Слухати

Чорнобиль — це наш бренд, — еколог та ліквідатор

27 травня 2016 - 07:07 239
Facebook Twitter Google+
20 тижня у Чорнобилі відбувся семінар, метою якого було привернути увагу до культурних та природних історичних цінностей зони відчуження, розвиток туризму в Чорнобилі та навіщо це потрібно

Говоримо з ліквідатором, екологом та письменником Сергієм Мирним та екологом Оксаною Волоско-Демків про те, наскільки важливим є привернення уваги до зони відчуження та які кроки здійснюються у цьому напрямі.

Ірина Соломко: Минулого тижня у Чорнобилі відбувся семінар, метою якого був розвиток туризму у Чорнобилі.

Сергій Мирний: Це був прикладний наслідок семінару. Його суть полягала в тому, щоб привернути суспільну й фахову увагу до того, яку кількість значних культурних і природних історичних цінностей має Зона, у якому вони стані та що з ними робити далі. Поки з ними нічого не відбувається окрім того, що їх не охороняють, а просто знищують. Сфера туризму зацікавлена в тому, щоб з ними все було гаразд.

Ініціатива семінару походила від того, що прийнято називати бізнесом (від «Чорнобиль-тур»). Він зміг зібрати представників сфер, від ефективної взаємодії яких залежить успіх будь-якої справи. Були представники виконавчої влади (директор департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку Іван Ліптуга), Антон Тараненко з управління туризму КМДА. Було багато представників туристичного бізнесу, зацікавлених у тому, щоб цьому місцю добре велося.

oksana_volosko-demkiv_i_sergiy_myrnyy.jpg

Оксана Волоско-Демків і Сергій Мирний // «Громадське радіо»
Оксана Волоско-Демків і Сергій Мирний
«Громадське радіо»

Ірина Соломко: Чорнобиль завжди притягував увагу людей, туди приїжджає багато іноземців. Чи є статистика по кількості відвідувачів кожного року?

Сергій Мирний: Така статистика є. З кожним роком ця кількість зростає (із спадом у останні два роки, але невеликим). У минулому році ситуація нормалізувалась: зону відвідало 17,5 тисяч туристів з понад 60-ти країн світу. Разом з делегаціями — 22 тисячі людей. Учасники семінару переконались в цьому, коли ми підійшли до «Чорнобиля-2». Там було дуже багато людей, не зважаючи на робочий день, а до цього об’єкту нема дороги.

Наталя Соколенко: Реально будувати там дороги, це буде безпечно для будівельників?

Сергій Мирний: Коли треба — будують і в гірших умовах. Гроші можна заробляти по-різному. У випадку будівництва нового саркофагу була усвідомлена потреба. Що стосується цих об’єктів, рівень радіації там підвищений, але не критично. Там нема радіаційного ризику для будівельників, але є проблеми з точки зору правового статусу таких речей.

Семінар виник, бо є чорнобильський туризм. Це єдиний напрям в’їзного туризму, де не відбувся катастрофічний спад під час початку війни і т.д. Це місце абсолютно не пристосоване. Але про Чорнобиль знають за кордоном, це наш бренд. І це найвідоміше місце свідчить не про те, що ми цивілізована нація, яка подолала Чорнобиль і йде далі, а що ми нація малоцивілізована.

І це найвідоміше місце свідчить не про те, що ми цивілізована нація, яка подолала Чорнобиль і йде далі, а що ми нація малоцивілізована.

Ірина Соломко: Чорнобиль сприймають як загрозливе місце. З іншого боку, там ти відчуваєш силу природи, яка відновилась. Оксано, що ви думаєте про це як еколог?

Оксана Волоско-Демків: Дуже правильно знати про Чорнобиль, Україну, але, в першу чергу, я б говорила про силу духу людей. Ми мало знаємо і мало говоримо про подвиги, які зробили не лише ліквідатори. Під час туру ми побували в краєзнавчому музеї, який створили в Чорнобилі цього року. Я була вражена, що ми не знаємо експедицій, які проводили протягом багатьох років. Ентузіасти разом з Ліною Костенко ходили по майже виселених і знищених селах, проводили дезактивацію творів нашої історії.

Зона радіаційного впливу збігається із зоною Полісся. Населення Полісся було вражене, а природа Полісся чутлива до впливів. Болота, річки, ліси опинились під впливом радіації. Це була трагедія для природи, для культури, історії. Зараз я хочу, щоб всі знали, що будь-кого, хто приходить до влади, було б добре привезти в Чорнобиль. Щоб усвідомлювали відповідальність за неправильні рішення.

Я б сказала, що ми жили в гармонії з природою, але захотіли керувати нею. Вона показала, що існуватиме без нас. Тут наша відповідальність і вдячність до природи повинна виходити на перший план. Тури повинні модифікуватися і мати більший діапазон, щоб знайомити людей з природою краю, яка відновилась, а також історією та краєзнавством регіону. Третій аспект — техногенний. У нас є залишки зруйнованого блоку, маємо конфайнмент. Радіаційний фон в окремих місцях там збільшений.

Мене також вразило, що люди самі зробили скульптурну групу тих, хто брав участь у ліквідації наслідків Чорнобиля. Наші люди можуть все. Ми замало говоримо про Чорнобиль через призму сили духу людей. Я б хотіла, щоб у таких турах більше розповідали про історію наших людей. Не трагічну, а про те, як людина все це долає.

Ірина Соломко: Якби така подія трапилась у Європі, це було б місце паломництва. У цьому сенсі ми можемо переграти це на свою користь?

Сергій Мирний: Ми стараємось це робити. Я спостерігаю за тим, що відбувається в Зоні. Цей семінар міг пройти лише зараз. Завжди, скільки ми працювали, стільки ми воювали з адміністрацією. Ставлення до туризму було таке, що нас терпіли. Зона була місцем заробляння великих грошей — там не були потрібні зайві очі.

Зона була місцем заробляння великих грошей — там не були потрібні зайві очі.

Після Майдану нарешті змінилось керівництво. Прийшла людина, зацікавлена в результаті. Вперше розпочався нормальний діалог. Новий керівник зони Віталій Петрук зібрав туристичних операторів. Ми за круглим столом переговорили, донесли йому проблему. Останній раз, коли я виступав, тема мого виступу була про те, що туризм після радіаційних катастроф є необхідним елементом подолання їх наслідків. Це вид активності, який є сигналом світу, що ситуація нормалізується, він також приводить гроші у Зону.

Наталя Соколенко: Для чого потрібні гроші?

Сергій Мирний: Вони потрібні для Зони. Туризм весь час приносить живі гроші. Підозрюю, були моменти, коли Зона заправляла свої автомобілі за рахунок цих живих грошей. Є трагедія і «поясу» навколо Зони, де сільськогосподарську продукцію одразу перестають купувати. А туристи приходять — їм можна надавати послуги, щось продавати. Це піднімає економіку регіону.

Такий туризм важливий і тому, що люди, які живуть на цій прилеглій території і працюють там, дуже страждають від психологічної травми. Коли з’являються нові люди — вони спілкуються з ними, розповідають про те, як було. А це елемент психотерапії.

Ірина Соломко: Коли ви провели семінар, то відчули, що влада почула вас?

Сергій Мирний: Коли ми почали спілкуватися на міжнародних туристичних ярмарках із очільниками туристичних галузей України, то зрозуміли, що це молоді та енергійні люди. А вони побачили, який колосальний інтерес є до Чорнобиля. Саме вони почали підштовхувати нас («Чорнобиль-тур»). Так це і відбулося, а практичним наслідком цього семінару було те, що проведуть збори ініціативної робочої групи, яка складе план заходів і почне працювати. Будуть задіяні і Держагентство з управління зоною відчуження, департамент туризму і курортів Мінекономіки, фахівці, громадськість, бізнес.

 

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.