Слухати

Чому в деяких підручниках немає жодного зображення дівчат?

08 червня 2016 - 08:08 770
Facebook Twitter Google+
Антидискримінаційне законодавство має відображатися на освіті, — переконані експертки Ірина Когут і Олена Малахова

В рамках гендерно-чутливого проекту «Повага» з експерткою центру «CEDOS» Іриною Когут говоримо про важливість впровадження гендерної експертизи підручників.

dsc09430.jpg

Ірина Когут // «Громадське радіо»
Ірина Когут
«Громадське радіо»

Лариса Денисенко: Як і коли виникла ідея гендерної експертизи?

Ірина Когут: Історія гендерної експертизи має довгу традицію. Цей проект розпочався у 2014 році з приходом нового керівництва Міністерства освіти, до якого нарешті достукались активістки, що давно займалися темою гендерної рівності й недискримінації на волонтерських засадах.

З боку Міністерства освіти тоді була добра воля на те, щоб наша освітня політика почала ґрунтуватись на засадах гендерної рівності й недискримінації. Була створена відповідна робоча група, яка написала стратегію впровадження політики гендерної рівності й недискримінації. У міністерстві обіцяють, що найближчим часом її буде ухвалено.

Частиною цієї стратегії є гендерна експертиза навчальних матеріалів. Підручників у нас понад кількасот і їх треба не просто вичитати, а й стимулювати авторські колективи і видавництва внести зміни до підручника. Наша мета — не просто критикувати, а зробити так, щоб наступні версії підручників були кращими.

Нинішня експертиза проводиться вперше в Україні у вигляді пропозицій, що будуть внесені у макети підручників для восьмих класів.

Лариса Денисенко: Чи існують легітимні способи заохочення авторських колективів до внесення змін, запропонованих гендерною експертизою?

Ірина Когут: Видавництва охоче йдуть на співпрацю у цій сфері. Найчастіше вони погоджуються на внесення змін, проте, звичайно, необхідно запровадити стабільні інституційні механізми для того, аби закріпити цю політику.

Можна внести зміни у положення про конкурс підручників. Якщо в нас є закон про рівність прав і можливостей жінок і чоловіків, це має відображатися і в освітній політиці. На рівні процедури відбору підручників необхідно додати гендерну експертизу. Потрібно проводити навчання для авторських колективів підручників, вчителів і вчительок. Держава може зробити багато чого у цій сфері і добре, що зараз вона повідомляє про свій намір діяти.

Дмитро Тузов: Нещодавно в ефірі «Громадського радіо» ми говорили з міністеркою освіти Лілією Гриневич і дійшли висновку, що до вичитки підручників мають долучатися волонтери, батьки і небайдужі люди.

Чи могли б ви навести реальні приклади гендерної дискримінації, що існують в підручниках?

Ірина Когут: Таких прикладів дуже багато, серед них є вкрай відверті. Так, у підручниках з географії пишуть про те, що у чоловіків стратегічне мислення, а у жінок — тактичне. Більш того, у підручнику з охорони здоров’я авторка пише, що у зґвалтуваннях переважно винні його жертви. Ця інформація не просто не відповідає дійсності, вона може зруйнувати чиєсь життя.

Слухаємо фрагмент розмови Ірини Славінської з членкинею робочої групи з питань гендерної рівності й недискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України і координаторкою проекту гендерної експертизи підручників Оленою Малаховою.

Ірина Славінська: Окресліть рамки функціонування проекту гендерної експертизи підручників.

Олена Малахова: 3 роки тому група експертів і експерток з питань гендерної рівності й недискримінації задалась питанням: чому так багато робиться для просування гендерної рівності на державному рівні, але в освітній галузі це питання залишається поза увагою?

Тоді виникла ідея створення всеукраїнської мережі гендерних центрів у вишах. Аналіз і гендерна експертиза підручників проводились вже давно, але не було масштабної систематизації цього процесу. Рік тому було створено робочу групу при Міністерстві освіти і науки, в першому протоколі засідання якої було вирішено почати з запровадження експертизи підручників.

В деяких підручниках з математики для молодшої школи немає жодного зображення дівчинки чи жінки, тобто на 100% ілюстрацій — хлопчики і чоловіки, що за умовами задач подорожують, читають, досягають якихось успіхів. Задачі про дівчат переважно виглядають наступним чином: «Галинка і Оксанка зліпили вдвох 365 вареників».

Ірина Славінська: Яким буде майбутнє цих підручників з огляду на помічені гендерною експертизою недоліки?

Олена Малахова: Цього року проводиться конкурсний відбір проектів підручників для восьмих класів. Предметний конкурсний відбір вже завершено, за його результатами було відібрано понад 100 підручників з усіх предметів для восьмих класів. Третину підручників ми вже проаналізували. Далі Інститут модернізації змісту освіти надасть обов’язкову рекомендацію видавництвам щодо врахування висновків експертизи. Крім того, такий лист обіцяли написати в усі видавництва і у Міністерстві освіти і науки. Ми сподіваємося, що більшість рекомендацій експертної групи будуть враховані. У наших висновках не тільки критика, а й пропозиції рішення проблем.

Ірина Славінська: Наскільки обов’язковими до виконання є правки, які містяться у аналітичних звітах?

Олена Малахова: Цьогорічний проект є пілотним. У нормативні документи частково внесена необхідність врахування рекомендацій гендерної експертизи. Так, усі ці зауваги є в інструктивних матеріалах і методичних рекомендаціях.

На жаль, цього року висновки гендерної експертизи не є критерієм, що може заборонити підручник до друку. Результати нашої роботи носять рекомендаційних характер.

Враховуючи обмеженість у часі і нестандартність ситуації, ми готові надати будь-які консультації як видавництвам, так і авторам і авторкам підручників.

Разом з тим, зараз вже почалась робота над положенням про наступний конкурсний відбір підручників для 9 класу. За дорученням Лілії Гриневич нам необхідно буде розробити відповідні правки і рекомендації для того, щоб у наступному році гендерний критерій був обов’язковим.

Ірина Славінська: Як відрізнити дискримінацію у підручнику від недискримінації?

Олена Малахова: Ми говоримо не про пряму дискримінацію, а про закладені у підручнику ціннісно-орієнтаційні речі.

Ми б радили звертати увагу на 5 серйозних і магістральних напрямків. По-перше, це абсолютне переважання зображень чоловіків і хлопчиків у підручнику. По-друге, часто у підручниках зображають сегрегацію і поляризацію груп хлопчиків і дівчаток, а про загальнолюдські цінності часто говорять саме в контексті образу чоловіка. Таким чином виникає асоціація, що людина — це чоловік, а жінка, очевидно, не зовсім людина. Наступний напрямок — стереотипізація чоловічих і жіночих ролей. В школі діти асоціюють себе з персонажами з книжок і, залежно від того, які ролі виконують ці персонажі, дитина бачить в них себе. Так, дівчатка, читаючи такі підручники, бачать себе в сфері обслуговування і менше думають про власні бажання, захоплення і досягнення. П’ятий напрямок дискримінації пов’язаний з гендерно чутливою мовою. Всі звертання у підручниках, як правило, у формі однини чоловічого роду — «любий учню», або «дорогий п’ятикласнику». Дівчатка відчувають брак комунікативної активності, вони начебто не залучені в процес.

Дорослі часто кажуть, що це не важливо і до цього вже всі звикли, але ми спеціально запитали думку дітей. Багатьом з них це впадає в око, але з часом діти звикають.

Повертаємось до розмови з Іриною Когут у студії «Громадського радіо».

Ірина Когут: Підручники для дітей з 1 по 11 клас не лише дають дітям ази знань, а й пропонують їм рольові моделі. Рольові моделі в українських підручниках, з одного боку, є відображенням нашої дійсності, де дуже часто місце жінки – на кухні, а чоловіка – “у руля”, а з іншого боку, вони формують нашу завтрашню дійсність. Часто моделі поведінки, які пропонуються авторками і авторами підручників, відображають стереотипи в головах людей.

Дмитро Тузов: Давайте наведемо приклади.

Ірина Когут: У підручниках для початкових класів дітям розповідають про професії. Вгадайте, ким ілюструють професію лікаря чи вчителя, а ким — професію космонавта чи будівельника. Одна з найбільших проблем, що стосуються гендерної рівності в українській освіті — програми з трудового навчання. Вони досі окремі для хлопців і дівчат.

У підручниках з гуманітарних дисциплін для старших класів значно більше зображень чоловіків і згадок про чоловіків. Насправді, сучасний підхід до історії чи літератури відображає уявлення про світ 19 століття. На жаль, в Україні історія досі викладається на манер Грушевського. Якщо ви попросите пересічного школяра чи школярку назвати видатних українських письменниць, вони пригадають Лесю Українку і, в кращому випадку, Олену Пчілку чи Ольгу Кобилянську. Якщо ж ви спитаєте їх про закордонних письменниць, дитина навряд чи когось згадає. Треба пропонувати всім дітям незалежно від статі рольові моделі згідно яким вони зможуть рости щасливо і вільно.

Швеція

За фінансової підтримки Уряду Швеції. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.