Слухати

Чи зможе Бориспіль стати міжнародним хабом?

21 квітня 2017 - 06:45 153
Facebook Twitter Google+

Гості

У Києві відбувся другий Український інфраструктурний форум

У студії Громадського радіо — радник Міністра інфраструктури України Юрій Гусєв.

Сергій Стуканов: Ви брали участь в першій дискусії, яка називалась «Уряд та бізнес». Про що говорили?

Юрій Гусєв: На форумі йшлося про ті механізми, які могли б забезпечити розвиток інфраструктури. На першій панелі, учасником якої я був, ми говорили про те, що Україна успадкувала від Радянського Союзу величезну мережу автомобільних доріг та залізничних шляхів. За протяжністю українська залізниця є найбільшою у Східній Європі. В Європі вона поступається лише Німеччині, Франції та Італії. Автомобільній, залізничній, водній та авіаційній інфраструктурі не приділялося достатньої уваги протягом останніх 23 років. Більш того, вона знищувалася. Не виділялося достатньої кількості коштів на підтримку, розвиток та модернізацію інфраструктури. За ці 25 років технології пішли далі, і тепер Україні треба наздоганяти сусідів у Польщі, Угорщині та інших країнах, залучаючи інвесторів.

На першій панелі ми говорили про те, якими є наші плани. В дискусії брав участь очільник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Очільник Укравтодору Славомір Новак говорив про те, що вірить в можливість створення і реалізації концесійних проектів. Це значить, що держава, у якої ніколи не було достатньо коштів для розвитку інфраструктури, зможе залучати кошти, технології та відомі компанії на дуже зрозумілих умовах для інвесторів. Про кілька таких компаній згадував Міністр інфраструктури України Володимир Омелян, зокрема це компанії DP World та Hutchison Ports, які зацікавлені в інвестуванні в портову галузь.

Також ми говорили про розвиток авіаційної галузі, про те, що Ryanair — одна з перших ластівок лоукостів, які, скоріше за все, приведуть за собою інші лоукости.

Сергій Стуканов: Компанія Ryanair вже оголосила про те, що буде літати. Але з Борисполя надійшла звістка про те, що інфраструктурно вони до цього, можливо, не готові.

Юрій Гусєв: Очільник Міжнародного аеропорту «Бориспіль» дійсно говорив, що розглядається такий варіант, щоб Ryanair літав у Гостомель. Але не тому, що технічно аеропорт не готовий. Зазвичай лоукости літають в маленькі аеропорти.

Сьогодні я почув ствердну відповідь Міністра інфраструктури: Ryanair буде літати до Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, а також до Борисполя. 

Ми радіємо, коли заходять лоукости. Насправді, лоукости — це ж не є щастя. Так, це доступність, але не завжди це висока якість, тому це і лоукости. Користуючись лоукостами, я зазвичай прилітаю в Європі у маленькі аеропорти, які знаходяться на відстані до 150 км. від великих міст.

Але Володимир Омелян сьогодні чітко сказав, що Ryanair буде літати у Львів і в Бориспіль.

Любомир Ференс: Але директор аеропорту з цим не згоден. «Аеропорту Бориспіль було б легше обслуговувати лоукост-перевізників на базі аеропорту в Гостомелі, а хаб розвивати в Борисполі, ніж намагатися поєднати стратегію хабів і тактику залучення лоукост-перевізників в одному аеропорту», — сказав він.

Юрій Гусєв: Їм би було легше, але хочу підкреслити, що на сьогодні досягнуто домовленостей про те, що Ryanair буде літати в Бориспіль.

Сергій Стуканов: Чи є в нас якась стратегія розвитку інших аеропортів?

Юрій Гусєв: Давайте повернемось до того, що сказав Павло Рябікін. На першій панелі він презентував ідею, яка полягає в тому, що Бориспіль має стати хабом між Азією та Європою. Експерти говорять про те, що протягом найближчих трьох років найбільша кількість перельотів здійснюватиметься в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Мета нового керівництва Міжнародного аеропорту «Бориспіль» — зробити аеропорт хабом.

Можливо, коли буде достатня кількість авіаперевізників, можна буде говорити про те, щоб це було як в Мюнхені, де Ryanair літає не в основний аеропорт Мюнхена, а в Меммінген, який знаходиться за 100 км. від самого Мюнхена. Але це питання наступних періодів. Сьогодні важливо заповнити ті потужності, які є в міжнародних аеропортах. В цьому сенсі хочу наголосити, що Бориспіль і Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького знаходяться в підпорядкуванні Міністерства інфраструктури. І сьогодні здійснюються всі заходи для того, щоб саме в ці аеропорти прийшли міжнародні авіаперевізники.

До нашого Офісу розвитку державно-приватного партнерства при Міністерстві інфраструктури звертався голова Тернопільської облдержадміністрації, який мріє про те, щоб аеропорт Тернополя отримав нове дихання. Те саме в Хмельницькому. Я знаю, що певним чином розвивається аеропорт у Житомирі. Сьогодні важливо приділити увагу аеропортам у містах-мільйонниках. Дніпро має величезну перспективу. А в Одесі нарешті закінчили будівництво міжнародного терміналу.

Сергій Стуканов: Очільник Укравтодору Славомір Новак заявив про те, що планує створити автобан між Одесою та Гданськом. Чому було обрано саме Одесу?

Юрій Гусєв: Важко коментувати, оскільки це вибір очільника Укравтодору. Але я дуже підтримую цю ініціативу. Я вважаю, що Україна, обравши шлях євроінтеграції, мусить зближуватися з західними сусідами. Сподіваюсь, що більше українців зможуть відвідати Польщу і більше поляків завітають в Україну.

Любомир Ференс: Міністр інфраструктури кілька разів заявляв про те, що він незадоволений роботою очільника ПАТ «Укрзалізниця». Сьогодні Володимир Омелян заявив про готовність голосувати за відставку Войцеха Балчуна. Наскільки я знаю, у травні 2017 року з ним закінчується річна угода.

Юрій Гусєв: Так. Більш того, Володимир Омелян передав певні докази неефективної роботи Балчуна до правоохоронних органів.

Любомир Ференс: Будуть кримінальні провадження?

Юрій Гусєв: Це питання до правоохоронних органів.

Сергій Стуканов: А які саме докази він передав?

Юрій Гусєв: Це теж питання до правоохоронних органів. Наскільки мені відомо, докази стосуються неефективно проведених закупівель. Деякі з цих закупівель були призупинені ще коли «Укрзалізниця» знаходилася у підпорядкуванні Міністерства інфраструктури. Решту я не можу коментувати, тому що не володію цією інформацією.

Любомир Ференс: Також Міністр інфраструктури заявив про те, що в нього є кандидатури на посаду очільника «Укрзалізниці». Чи вони вам відомі?

Юрій Гусєв: Мені про такі кандидатури невідомо. Моя особиста позиція: обирати очільників таких підприємств потрібно на відкритому конкурсі. Потрібно, щоб суспільство знало про основних претендентів. Я знаю точно, що у міністра є бачення реформування «Укрзалізниці», і це бачення формувалося ще під час роботи в команді з Пивоварським, коли почалась корпоратизація «Укрзалізниці» і, на жаль, дуже багато процесів не було завершено.

Любомир Ференс: Ми говоримо про відкритий і прозорий конкурс, але часто це перетворюється на перекидання.

Юрій Гусєв: Чи можна спотворити хорошу ідею? Точно можна. Але проведення відкритих, прозорих конкурсів — це моя особиста позиція. Конкурс — це можливість змагатися і вигравати в чесній боротьбі. Більш того, я за те, щоб такі конкурси відбувалися публічно.

Сергій Стуканов: Войцех Балчун, на вашу думку, заслуговує на те, щоб продовжувати обіймати цю посаду?

Юрій Гусєв: Оцінювати роботу Войцеха Балчуна — не моє діло.

Любомир Ференс: Але ж ви радник. Наприклад, Володимир Омелян до вас приходить і питає: «Що ви думаєте про пана Балчуна?». Ви йому відповідаєте, що це не ваша компетенція?

Юрій Гусєв: У мене є зона відповідальності, і в цій зоні відповідальності я маю чітку позицію. Ця зона відповідальності не стосується «Укрзалізниці». Що стосується Балчуна, і це позиція українця, який користується послугами «Укрзалізниці» вже багато років, — я не побачив великих змін за останній рік. Мої очікування від приходу Балчуна і нової команди були значно вищими. А якими будуть фінансові показники діяльності команди Балчуна, ми побачимо. Я думаю, що у Балчуна ще є шанс показати свою роботу.

Любомир Ференс: Ви були заступником Міністра оборони. Де вам більше подобається — в Міністерстві оборони чи в Міністерстві інфраструктури?

Юрій Гусєв: У 2014-2016 роках, коли я працював у Міністерстві оборони, найбільша кількість викликів припадала саме на Міністерство оборони. Сьогодні ж найбільша кількість викликів — це інфраструктура.

Сергій Стуканов: Розкажіть про інфраструктурні проекти, які очікують на нас найближчим часом. Я, наприклад, читав про те, що китайська фірма буде поглиблювати порт Південний.

Юрій Гусєв: Так. Але я хочу зупинитися на кількох проектах, якими займається Офіс державно-приватного партнерства при Міністерстві інфраструктури, який я очолюю. Ми працюємо над розробкою трьох пілотних проектів концесій. Це концесія порту «Херсон», концесія порту «Ольвія» в Миколаєві і концесія паромної переправи в Чорноморську. Ми працюємо над розробкою цих проектів разом з Європейським банком реконструкції і розвитку. Нас підтримує Western NIS Enterprise Fund.

Любомир Ференс: Але з цими портами не буде такої ситуації, яка була з портом «Південний»?

Юрій Гусєв: Саме тому я підкреслюю, що ми це робимо з нашими міжнародними партнерами. Це компанії, репутація яких є надзвичайно важливою. Ми сподіваємося, що до кінця цього року ми вже підготуємо перші концесійні тендери. Паралельно з цим ЄБРР виділив грант, і міжнародна юридична компанія Hogan Lovells працює над новим проектом закону про концесії. Ці два процеси призведуть до того, що ми отримаємо нове законодавство і пілотні концесійні проекти. А це створить фундамент для залучення інвестицій в інфраструктуру.

Сергій Стуканов: З Чорноморська буде запущено паром до Стамбула. Розкажіть про це детальніше.

Юрій Гусєв: Паром давно сполучає Чорноморськ і Стамбул, Чорноморськ і Варну, а також Чорноморськ і Поті. Цей паром є дуже важливим інфраструктурним об’єктом. Він є частиною Шовкового шляху з Китаю до Європейського союзу. Ви знаєте, що угоду про паромне сполучення було ратифіковано з Грузією. Наразі ведуться переговори з Азербайджаном і Казахстаном.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.