Слухати

Чи можна заборонити вибори до Держдуми на території України? Коментар ЦВК

11 вересня 2016 - 23:36 977
Facebook Twitter Google+
Говоримо про легітимність або нелегітимність виборів до Держдуми РФ на території України. Коментує заступник голови ЦВК Андрій Магера

На прямому зв’язку з Громадським радіо Андрій Магера, заступник голови ЦВК України, юрист

Андрій Сайчук: Чи дійсно Україна може в одноосібному порядку заборонити відкриття повноцінних виборчих дільниць? Якщо неповноцінних, то яка альтернатива їм може бути? 

magera.jpg

Андрій Магера // http://obozrevatel.com/
Андрій Магера
http://obozrevatel.com/

Андрій Магера: Хочу розвінчати міф про те, що Консульство іноземної держави є територією цієї держави. Насправді це не так. На території України є приміщення посольства Російської Федерації – це є територія України, на ці приміщення поширюється режим так званої екстериторіальності, тобто дипломатичного імунітету згідно з міжнародним правом. Якщо ми говоримо про відкриття закордонних виборчих дільниць за межами країни, то на їх відкриття потрібна згода відповідної держави. Якщо ми говоримо про вибори в Росії, то гіпотетично там могли б відбутися голосування лише у приміщенні Консульства у Сімферополі, Севастополі. Але ж ми чудово розуміємо, що їх там вже немає, бо то окупована територія. Я думаю, Росія до кінця не розуміє, наскільки величезні проблеми вона отримає після цих виборів. Це все не так просто, як здається. Україна має запитати: «Кого представляє Державна Дума Російської Федерації?».

Андрій Сайчук: Якщо Росія буде відкривати виборчі дільниці, наприклад при російських Консульствах, як українська влада може цьому перешкодити?

Росія до кінця не розуміє, наскільки величезні проблеми вона отримає після цих виборів

Андрій Магера: Якщо голосування відбувається на території України в Консульстві, російська влада має отримати дозвіл від української влади з цього приводу. Якщо українська влада проти цього заперечуватиме, то будуть великі проблеми для існування цих виборчих дільниць на території України.

Євген Павлюковський: Як це королює з міжнародними зобов’язаннями? Хто в даному випадку буде більшим порушником міжнародного права: Україна, яка заборонятиме Росії проведення виборів на своїй території, чи Росія, яка включила Крим до своїх виборчих списків?

Андрій Магера: В світі відсутній будь-який міжнародний документ, який би гарантував права інших держав відкривати свої виборчі дільниці за кордоном. Тут все будується на основі двосторонніх зв’язків між державами. Це суверенне право української держави щодо дозволу чи заборони відкриття виборчих дільниць на своїй території. Ми нікому не повинні пояснювати причину своїх дій – це наше право.

Андрій Сайчук: Тим не менше, якщо цю логіку пояснити, то який юридичний сенс цього кроку? Як ви це бачите?

Андрій Магера: Я думаю, він полягає в тому, що на території України не повинно відбуватися жодне легальне голосування на виборах Державної думи Російської Федерації. Можуть бути дзеркальні дії з боку Російської Федерації, коли відбуватимуться наступні парламентські вибори в Україні, або президентські. Вони можуть так само заборонити відкриття виборчих дільниць на своїй території. Думаю, до цього ми теж повинні бути готові і чудово розуміти наступний крок. Але якщо іноземна держава окупувала нашу територію, Автономну Республіку Крим, місто Севастополь і намагається там провести вибори, то, нажаль, в цій ситуації Україна не зможе перешкодити формальному голосуванню, яке там відбудеться. Але тут є й інший аспект. Дуже багато експертів чомусь звертають увагу на так званий загальнодержавний російський федеральний округ – там, де обиратимуться депутати Державної думи по партійних списках. Але вони при цьому забувають, що зараз до Державної думи Російської Федерації відбуватимуться вибори за абсолютно новою виборчою системою, половина депутатів обиратиметься в одномандатних мажоритарних округах. І такі округи утворені, в тому числі, в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі. Тому виникатиме неминуче питання: кого представляють обрані там депутати. Це серйозне питання. Несподівано українська держава отримала козир на певних переговорах, на зовнішній площині. Це площина Парламентської асамблеї Ради Європи, ОБСЄ і, беручи до уваги резолюцію ради ООН, щодо територіальної цілісності України – цей фактор Україна повинна використати максимально на свою користь.

Євген Павлюковський: Можна вже собі уявити ситуацію, з якою стикнеться Росія, коли вона буде включати обраних зараз депутатів Держдуми  в міжнародні делегації, а Україна буде протестувати, оскільки наполягатиме, що депутати від Криму не мають легітимності.

Андрій Магера: Я не відкрию великої таємниці, що кулуарно, пару місяців тому члени української делегації в ПАРЄ мені говорили про те, що дуже складно буде уникнути повернення прав російської делегації у ПАРЄ. Але зараз ми отримали унікальну ситуацію по Криму і українська делегація отримала унікальний шанс певним чином заблокувати повернення російської делегації назад, саме через вибори до Державної думи, які проходять в Криму і Севастополі. Думаю, що це є чудовий аргумент і його треба використати.

Андрій Сайчук: Якщо все-таки буде вірогідність, що будуть залучені громадяни Росії до голосування в цих самих, так званих, кримських округах і голосування відбудеться – яка вірогідність, що міжнародна спільнота буде готова визнати вибори в Російську думу такими, які не є дійсними?

Андрій Магера: Дуже цікаво мені буде подивитися висновок місій спостереження, але, здається, від ОБСЄ немає делегації на ці вибори. Якщо ж така делегація є – було б цікаво вивчити їхній висновок.

Андрій Сайчук: Чи наважаться міжнародні організації, окремі політики до подібних заяв, на вашу думку?

Андрій Магера: Тут є ряд різних факторів. Треба бути готовими до різних ситуацій.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.