Слухати

Чому держава закриває очі на християнську освіту в школах?

22 січня 2017 - 06:34 1381
Facebook Twitter Google+
У 2014-2015 навчальному році в Україні цей предмет викладали у 5 525 школах, хоча це суперечить Конституції, каже юристка, засновниця громадської мережі «Світське суспільство» Дарина Писаренко

Анастасія Багаліка: Що розділяє релігійні установки й освіту?

Дарина Писаренко: Основа будь-якого законодавства країни ― конституція. Наша Конституція у ст. 35 говорить, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію чи не сповідувати ніякої.

У цій же статті говориться, що церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа ― від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державною або обов’язковою.

Євген Павлюковський: У багатьох школах й університетах є предмет християнська етика. І його мають відвідувати усі, незалежно від віросповідання.

Дарина Писаренко: Це порушує права дитини і права батьків, які не хочуть, щоб їх дитина відвідувала такі уроки. Ще Табачник, коли був міністром освіти, розробив і запровадив цей предмет. За часів пані Гриневич ця програма була рекомендована Міносвіти до викладання в усіх школах.

Християнська етика не викладається в усіх школах, але такий гриф дає дуже великі можливості. Основи християнської етики містять дуже суперечливі і, на мій погляд, дискримінаційні поняття.

Головною проблемою є не сама проблема, а те, що її відвідування передбачає презумпцію згоди батьків: вони можуть відмовитися від її вивчення, написавши заяву, але мало б бути навпаки ― презумпція незгоди: щоб дитина відвідувала програму, батьки мали б прийти, прочитати програму і написати заяву, щоб дитина її відвідувала.

Євген Павлюковський: У чому ця програма є дискримінаційною?

20 160 815_205 923.jpg

Дар'я Писаренко // Громадське радіо
Дар’я Писаренко
Громадське радіо

Дарина Писаренко: Одним із принципів програми є принцип теоцентризму, який означає, що джерелом духовно-моральних цінностей є Бог, ці цінності є об’єктивними, вічними і незмінними, переданими людям Богом через Біблію.

Принцип науковості має за мету використовувати знання з фізики, хімії, астрономії, біології тощо та базується на досягненнях психолого-педагогічних, історико-культурологічних та теолого-філософських наук для підтвердження біблійних істин.

Тема для 10 класу ― етика подружнього життя ― проблеми та загрози сучасної сім’ї: занепад духовності та моралі подружжя, невірність, розлучення, аборти; загроза одностатевого співжиття.

Щоб перевірити, чи засвоїв учень цей урок, учень має відповісти на такі запитання: чи знає він проблеми і загрози сучасної сім’ї, а також на біблійних прикладах розповісти про загрози одностатевого співжиття.

Серед небезпек сучасного суспільства тут названо секуляризм і прагматизм. Учень повинен пояснити, чи розуміє він атеїзм як заперечення Бога, і усвідомлювати потребу усунення цієї небезпеки.

У пояснювальній записці пише, що викладання предмету передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті і релігійних переконань інших людей, здатності до співжиття у культурному і професійному полі в українському суспільстві.

Це скидається на пояснювальні записки до законопроектів. Дуже багато журналістів чи просто людей читають саме пояснювальні записки і думають: тут все гаразд. А до суті, на жаль, так і не доходять.

І найбільше у цій програмі непокоїть те, що у 1 класі передбачено вивчення біблійної історії створення людини. Дитина вчить це до того, як ознайомлюється з теорією еволюції.

Євген Павлюковський: Хто розробляв цю програму?

Дарина Писаренко: Як педагоги, так і науковці і представники релігії.

За даними сайту МОН, у 2014-2015 рр. предмети духовно-морального християнського спрямування викладалися щонайменше у 5 525 школах України. Для порівняння, у 2013-2014 рр. цей предмет викладався у 5 067 школах.

Євген Павлюковський: Що можуть зробити батьки, які не хочуть, аби їх діти відвідували цей предмет?

Дарина Писаренко: Цей курс є факультативним, тож батьки можуть написати заяву, щоб їх діти його не відвідували. В Україні цей предмет повинен ставити на перший або останній урок, щоб дитина, яка його не відвідує, могла приходити пізніше або йти раніше.

Натомість цей предмет ставлять посередині робочого дня, й учні не можуть його не відвідувати.

На Західній Україні, на Івано-Франківщині був випадок, коли батьки відмовилися, щоб їх син відвідував цей урок, і хлопчика почали цькувати.

Наша організація має намір оскаржити лист-рекомендацію цього предмета до адміністративного суду м. Києва. Ми маємо надію, що він буде відмінений, оскільки суперечить Конституції.

Також ми звернулися до омбудсмена, щоб вона звернулася до Конституційного Суду, аби визнати неконституційною частину ЗУ «Про освіту», у якій ідеться про те, що релігійні організації можуть відкривати школи.

Зараз у першому читанні був прийнятий новий Закон «Про освіту». У цьому законі прописано те ж, що й у старому, тільки гірше. Тому ми поки що не поспішаємо зі зверненням до омбудсмена, щоб потім не подавати ще одне звернення ― це нераціонально, омбудсмен і так має багато роботи через війну.

До 2015 р. вся освіта в Україні була світською й науковою, і тільки в 2015 р. Лілія Гриневич внесла законопроект, який дозволив створювати школи релігійним організаціям.

Такі заклади засновувалися і до цього. Наприклад, у Вінниці була відкрита така школа у 2010 р., і на уроки приходив священнослужитель і розповідав про Бога, Біблію і так далі. А завтра буде відкриття дитячого садочка в Коломиї.

Раніше я думала, що для релігійних організацій головне ― завоювати мізки дітей. Але такий дитсадок є платним, а релігійна організація не має звітувати державі про обіг коштів. Тому мені здається, що тут є якийсь бізнесовий інтерес.

 

 

Крім того, згідно з новим законопроектом, здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти за належність чи неналежність до релігійних організацій, крім закладів освіти, визначених законом.

Зараз закривається багато шкіл. І, наприклад, православна церква відкриє у селі школу. А в селі житиме дівчинка атеїсти або мусульмани. І школа матиме пряме право не взяти цю дівчинку на навчання, тому що вона не сповідує цю релігію.

Анастасія Багаліка: Зважаючи на те, що новий законопроект про освіту є на доопрацюванні, чи можна якось вплинути, щоб у ньому не було дискримінаційних положень?

Дарина Писаренко: Законопроект має проходити експертизу на наявність дискримінаційних норм. Експертне управління ВР даватиме негативний аналіз такого законопроекту.

Мені здається, що ми не можемо на це вплинути, хіба що максимально об’єднати зусилля ЗМІ, громадських організацій та батьків.

У мене є занепокоєння, що до другого читання у законопроекті будуть норми, які не тільки дозволятимуть релігійним установам відкривати школи, а й передбачатимуть бюджетне фінансування таких установ.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.