Слухати

Бур’яни атакують: втрати української економіки від бур’янів досі не пораховано

19 липня 2017 - 09:03 341
Facebook Twitter Google+
Як планетою мігрують рослини? Чи конкурують вони за простір? Чи є між ними боротьба за виживання?

kovalenko_0.jpg

Олексій Коваленко // Громадське радіо
Олексій Коваленко
Громадське радіо

Про складні перипетії з життя так званих агресивних рослин розповідає науковий співробітник відділу ботаніки Національного науково-природничого музею НАН України, кандидат біологічних наук Олексій Коваленко.

Нещодавно Олексій Коваленко прочитав лекцію, яка називалася «Вторгнення прибульців: розповіді про агресивні рослини».

«Бур’яни атакують бюджет нашої держави та кожного українця. Але на теренах України немає ґрунтовних економічних підрахунків про завдану ними шкоду. Наприклад, в США щорічні втрати від чужорідних рослин становлять від 160 мільярдів доларів. Втрати в Україні будуть менші, але також дуже відчутні.

Втрати можуть бути різні. Наприклад, є рослина Злинка канадська, яка формує 230 тисяч насінин кожного разу, і наявність восьми рослин на квадратний метр пшениці призводить до того, що у комбайна починають забиватися пристрої, якими він обмолочує зерно.

Є дуже агресивна рослина, яка називається Рейнутрія, вона здатна розламувати асфальт, товщиною 5 см, і проростати з глибини 1 метр.

Втрати можуть бути і для екології. Вторгнення Череди листяної призвело до того, що витиснився природній вид Череди трироздільної, тобто майже всюди ми втратили цей вид, він замінився чужорідним представником.

Волошка розчепірена атакує рослини з Червоної книги України (червонокнижні перлисті волошки), гібридизуючи з ними і поглинаючи їх», — розповідає ботанік Олексій Коваленко.

 

 

Проте, за його словами, небезпечні рослини зустрічаються не тільки в полях та лісах, на них можна потрапити і у великих містах.

«В місті Києві є дуже агресивні бур’яни, їх називають гігантськими борщівниками, вони схожі на парасольку з білими квіточками. Зустріч з цією рослиною може бути фатальною, тому що вона має отруйний сік, який робить нашу шкіру чутливою до світла, працює, як лінза. І коли ми після цього потрапимо на сонце, в нас можуть виникнути серйозні опіки, навіть третього ступеню. Ця рослина потрапила до нас з Кавказу, причому її спеціально культивували як силосну рослину. Вона давала величезну кількість біомаси, і планувалося, що корови будуть з радістю її їсти. Проте виявилося, що і молоко, і м’ясо пахне Борщівником. Потім рослина успішно почала дичавіти і шкодити людям», — зазначає Олексій Коваленко.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.