Слухати

Чи має українська промисловість перейти на фути і фунти згідно Угоди про Асоціацію з ЄС?

У рамках проекту «Європейська хвиля» говоримо про реформи технічних регламентів для промислової продукції
Чи має українська промисловість перейти на фути і фунти згідно Угоди про Асоціацію з ЄС?  / Програми на Громадському радіо

У студії «Громадського радіо»експерт Дмитро Луценко, радник голови Комітету ВР з питань промислової політики Олексій Ціціліано, заступник голови Ради підприємців при КМУ Валерій Юзба та народний депутат, член комітету з питань промислової політики  Геннадій  Кривошея.

Наталя Соколенко: Восени 2013 року В’ячеслав Богуслаєв заявив, що в угоді про асоціацію ЄС з Україною передбачений перехід України на фути, фунти і мілі. Він зазначив, що це призведе до поганих наслідків, серед яких і зменшення кількості робочих місць.  

Дмитро Луценко: Хочу розвіяти певні побоювання. Україна є підписантом метричної конвенції, яка була прийнята ще 1986 року. Фактично підписантами цієї конвенції є всі країни світи. Окрім двох: США і М’янма. Ці дві держави не мають зобов’язання використовувати десятинну систему вимірювання (метри, кілограми тощо). Це означає, що слова Богуслаєва – це маніпуляція чи поширення міфів.  Навпаки, навіть ті країни, що застосовували фути, фунти, дюйми у 70-ті роки перейшли на метри і кілограми.

Дмитро Тузов: Звідки беруться такі чутки. Як поширюється така інформація, яка розповідає про складнощі, які очікують українців у разі підписання угоди із ЄС?

Дмитро Луценко: Насправді це повний нонсенс. Великобританія впровадила метричну систему з кінця 70-х років. Сьогодні вони зазначають на своїх картах, як фути, так і метри, бо суспільству важко змінитися. Жодних побоювань тут не має існувати. Нам нічого боятися. Ми фактично перейшли на метричну систему ще сто років тому. Ще з часів Російської імперії, яка колись позбавилася аршинів, ліктів і пудів. Назад повертатися не будемо.

Наталя Соколенко : На які стандарти мають перейти українські виробники (промислова група).

Геннадій Кривошея: Україна почала перехід на європейські стандарти ще з 2008 року. Тоді почалося вдосконалення законодавства і нормативно-правових актів. Сьогодні завдання, яке стоїть перед парламентом – це продовжувати вдосконалення законодавства і актів відповідно до угоди, яка вже підписана.

На сьогодні разом з профільним міністерством вже був розроблений перший варіант законопроекту. Поки що ми повернули його на доопрацювання. Наразі вже підготований інший законопроект, який вносить зміни щодо технічних регламентів та оцінки відповідності. Це великий документ.  Звичайному слухачу буде не дуже зрозуміло все про що у ньому йдеться. Всі ми намагаємося жити краще і тому ми хочемо, щоб регулювання всього товарообігу і всієї діяльності відбувалося у відповідності до європейських норм. 

Цей законопроект вносить зміни не до одного закону. Це і захист прав споживачів, і питання пестицидів агрохіміків, питання про акредитацію органів з оцінки відповідності, про дозвільну систему, про реабілітацію інвалідів. Самі технічні регламенти стосуються кожної сфери діяльності. Починаючи від ручок, закінчуючи мікрофонами у цій студії.

Ви знаєте, що Україна у системі ІSО має єдиний комітет, де ми головуємо, це 218 комітет з питань деревини.  Тільки за останній рік ми почали звертати на це увагу у зв’язку із мораторієм на ліс. Коли раніше вивозили деревину, то ми не враховували те, що вона вирубується по одним стандартам, а приймається у Європі по іншим. Певна частина лісу через це втрачає свою цінність, як товар. Наші люди розробили новий технічний регламент, який використовують у всьому світі.

Дмитро Тузов: Британці, які оголосили про вихід з ЄС, часто скаржаться на цю зарегламентованість. Інші країни також нарікають на це. Чи це не буде проблемою для України?

Олексій Ціціліано: Колись Марк Твен написав: «Хочу повідомити, що чутки про мою смерть дещо перебільшені».  Чутки про те, що нам нічого не вдасться  - перебільшені.

Протягом останніх років ми гармонізували близько 12 тисяч європейських стандартів.

Сьогодні в Україні діє близько 22 тисяч стандартів. З них 56% вже гармонізовано під стандарти ЄС. Решта – це стандарти колишнього СРСР. Вони поступово заміщуються.

Ми розуміємо, що для нашої промисловості це важливе питання. Ми вирішуємо його поступово. Проте, якщо якийсь виробник працює з країнами ЄврАзЕС він може користуватися ГОСТами. Заборони нема.

ГОСТи заміщуються теж поступово. До речі, вони теж базуються на стандартах ISO, це стандарти всесвітні. Гармонізація стандартів ISO з європейськими дорівнює 90%. Треба розуміти, що коли ми говоримо про Брексіт, то після виходу з ЄС в Британії на 90% залишаться такі ж стандарти, як в Європи.

Наталя Соколенко: Тобто ці питання більше політичні.

Олексій Ціціліано: Так.

Дмитро Тузов: Раніше наші харчі возили за кордон, адже вони вважалися натуральними. Зараз ми намагаємося прийняти якісь нові стандарти, які позбавлять нас цього привілею?

Олексій Ціціліано: Дуже правильне запитання. З 1993 року Україна є учасником ISO.  Це міжнародна організація стандартизація. У 2006 році в результаті тендеру ми отримали право вести деревину. Сьогодні я маю честь очолювати цей комітет. Я був обраний.

Що це означає? Що Україні доручено вести технічний комітет з питань деревини і ми можемо впливати на розробку стандартів у сфері деревообробки. Якщо ми бажаємо змагатися на всесвітньому просторі, то ми маємо володіти усіма технологіями, що і передові держави. Саме це визначатиме нашу досконалість і шанси на перемогу у цій грі.

Якщо користуватися технічними бар’єрами, то слід шукати баланс між нашими виробниками та вимогами імпортерів. Щоб впливати треба брати участь у роботі технічних комітетів.

Дмитро Тузов: Чи може ЄС взяти якісь позитивні моменти з українських стандартів чи це магістраль з одностороннім рухом?

Валерій Юзба: Захід взагалі взяв багато у нас. А ми взяли багато у нього. Коли я познайомився із паном Ціціліяном, то я був торговим представником України у Бельгії. Це були 90-ті роки і мені здавалося, що я розумів все.Тут іде підміна понять. Стандарти були і будуть, а технічний регламент – це інше.

Коли ви казали про Богуслаєва, то нам слід запитати у нього, які стандарти відпрацював саме він. Сьогодні Німеччина відпрацювала близько сотні стандартів. Це говорить про те, що через 5 років, коли ми захочемо займатися власним виробництвом, то у нас не буде власних стандартів.

Зараз наші виробники кажуть, що їм це не потрібно і в них усе необхідне є. Це затрати. Якщо ми хочемо торгувати, то ми маємо пропонувати свої стандарти. Ці стандарти мають розробляти виробники.

Є національний орган стандартизації. Це питання держави. Вона має забезпечити фінансування. Має бути цілеспрямована політика у цьому напрямку.

Наталя Соколенко: Що зробила держава у цьому плані? Реформа у питанні стандартизації передбачала створення мережі лабораторій, відповідно до лабораторій у ЄС, щоб нашим підприємцям не доводилося двічі проходити одне й те саме тестування. Як з цим?

Валерій Юзба: Компетентність лабораторій підтверджується через акредитацію. Вже два роки, як підписана угода з Європейською кооперацією з акредитації. Угода про визнання компетентності у сфері лабораторій, сертифікації продукції, менеджменту, персоналу. Зараз йдеться вже про інспекційні речі. Щоб нас визнавали необхідно дві речі: рівень визнання нашої компетенції і міжурядові угоди. Міжурядові угоди зараз готуються. Це наше майбутнє.

Дмитро Тузов: Є зворотна проблема. Коли працівники нашої автомобільної промисловості видають сертифікати на продукцію BMW, Mercedes тощо. Те саме я чув від працівників медичної галузі. Я думаю, що за цим корупційна складова. Чи вдасться це подолати?

Дмитро Луценко: Треба розрізняти. Автівки не підлягають сертифікації у світі, вони підлягають затвердженню типу. Для цього є Женевська угода 1958 року. Згідно із нею всі країни затверджують тип машини і він визнається всюди у світі. Чому Україна повернулася до сертифікації автівок, тим більше вживаних, мені не відомо.

Стосовно медичних препаратів. Дійсно, ця проблема є. Вона може бути знята, коли буде підписана угода між ЄС і Україною. Це угода про взаємне визнання продукції. Тоді ця проблема буде усунена.

Наразі технічний регламент щодо медичних виробів фактично відповідає європейській директиві. Через велику кількість виробів та різку зміну регуляторного режиму дійсно виникають проблеми. Наразі дійсно обговорюється механізм спрощення певних процедур, але Україна не може піти на одностороннє визнання, адже це фактично нівелює усі старання України.

Дмитро Тузов: У Європі дуже часто оновлюється обладнання. Після кожного оновлення треба буде оновлювати і сертифікацію. Це дороге задоволення.

Дмитро Луценко: Ви абсолютно праві. Європейський ринок – це ринок 28 країн. Якщо таке обладнання пройшло оцінку відповідності в одній з країн, то воно може обертатися на ринках усіх цих країн. Наш ринок маленький і ми дійсно виглядаємо замкнено. Щойно у нас буде ця угода  — ми будемо майже дорівнювати члену ЄС. Щоб підписати  цю угоду Україна має виконати  чотири дії. Перше – підписати  технічний регламент на основі європейської директиви. Це підзаконні акти.

Друге – Україна має прийняти усі європейські стандарти гармонізації.Третє – Україна повинна мати компетентну інфраструктуру. Четверте – Україна має скасувати дублюючі регуляторні режими. У нас на одну й ту саму продукцію поширюється кілька технічних регламентів.

Наталя Соколенко: Чи є графік виконання цих пунктів?

Геннадій Кривошея: Гармонізація усіх стандартів у плані стоїть до кінця 2018 року. Міністерство економіки дуже активно працює у цій сфері. Протягом чотирьох місяців ми маємо працювати над законопроектом, який відповідатиме за впровадження регламентів.

Наталя Соколенко: Голоси за це є?

Геннадій Кривошея: Представники всіх політичних фракцій у нас є. Питання доволі складне і мало хто в Раді у ньому розбирається. Прийдеться ще багато з ким працювати і багато кому пояснювати.  Я переконаний, що цей законопроект буде прийнятий. 

Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.