Слухати

Чому Німеччина не може відмовитися від російського газу

18 березня 2018 - 11:03
Facebook Twitter Google+
Російсько-німецький проект «Північний потік-2»: які політичні та безпекові наслідки його реалізація матимете для України

У ефірі Громадської хвилі - експерт з питань енергетики «Українського інституту майбутнього» Андріан Прокіп.

Наталя Соколенко: Сенатори США закликають президента Трампа заблокувати проект «Північний потік-2». Це додає оптимізму Україні, що його реалізацію припинять?

andrian_prokip.jpg

Андріан Прокіп // Громадське радіо
Андріан Прокіп
Громадське радіо

Андріан Прокіп: Звісно, це обнадійливо. Але Німеччина та Австрія не з захватом слухають такі новини. Коли Америка вперше висловила бажання блокувати цей проект, то і міністри закордонних справ, і голови урядів обох країн сказали, що це їхнє внутрішня політика, їхня енергетична безпека і США неповинні у це втручатися. Існував певний острах чи не посваряться європейські країни і США у питанні щодо російських санкцій.

Позиція США у цьому питанні зрозуміла: бажання стримувати Росію, сприяти досягненню миру і друга причина – через кілька років США з апетитом дивитимуться на європейський газовий ринок, щоб постачати туди власний газ.

Наталя Соколенко: Чи можуть США на рівні бізнесу заблокувати цей проект?

Андріан Прокіп: У санкційному законі є дуже широке поле до використання чи не використання санкцій. Є таке виключення: якщо якась діяльність є вигідною для американських компаній, то вона може не підпадати під санкції. У застосуванні санкцій проти цього потоку США будуть керуватися своїми інтересами. У статті 257, присвяченій Україні та питанню зміцнення української енергетичної безпеки, написано, що одним із пріоритетів США є продаж американських енергетичних ресурсів до Європи, щоб створювати робочі місця в Америці.

Сергій Стуканов: Британія вивчає можливості купівлі скрапленого газу, ймовірно, саме з США і намагатиметься уникати залежності від російського палива. Але у 2017 році РФ продала Європі рекордну кількість палива, не зважаючи на бажання багатьох країн менше у них купувати. Чи продадуть вони стільки ж газу у 2018 році, зокрема і в Німеччину?

Андріан Прокіп: Німеччина відмовиться від енергетичного вугілля, частина якого імпортується з Росії. Німці активно розвивають відновлювану енергетику – вітрову та сонячну. Один з пріоритетів – зниження забруднення довкілля парниковими газами. Найбільше його утворюється саме від використання вугілля. Близько 38% енергії в Німеччині виробляється з вугілля, ще 38% — з відновлюваної енергії. Використання вугілля треба чимось замінити. Можна замістити відновлювальними ресурсами, але ними не можна забезпечити потрібну кількість енергії у потрібний момент.

У Німеччині є землі, які мають на меті стовідсотковий перехід на відновлювальні джерела енергії, є землі, які вважають, що газ теж треба використовувати.

Використання енергії відновлювальних ресурсів потрібно балансувати, щоб мати конкретну кількість енергії у конкретний час. Тому її треба або акумулювувати, або використовувати газові, вугільні ТЕС. Зважаючи на те, що Німеччина хоче знижувати кількість використання вугілля, будуть широко використовувати газ.

Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.