Слухати

Чи справді ціни зростають через підняття мінімалки?

17 січня 2017 - 07:35
FacebookTwitterGoogle+
Чи варто очікувати інфляцію у 200%, і хто насправді виграє від підвищення мінімальної зарплатні? Про це розповідає економіст Тарас Козак

Тетяна Трощинська: Ми бачимо, що у Києві зросла вартість проїзду у маршрутках. Водії просять поставитися із розумінням. Чи пов’язане подорожчання із підвищенням мінімальної заробітної плати та чи обґрунтоване це підняття цін взагалі?

Тарас Козак: перевізники – це бізнесмени і вони користуються будь-якою можливістю заробити більше, навіть коли підстав зовсім нема. Цього разу все не так. Коли я виступав проти підвищення мінімальної зарплатні до 3200– мене не чули. Це логічно, що підвищення мінімальної зарплатні провокую підвищення ціни. Я розумію цих перевізників. Не факт, що це збільшило їх прибуток, частину цих грошей вони точно використали на підвищення заробітних плат водіям і персоналу. Себе, звичайно, теж не обділили.

Тетяна Трощинська: Уряд виходив з того, що реальний прожитковий мінімум на сьогодні це саме 3200. Про це заявляв міністр соціальної політики Рева. Як ви прокоментуєте це?

Тарас Козак: Якщо у нас раптом інфляція…

Тетяна Трощинська: тобто очікувати у 200% інфляцію?

Тарас Козак: Я хочу зрозуміти, що рахує наш комітет статистики, коли каже, що споживчій кошик сьогодні коштує дві тисячі гривень. Тобто один політик каже, що прожити менше ніж за три тисячі не можна, а цілий орган звітує, що можна навіть на дві тисячі. Нехай розберуться між собою, ніж такі нісенітниці говорять.

Василь Шандро: А чого ще очікувати у зв’язку із підняттям мінімальної заробітної платні? Так, наприклад, як трапилося із платою за проїзд у маршрутках, адже бензин не подорожчав.

Тетяна Трощинська: Хіба? Бензин теж виріс у ціні.

Тарас Козак: Не так суттєво, не на 20-30%, як це зробили маршрутки. Нафта подорожчала. Але слід пам’ятати, що у ціні бензину вартість нафти незначна. В Україні більша частина – це податки та акцизи на пальне. Зростання цих акцизів прив’язане до євро. У зв’язку із підвищенням мінімальної заробітної платні я очікую на скорочення робочих місць, особливо у бідних регіонах.

Тетяна Трощинська: чи слід тут розділити бюджетну і небюджетну сферу?

Тарас Козак: Слід розділити, проте скорочень слід очікувати і там, і там. Незважаючи на слова наших очільників, що у бюджеті достатньо коштів на усі зарплати, ми знаємо, що це не так. Наприклад, вчителі, які отримують понад 3200, заробляють більше завдяки збільшеній кількості вичитаних годин. У бюджетній сфері будуть реальні скорочення, бо у місцевому бюджеті не вистачатиме закладених коштів на вчителів чи лікарів і, відповідно, зі свого карману ніхто докладати не буде.

У приватній сфері скорочення будуть липові. Тобто з трьох працівників одного «скоротять», але він продовжуватиме працювати неофіційно. Крім того, ще піде на біржу праці і буде отримувати додаткові гроші від держави. Я вже знаю компанії, в яких так сталося. Це скорочення було дуже неочікуваним, за кілька місяців до початку сезону.

Тетяна Трощинська: Ви маєте на увазі політичний сезон?

Тарас Козак: Звичайно. Я, щиро кажучи, навіть не знаю, хто придумав ці 3200. Першим озвучив Гройсман, в той же день підтвердив президент. Більшість говорять, що це не продумано. Це «підстава» бізнесу, адже люди планують заздалегідь, а тут такі зміни.

Тетяна Трощинська: Андрій Рева також сказав, що джерелом для підвищення мінімалки є підвищення єдиного соціального внеску. Як ви вважаєте, на скільки сума цього внеску покриває затрати на підвищення мінімалки?

Тарас Козак: В тому і проблема, що немає коректних розрахунків. Ніхто не показав цих розрахунків. Вважається, що 70% підвищення мінімальної заробітної плати буде заплачено у бюджет. Чому 70%? Чому не 50%, 60%, 80%? Мінфін так і не відповів на запитання, чому. Не був розрахований вплив, що держава буде виплачувати компенсацію за безробіття. Те, що не було серйозної підготовки – це усі зауважують.

Василь Шандро: Для малого і середнього бізнесу проблема у тому, що треба сплачувати збільшений соціальних внесок?

Тарас Козак: На співробітників із маленькою зарплатнею, у бізнесменів обов’язково підніметься платіж. Але варто зауважити, що з одної зарплатні він підніметься, а робочих місць стане менше.

Василь Шандро: На кого тоді була розрахована вся ця програма підвищення мінімальної зарплатні, якщо люди від цього не виграють?

Тарас Козак: У першу чергу дивіденди матимуть ті, хто це придумав. Гройсман.

Тетяна Трощинська: Але ж усі пов’язують це зі зростанням цін.

Тарас Козак: Не зовсім так. Усі пам’ятатимусь, що ціни зросли, бо у нас влада погана, а Гройсман – хороший, підняв зарплату.

Тетяна Трощинська: А як на макроекономічну ситуацію впливають саме психологічні чинники, а не економічні підстави?

Тарас Козак: Суттєво. Біхевіористична економіка говорить нам, що саме поведінка людей впливає на інфляцію більше, ніж справжнє зростання цін.

Василь Шандро: А чи існуює у антимонопольного комітету якісь механізми для того, щоб стримувати ріст цін? Так, щоб зарплатня збільшилася, а ціни – ні.

Тарас Козак: Антимонопольний комітет у теорії страшна річ, бо він має право штрафувати бізнесменів на частку виручки. Але в українських умовах цей комітет глухий, німий і підконтрольний олігархам. Він не бачить, що Ахметов контролює значну частину енергетики в Україні. Сила антимонопольного комітету в Україні слабенька. Його використовують на місцевих рівнях, як інструмент боротьби бізнесів між собою. Суттєвих речей від нього я не очікую. Мабуть треба міняти закон. Цей орган працює краще, коли менше корупції у країні.

Тетяна Трощинська: Якщо говорити про стратегічні речі, які не були зроблені, або були недостатньо зроблені урядом, щоб мінімальна зарплатня була економічно обґрунтована. Але без того, щоб знову тиснути на бізнес.

Тарас Козак: Цей підхід, за якого ми збільшуючи мінімальну зарплатню покращуємо життя у країні, не працює. А працює дуже проста річ. Україна бідна країна, бо наш ВВП на душу населення маленький. На одного українця виходить дві тисячі доларів на рік. Для порівняння, у Європі та США це 40-50 тисяч доларів. Щоб ВВП зростав нам потрібні інвестиції і, відповідно, привабливий інвестиційний клімат, а він у нас поганий через корумповану судову, правоохоронну систему, не лібералізований валютний ринок. Нам потрібні структурні реформи, які, поки що, не йдуть. Думаю, цьому заважає номенклатурно-олігархічний режим. 

В Україні багато переваг для інвесторів: клімат, розташування на мапі, дешева робоча сила, природні ресурси тощо. Все це не має різниці, якщо немає можливості захистити бізнес. У Facebook зараз дуже  цікава історія розгортається. Український народний депутат написав листа до іноваційного бізнесмена Ілона Макса із запрошенням відкрити бізнес на території України. Мова йде про завод, що займається виробництвом електрокарів. В інтернеті вже з’явилося безліч жартів на цю тему. Кажуть, якщо ви хочете всі документи перекладати українською, ставити на документах мокрі печатки та з’являтися на допитах будь-якого лейтенанта — welcome. У нас дуже поганий інвестиційний клімат.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.