Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Бойовики на Донбасі стріляють по своїх територіях, — речник штабу АТО

08 грудня 2015 - 06:59 408
Facebook Twitter Google+
Бойовики спочатку обстрілюють наші позиції, наші не відповідають, потім стріляють по своїх територіях, створюючи атмосферу ненависті, — Андрій Лисенко

Речник штабу Антитерористичної операції полковник Андрій Лисенко коментує інформацію, що бойовики стріляють по підконтрольних їм територіях. Також говоримо про забезпечення українських військових.

В студії — журналісти Ірина Славінська та Юрій Макаров.

Юрій Макаров: Чи загострилася ситуація на фронті? Ми можемо без випадкових істерик відстежити цей військово-політичний сенс?

Ірина Славінська: 15 обстрілів, про які ви казали на брифінгу, це багато чи мало?

Андрій Лисенко:  15 обстрілів стосувалися зброї, яка мала бути відведена згідно з Мінськими домовленостями. Там була застосована зброя, калібром більше 100 мм, наприклад міномет 120 мм. Тобто по наших позиціях стріляли з мінометів 15 разів. Один з таких випадків тривав близько години. Всі інші обстріли відбувалися зі стрілецької зброї і гранатометів.

Юрій Макаров: Тобто, зі стрілецької зброї обстріли взагалі вже не рахуються?

Андрій Лисенко: Рахуються. За добу всього ми мали 52 обстріли.

Юрій Макаров: Ці події якось стосуються візиту Джо Байдена, який підкреслював, що ми маємо дотримуватися Мінських домовленостей? Чи там є якась своя логіка?

Андрій Лисенко: Можна припустити, що саме 6 грудня, у день, коли розпочався візит американського віце-президента в Україну і 6 грудня — Десь Збройних Сил України, бойовики нас так вітають. Але наші військові з цими проблемами добре пораються і не дають бойовикам жодного шансу проникнути у наш тактичний тил. До речі, дві диверсійно-розвідувальні групи, які намагалися проникнути під прикриттям мінометних обстрілів, були викриті і з великими втратами відступили.

Юрій Макаров: За останню добу було принаймні два повідомлення, що бойовики активно обстрілюють свої ж території. Що це означає?

Андрій Лисенко: Є така інформація. Всі обстріли, які здійснюють бойовики, спрямовані на провокації. Спочатку бойовики здійснюють обстріл наших позицій, українські військові не відповідають, і тоді бойовики починають обстрілювати населені пункти на підконтрольних їм територіях. Потім місцевому населенню розповідають, що це стріляли українські військові. Таким чином вони створюють атмосферу ненависті до всього українського. Були випадки, коли терористи і російські військовослужбовці починали ділити між собою сфери впливу. Був випадок біля Донецького аеропорту, коли російські військові хотіли зібрати метал, щоб вивезти його, але, як виявилося, це є сферою діяльності місцевої «прокуратури». В результаті цього зіткнення троє бойовиків і російських військових були поранені, а четверо вбиті.

Ірина Славінська: Ви говорите, що бойовики стріляють по «своїх» територіях. Які саме населені пункти чи райони маються на увазі?

Андрій Лисенко: Як правило, бойовики стрілять по територіях, де немає їхніх військових формувань. Але ці території, згідно з домовленостями, знаходяться на окупованій території.

Юрій Макаров: Такі обстріли — неконтрольована поведінка виконавців чи цілеспрямована політика?

Андрій Лисенко: Скоріше за все саме таку установку вони отримали з Кремля, щоб постійно підтримувати стан напруги, і щоб цей конфлікт не переставав вважатися конфліктом. Зараз підтримується атмосфера провокаційних обстрілів.

Юрій Макаров: Ми можемо на сумному прикладі, коли нашим військовим забороняють стріляти і буквально пломбують боєкомплекти, простежити якусь закономірність в цих провокаціях?

Андрій Лисенко: Як такої закономірності немає. Є система — або вони це роблять, або не роблять. Наприклад, вчора «мовчав» луганський напрямок, але на маріупольському і донецькому напрямках обстріли не припинялися. За сьогоднішній день було 13 обстрілів. 10 обстрілів були не прицільними, а три прицільними. Працювали снайпери по наших позиціях, але з нашого боку втрат немає.

Юрій Макаров: Було повідомлення, що зайшов з боку Росії черговий бойовий підрозділ. Що вам про це відомо?

Андрій Лисенко: Нам відомо, що зараз на території Донбасу приблизно 9 тисяч штатних російських військовослужбовців. І ця цифра останнім часом не міняється. Знаходяться вони і на керівних посадах, на засобах відстеження інформації і на високотехнологічних засобах ураження. На всьому тому, з чим точно не впораються шахтарі і футболісти.

Юрій Макаров: Те, що вони постійно заводять нових військових це ротація?

Андрій Лисенко: Відбувається ротація. Росія зараз не в тому стані, коли вона може заводити і заводити війська. На відміну від Криму. Зараз з півострова зробили величезну військову базу, можливо, навіть найбільшу в Європі, а може, і в світі. Скільки там зараз знаходиться російських військових і техніки нам невідомо. Але це точно кілька десятків тисяч особового складу, бронетехніка, кораблі з крилатими ракетами, бойові гелікоптери і найпотужніше авіаційне ударне угрупування. Зараз з тією ситуацією, що склалася, вони вже не мають змоги поповнювати ці сили, а в цьому вже немає такої необхідності. Була ситуація наприкінці літа, коли росіяни не могли навіть вмістити всіх військовослужбовців у своїх казармах.

Ірина Славінська: Волонтерка Аліна Терихова в одному з інтерв’ю розповіла, що є проблеми з забезпеченням деревиною, плівкою, іншими матеріалами для будівництва бліндажів, паливом і питною водою.  Яким зараз є рівень забезпечення наших військових? Що знаєте про це ви?

Андрій Лисенко: Я постійно підтримую зв’язок з нашими хлопцями. Можна сказати, що чогось не вистачає, а можна сказати, що за штатом всього достатньо. Але у нас зараз військовий час. В країні його немає, але там, на передовій, він є. Там дійсно потрібні речі, які мають бути збільшені у кількості і у якості. Це стосується не тільки генераторів і бензопил, це стосується спец приладів, якими можна виявляти ворога вночі. Бажано було б збільшити технічне оснащення і кількість пального, яке виділяється на підрозділ. Інформація, яку надають бійці і волонтери, потрапляє у наші штаби, вся вона обробляється. Але бажано, щоб вона оброблялася швидше.

Ірина Славінська: Що ми знаємо про проблеми закритих тилів. Де забезпечення в порядку і надане військовим, а де не вистачає чогось?

Андрій Лисенко: Все це має закуповуватися за державний кошт. Але якщо ви знаєте держустанови, вони обмежені часом і відповідними процедурами  у закупівлях. Волонтери в цьому плані більш мобільні, але це вже відбувається за кошт наших громадян.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.