Слухати

Brexit: Англія голосує за вихід з ЄС, Шотландія та Північна Ірландія — проти

24 червня 2016 - 09:42 394
Facebook Twitter Google+
У Великій Британії завершиться референдум, присвячений питанню виходу країни із ЄС. Триває обрахунок голосів. Коли і чому назріла потреба у проведенні референдуму, і які наслідки він матиме?

Коли і чому назріла потреба у проведенні референдуму, і які наслідки він матиме, залежно від результатів, для окремих британських політиків та Британії в цілому, пояснює Марина Пезенті, очільниця Українського інституту в Лондоні.

referendum_vb.jpg

Попередні результати референдуму у Великій Британії. Очікуваний результат: 52% за вихід з ЄС // BBC
Попередні результати референдуму у Великій Британії. Очікуваний результат: 52% за вихід з ЄС
Авторські права: 
BBC

Марина Пезенті: Євроскептицизм вже давно панує у британській політиці. Він почав знаходити дедалі більшу підтримку у мейнстрімних партіях, зокрема партії консерваторів.

Багато років накопичувалося це невдоволення, пов’язане зі стрімким зростанням населення, великою кількістю мігрантів і підсилюване тим, що Британія завжди була осторонь процесів європейської інтеграції — вона не є членом Економічного та монетарного союзу, не є членом Шенгенської зони.

Сили, які завжди були орієнтовані на певну окремішність Британії, в останні роки значно посилили свої позиції, що призвело до того, що питання референдуму постало на порядок денний.

Ірина Славінська: Кампанія, яка супроводжувала весь референдум, була непроста. Про це свідчить те, що навіть до найбільш байдужих читців новин докотилась інформація про вбивство депутатки у Великій Британії, яке відбулось під час агітації проти виходу із ЄС. Які дискурси поставали під час кампанії?

Марина Пезенті: Кампанія була нетиповою для Британії — велике емоційне напруження та нераціональні, популістські аргументи, іноді маніпулювання та відверта брехня — наприклад, твердження, що Британія щотижня платить Брюсселю 350 млн фунтів.

Це наштовхувало на думку, що ця кампанія подібна до того, що відбувається у Росії.

З іншого боку, табір, який проводив кампанію за те, щоб залишатися в ЄС, наводив нейтральні, політично коректні аргументи. Для тих, хто і так був за те, щоб залишатися, ці аргументи були зайві, але надто розважливі аргументи не доходили до тих, хто був захоплений хвилею маніпулятивних тверджень протилежної сторони.

Ірина Славінська: До яких аргументів вдавалися найчастіше?

Марина Пезенті: Звучали економічні тези. Щоб пояснити економічні переваги перебування у Союзі, треба вдаватися до складних економічних конструкцій, яких прості виборці часто не готові чи не хочуть сприймати.

Серед економічних аргументів також наводилося те, що Британії доведеться заново проводити переговори з усіма країнами світу. Також лунали заяви від представників великого бізнесу, що вихід з ЄС є небажаним і призведе до скорочення британської економіки.

Половина електорату залишилася глухими до цих аргументів. Це свідчить про те, що за багато років існування ЄС політика донесення до пересічного британця інформації про вигоду від членства в ЄС зазнала фіаско.

Ірина Славінська: Чи можна робити висновки щодо електорального складу тих, хто за або проти того, щоб залишитися в ЄС?

Марина Пезенті: Англія переважно голосує за вихід, тоді як Шотландія, Уельс та Північна Ірландія — за збереження членства. За віковим критерієм — молодь переважно за збереження членства, пенсіонери — за вихід. Якщо подивимося на освіту — люди з вищою освітою переважно за збереження членства, без вищої освіти — за вихід.

В урбаністичному розрізі, маленькі містечка, які відчувають загрозу від імміграції, — за вихід, тоді як мегаполіси, які виграли економічно від відкритості, — за збереження членства.

Щодо політичних партій — тут складніша ситуація. Прихильники лейбористів переважно за збереження членства, тоді як крайня права партія за вихід, а в партії консерваторів немає одностайності.

Всі ці тренди свідчать про надзвичайну поляризацію суспільства, і цей драматичний підсумок референдуму впливатиме на британську політику кілька найближчих років.

Ірина Славінська: Чи є розуміння, як житиме Велика Британія після референдуму?

Марина Пезенті: Це залежить від наслідків референдуму. Якщо діючий уряд програє цей референдум, Девід Кемерон буде під величезним тиском, щоб пішов у відставку. Це означає дострокові вибори, на яких до влади прийдуть сили, що виступали за вихід Британії з ЄС, а це крайні праві партії, дуже шовіністично налаштовані.

Але навіть якщо цього не станеться, Девід Кемерон буде під тиском, щоб переглянути стосунки з ЄС на більш жорсткі, скоріш за все, більш жорсткою буде політика щодо мігрантів.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.