед. Але поки що не було жодної реакції. І коли ми розривали меморандум і рік тому офіційно довели, то голова КС Росії отримав наш лист, але жодної відповіді не було. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.