Слухати

Чи приймуть нардепи закон, який запустить конституційну скаргу?

24 червня 2017 - 09:15
FacebookTwitterGoogle+
Верховна Рада ухвалила проект закону № 6427Д про Конституційний Суд (КС) у першому читанні. Деякі народні депутати говорять про ризик створення «ручного» Конституційного Суду

Про це поговоримо з Олександром Водянніковим, керівником відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Лариса Денисенко: Хотілося б почути вашу думку стосовно стратегічності та нагальності цього документу та на що він впливатиме?

Олександр Водянніков: Тоді потрібно почати з конституційних змін, які були прийняті минулого року, коли Конституційний Суд був виведений із системи судочинства і поставлений над всіма трьома гілками влади. Конституційний Суд — це не суд, це такий арбітр, який має захищати Конституцію, це його головна функція.

Зміни прийняті, але законопроект, який би їх регламентував на рівень закону і запровадив конституційну скаргу, тобто відкрив би двері КС для звичайний громадян, ніяк не ухватиться, і ми вже рік спостерігаємо за цією сагою.

Нарешті вчора законопроект був внесений до Верховної Ради. Як передбачалося, Верховна Рада схвалить цей законопроект в першому читанні і в цілому, щоб запустити механізм конституційної скарги в Україні. Але не так сталося, як гадалося — на скорочену процедуру не вистачило голосів, і законопроект був прийнятий лише в першому читанні. Це означає, що попереду друге читання, а в проміжку між першим і другим читанням можуть бути внесені якісь правки та зміни.

Ірина Славінська: Чи лунали вже зауваження до цього закону і які мають бути враховані при другому читанні?

Олександр Водянніков: Ні, на цьому етапі поправок не може бути по регламенту, вони можуть бути при підготовці до другого читання.

Лариса Денисенко: Чи можна назвати те, що закон не прийняли в цілому, блокуванням інституту Конституційного Суду в тій редакції, в якій він прописаний в законопроекті наразі?

Олександр Водянніков: Виглядає так, що дійсно Конституційний Суд є заручником політичного процесу в парламенті. Тому що головні аргументи проти — це те, що посилюється вплив президента на КС, що процедура добору суддів КС не досить якісна тощо. Але за всіма тими дискурсами забувається, що і досі не відкриті двері людям, яким гарантовано право звернення зі скаргою до Конституційного Суду. Наразі вони не можуть скористатися цим правом, адже Конституція передбачає, що реалізація цього права має відбуватися в порядку, визначеному законом.

Крім того, Конституційний Суд зараз складається з 13-ти суддів, на початку червня у двох суддів закінчився термін повноважень, і зараз ніхто не може доповнити вакансії в цьому суді — ні парламент, ні президент, ні суддівська влада, адже Конституція передбачає конкурсний добір. І поки не буде прийнятий закон, жодна з трьох гілок влади не може делегувати свої кандидатури до КС. Це означає, що криза Конституційного Суду продовжуватиметься. До речі, для люстрації з початку року КС схвалив нуль рішень.

Лариса Денисенко: Наскільки справедливий аргумент, що президент посилить свій контроль над Конституційним Судом?

Олександр Водянніков: Мені важко зрозуміти, в чому полягає основа цього аргументу, що посилиться влада президента. Згідно Конституції шість суддів призначається президентом, шість — парламентом, шість — судовою владою. Всі ці призначення мають відбуватися відповідно до конкурсу. Яким чином посилюється вплив на КС, мені незрозуміло. Можливо, мається на увазі, що зараз коаліція в парламенті пропрезидентська. І оскільки зараз є дві парламентські вакансії до КС, то коаліція, можливо, їх дорахує за президентською квотою. Але це ніяк не стосується закону.

Лариса Денисенко: Чи встигнуть це законопроект процедурно підготувати до голосування до того, як Верховна Рада піде на канікули?

Олександр Водянніков: Процедурно можуть встигнути, але тут питання більше полягає в тому, чи будуть голоси на прийняття законопроекту в другому читанні.

Ірина Славінська: Які норми та пропозиції викликали супротив тих, хто за нього не голосував?

Олександр Водянніков: Два головних аргументи — процедура добору суддів і питання виборів омбудсмена.

Ірина Славінська: Як так сталося, що в законі про Конституційний Суд є пункти, які стосуються Уповноваженого з прав людини?

Олександр Водянніков: Тут скоріш питання до того, яка більшість для прийняття певного законопроекту. Наприклад, дуже незрозумілим для мене було поява в законі України про Вищу раду правосуддя положення по пенітенціарних слідчих. Наскільки я розумію, це була вимога партнерів по коаліції щодо підтримки цього закону.

Що стосується омбудсмена, тут не все так однозначно. Згідно закону про регламент Верховної Ради України, питання вибору омбудсмена і питання вибору суддів КС знаходяться в одній статті — № 216. Оскільки змінюється процедура, то виникає необхідність внести зміни до регламенту саме в положенні, яке стосується як виборів омбудсмена, так і виборів суддів КС. Тобто з юридичної точки зору підстави для змін процедури виборів омбудсмена є, тому що обидві процедури в одному положенні.

Лариса Денисенко: Якщо цей законопроект не буде в порядку денного останнього тижня перед канікулами, яка його буде подальша доля?

Олександр Водянніков: Цей законопроект автоматично потрапляє до порядку денного наступної сесії, і, якщо парламент не повернеться до цього питання на останньому пленарному тижні цього літа, то наступний розгляд відбудеться восени.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.