Слухати

Чому в Україні досі діряві дороги?

21 травня 2016 - 07:58 931
Facebook Twitter Google+
Грошима дорожного збору латають дірки не на дорогах, а в Пенсійному фонді: вважає Роман Хміль, екс-очільник департаменту автомобільного транспорту Мінінфраструктури

Чому в Україні немає доріг, та які системні зміни мають відбутися для того, щоб вони з’явились? На ці та інші питання відповідає колишній очільник департаменту автомобільного транспорту Міністерства інфраструктури Роман Хміль.

hmil_roman.jpg

Хміль Роман // «Громадське радіо»
Хміль Роман
«Громадське радіо»

Тетяна Трощинська: Ви казали, що 50 млрд. гривень необхідно для створення Дорожнього фонду, щоб розпочати цей процес. За минулий рік було зібрано 30 млрд. гривень з дорожнього збору, так?

Роман Хміль: Дорожній збір певний час вже замінений на збір на акцизи з імпорту нафтопродуктів. Він мав би йти на дороги.

Тетяна Трощинська: Він поки йде в Пенсійний фонд?

Роман Хміль: Грошима латають дірки не на дорогах.

Тетяна Трощинська: Що ж запропонувати пенсіонерам?

Роман Хміль: Пенсійну реформу. Є проблема, коли грошей не вистачає, крім того ми маємо війну на сході. Але можна вирішувати проблеми поступово. По-перше, в нас є велика доля нелегального ринку пального. За оцінками експертів 30-40% ринку нафтопродуктів завозиться в Україну нелегально. Якби ми сказали, що фіксуємо надходження, які є на рівні 35 млрд гривень — з них 15 дають дорожникам. Це дуже мало. Далі можна поборотись з ринком тіньових нафтопродуктів. Тоді б мали ще 15 млрд гривень. Потрібно ввести плату з вантажівок, які важать більше 12 тонн і руйнують дороги. Це дало б ще до 20 млрд гривень на рік.

Якщо ми навчимося витрачати ефективно ці гроші, і люди побачать, що дороги почали з’являтися, можна піти на непопулярний захід і подвоїти рівень акцизу. У всіх країнах навколо нас відновлення доріг починалось з того, що акцизи збільшувались, з’являлись гроші і дороги відновлювались

Тетяна Трощинська: Чому це не робиться у нас?

Роман Хміль: Кошти витрачаються неефективно. Важко прийти до автолюбителів і сказати, що ми почнемо брати вдвічі більше акцизу. В ціні на бензин це було б підвищення на 3-4 гривні на літрі.

Тетяна Трощинська: В який спосіб це питання вирішували у Польщі, адже це наш найближчий сусід?

Роман Хміль: У них акциз на пальне вдвічі більший, ніж у нас. Поляки створили дорожній фонд, почали вкладати гроші в дороги, запровадили ефективний ваговий контроль на дорогах. Після цього ЄС дали їм в десять разів більше грошей, ніж вони збирають самі.

Тетяна Трощинська: Пам’ятаємо одеські фури і акцію протесту, яка розпочалась після запровадження вагового контролю.

Роман Хміль: Мене порадувало, що уряд зробив спробу навести порядок у цьому питанні. Це виявилось успішнішим, ніж минулорічні події, коли у Миколаєві був виведений ваговий комплекс на дорогу, перевізники зупинили автомобілі і зруйнували ваговий комплекс. Під Одесою фури зупинились, але уряд забезпечив охорону вагового комплексу. Фури були розвантажені.

Через кілька днів до ВР внесли два законопроекти, які підвищували штрафи за такі порушення і запровадили відповідальність не лише водія, а відправника. Ці законопроекти не набрали голосів, щоб їх поставили у повістку дня Верховної Ради. Без законодавчих змін ні дорожнього фонду, ні вагового контролю, ні інших питань не вдасться вирішити. Я не залишився у Міністерстві, бо не вірю, що навіть уряд Гройсмана зможе вирішити це питання.

Василь Шандро: Кому невигідні хороші дороги?

Роман Хміль: Нема гравців на ринку, яким невигідні гарні дороги. Вони вигідні державі — так зростає економіка. Вигідні народним депутатам, адже виборці це бачитимуть. Але у нас деградація Верховної Ради дійшла до ситуації, коли після обіду їх вже нема у залі.

Також потрібна PR-кампанія, яка б розказувала громадськості, чому певні законопроекти дуже важливі. Потрібна робота з кожним депутатом, щоб пояснити, що це і чому це важливо. Тоді голосування Верховної Ради буде ефективнішим. Але на це потрібні професіонали, доступ до ЗМІ.

Василь Шандро: Наскільки конструктивно використовуються ті гроші, що є?

Роман Хміль: На дороги виділяється 10% від того, що мінімально потрібно. Можна говорити, що половина грошей витрачається неефективно. Не можна очікувати, що щось з’явиться, якщо платиться 10% від того, що потрібно. Цього року при цифрі біля 24 млрд із державного бюджету, акцизів буде десь 40 млрд. — дали 6,5. Така ситуація була останні десять років, тому тепер потрібен трильйон гривень, щоб відновити дороги  і 50 млрд. на рік, щоб у їх утримувати.

Василь Шандро: Постійно бачимо, як представники Укравтодору заливають гарячий асфальт під дощ або передвиборні поливання недовговічним асфальтом і т.д. Цю несистемність навряд чи вдасться реформувати.

Роман Хміль: Навпаки. Світова спільнота давно винайшла рецепт. Це незалежний контроль якості. Потрібно перевести Укравтодор, наприклад, під Мінрегіонбуд або віддати функцію контролю незалежним компаніям на тендері.

Василь Шандро: Чи має можливість громада впливати на ці процеси?  

Роман Хміль: Автомобілісти судяться з державою, є випадки, коли виграють справи. Але це не змінює ситуацію системно. У нас в країні відсутня невідворотність покарання. За останні десять років вкрадені мільярдні кошти, але в тюрмі не сидить жоден високопосадовець, середньопосадовець чи дорожник.

Василь Шандро: А хто ці люди? Керівництво періодично оновлюється.

Роман Хміль: Але система не змінюється, ці потоки йдуть нагору.

Василь Шандро: Чи є сподівання, що співпраця з ЄС дасть результати?

Роман Хміль: Не варто на це розраховувати. Ні ЄС, ні Америці нема сенсу змушувати українців жити по-новому. Вони допомагають тоді, коли бачать, що є політична воля і громадськість вимагає змін.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.