Слухати

Депутатська година: знизити зарплату прогульникам, ухвалювати закони фахово

22 квітня 2016 - 02:43 55
Facebook Twitter Google+
«Найбільша проблема українського парламенту — нефахові закони», — каже депутат БПП Юрій Соловей

yuriy_solovey.jpg

Юрій Соловей // «Громадське радіо»
Юрій Соловей
«Громадське радіо»

Депутат БПП Юрій Соловей, депутат «Батьківщини» Олексій Рябчин та політолог Кирило Сазонов обговорюють гостре питання призначення нового Генпрокурора, конфлікти в місцевих радах, покарання за прогули засідань Верховної Ради та фаховість чиновників. 

Тетяна Трощинська: Чому знову було відтерміновано призначення Генпрокурора?

oleksiy_ryabchyn.jpg

Олексій Рябчин // «Громадське радіо»
Олексій Рябчин
«Громадське радіо»

Юрій Соловей: Очевидно, що сьогодні Генпрокуратура формується зі своїх старих представників, внаслідок чого й виникає критика її діяльності. Тому сьогодні питання полягає в тому, щоб обрати Генпрокурора не з нетрів Генеральної прокуратури. Мова йде про те, що нам потрібно змінити законодавство, бо діюче законодавство вимагає 5-річний термін роботи в прокуратурі, наявність спеціалізованої вищої освіти, що не дозволяє долучити до управління Генеральною прокуратурою якісних людей зовні.

kyrylo_sazonov.jpg

Кирило Сазонов // «Громадське радіо»
Кирило Сазонов
«Громадське радіо»

Ми бачимо, що нардепом, наприклад, може бути й людина без вищої освіти. Я вважаю, що це погано, адже основне завдання Верховної Ради — це писати та імплементувати закони. І у депутатів повинен бути хоча б мінімальний, базовий рівень знань, який дозволить це робити.

Багато говорять про уряд технократів, і у суспільстві чомусь нормально сприймається, коли міністром фінансів назначають людину без базової освіти в галузі управління державними фінансами. Головне, щоб він відповідав запитам уряду технократів. Тому, на моє переконання, і Генпрокуратура має бути відкрита для людей поза системою.

Олексій Рябчин: З повагою до колеги, але я повністю не погоджуюся з його тезами. Погоджуюсь, що людина, яка очолить Генпрокуратуру, може бути не з системи самої Прокуратури, але як можна казати, що людина, яка має очолювати такий важливий орган, може не бути юристом?

Генпрокурор — це не політична посада, а фахова, — Олексій Рябчин

Вимога вищої освіти — це базова вимога. Лікар має бути лікарем за освітою. Ми вивчали досвід призначень Генпрокурорів різних країн, і може бути, що міністр юстиції є одночасно прокурором, чия функція — приходити на судові засідання, де він має захищати інтереси держави.

Андрій Куликов: Чому це питання з призначенням ніяк не розв’яжеться?

Кирило Сазонов: В последний год это был ужас. Шокина давно нужно было поменять, но Президент его защищал. Теперь у меня есть опасения, сможет ли Президент внести кандидатуру кого-то лучше. Возможно, стоило бы поменять закон, и сделать так, чтобы Генпрокурора выбирала независимая комиссия под контролем общественности. Но это отнимет много времени.

Юрій Соловей: Президент в нашій державі — це виборна посада, і він несе відповідальність за дотримання певних обов’язків, а також являється гарантом Конституції. Якщо в його роботі є помилки — йому відповідати за них на наступних президентських виборах.

Для прикладу, Саакашвілі теоретично міг би претендувати на посаду Генпрокурора. Чи інші люди, які мають в суспільстві певний авторитет, але не мають фахової освіти. Щодо Луценка, який працює 15 років в стінах парламенту, тут можна подискутувати, чи є 5-річне навчання в університеті більшим юридичним досвідом ніж 15 років роботи в парламенті.

Олексій Рябчин: У нас є люди, які вчилися і отримали якісну освіту, а також працювали в системі і не заплямували себе, як Віктор Шишкін, перший Генеральний прокурор та суддя Конституційного суду. Це питання ціннісне та репутаційне. Якщо хочеш змінювати систему, то ти не будеш змінювати закони під конкретну людину, бо це відкриває «ящик Пандори».

Також ми не можемо собі дозволити виборність посади Генпрокурора. Ми вимагали від Президента озвучити кандидатури, щоб журналісти, громадськість змогли їх обговорювати. Ми повинні поставити якісного, фахового Генпрокурора, який принесе довіру до цієї інституції.

Тетяна Трощинська: Коли ви, пане Юрію, говорили про гіпотетичні інші кандидатури, вони десь вже були озвучені?

Юрій Соловей: Була офіційна заява, що у вівторок відбудеться засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, в повноваження якої входить призначення тих чи інших прокурорів. Після цього вплив Генпрокурора на призначення прокурорів Центральної прокуратури буде сильно обмежений.

Це як раз яскравий приклад, коли законодавство пишуть люди не фахівці. Зал аплодував закону, казав, що прокуратура стане незалежною. От зробили, тепер ми маємо наслідки нефахових законів.

Це найбільша проблема українського парламенту — нефахові закони, — Юрій Соловей

Андрій Куликов: У новому складі Кабінету міністрів немає міністрів з числа вимушених переселенців. Навіть міністр у справах переселенців не пов’язаний ані з Донбасом, ані з Кримом. Так як і віце-прем’єр з питань АТО та окупованих територій. Тут виникає запитання щодо нашого справедливого ставлення до цієї проблеми.

Олексій Рябчин: Хочу сказати, що перемогою є лише те, що у нас є ці міністерства. Є ідея, щоб одне з них очолила людина з проукраїнською позицією, яка родом з Донеччини чи Луганщини, а, наприклад, віце-прем’єром був представник кримськотатарського народу, Меджлісу. Бо це був би потужний сигнал. Я особисто виказав підтримку цим міністрам і в той же час закликаю громадськість контролювати цих людей, бо там будуть великі кошти на відновлення Донбасу.

Тетяна Трощинська: Якщо картину дня вивчати по заголовках, то можна зустріти, що «народні депутати вкотре провалили суспільне мовлення». Провалили чи ні?

Юрій Соловей: Сьогодні стояло питання про приєднання до національного телебачення «Укртелефільм», але з технічних причин не вистачило депутатів, що проголосувати за законопроект.

Тетяна Трощинська: Цікаво, з яких таких «технічних причин»?

Юрій Соловей: Спікер часто говорить про те, що в народні депутати мають нести відповідальність, але часто ці репліки чують ті, хто і так ходять. По всьому світі якщо людина не приходить на роботу без значимої причини, у неї або вираховують зарплату, або її звільняють.

Я давно пропоную ввести таку практику у Верховній Раді — зменшення розміру зарплати пропорційно неголосуванню народного депутата, — Юрій Соловей

Андрій Куликов: Якщо говорити про ситуацію у Київській місцевій раді, де під час розгляду питання МАФів, з’явилися люди в квазі-військовій формі, з якими відбулася бійка депутатів партії «Свобода». Подібна ситуація була у місці Сміла, і там депутати проголосували за припинення повноважень голови, якщо він допустив таку ситуацію. Схоже відбувалося і в інших містах, тому складається враження, що в країні відбуваються спроби місцевих переворотів.

Юрій Соловей: Я в чомусь з вами погоджуюсь. Я поважаю право громади на висловлення власної думки, але це має відбуватися в законний спосіб. Такі події зумовлені подіями на Майдані, який став каталізатором суспільних настроїв, але сьогодні час переводити це в законодавче та цивілізоване русло.

Андрій Куликов: Наскільки це впливає на настрої людей на окупованих територіях?

Кирило Сазонов: Получается, что любая вооруженная группировка какого-то местного феодала может взять все под контроль, и выборы не имеют значения.

Это страшная проблема, когда государство утрачивает монополию на применение силы, — Кирило Сазонов

Государство в таких случаях должно реагировать очень жестко, или мы потеряем страну.

Андрій Куликов: Є чимало організацій які ставлять собі на меті пошук діалогу з людьми на окупованих територіях. Чи можливий такий діалог між громадами?

Юрій Соловей: Громадськими ініціативами це не вирішиш, це складний геополітичний конфлікт. Україна зараз є такою собі буферною зоною між Європою та Росією. І двом сторонам вигідно, щоб залишалася ця буферна зона.

Єдиний спосіб — це залишатися єдиними в середині держави.

Тетяна Трощинська: Давайте поговоримо про так званий «Луганський синдром», який говорить про те, як між собою спілкуються українські військові та люди з протилежної армії. Людський контакт залишається. Цей діалог випадає з поля політики та політиків, бо простіше голосувати за війну, ніж за мир?

Кирило Сазонов: Люди продолжают общаться, есть общение на уровне представителей власти с украинской стороны и руководителей «ДНР», «ЛНР».

В данном контексте мы работаем против проекта ФСБ — чтобы Донбасс вернулся в Украину, но чтобы там продолжали ненавидеть Украину. Зачем они вербуют алкашей? Чтобы в каждой семье был кто-то, кто погиб на этой войне, чтобы эта ненависть передавалась через поколения. И они в этом преуспевают, у нас нет системы противодействия этому. Россия надолго хочет заложить под Украину такую мину, и пока у них все получается. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.