Слухати

Держава має полегшити доступ до прав громадянам тимчасово окупованих територій, — Кузьменко

27 січня 2017 - 06:59 68
Facebook Twitter Google+
Обговорюємо План дій щодо інтеграції окремих районів Луганської та Донецької областей з Лідією Кузьменко. Вона є радницею з правових питань Агенції ООН у справах біженців

Лариса Денисенко: Пані Лідіє, мабуть, у цій розмові ми будемо часто відсилатися до розмови на «Громадському радіо» із Оксаною Сироїд. Вона розкритикувала План заходів, який Агенцією сприйнятий позитивно. Ви можете пояснити, в чому цей позитив?

Лідія Кузьменко: З нашої точки зору важливо те, що будується позитивна динаміка відносин із населенням, котре перебуває на територіях, неконтрольованих урядом України. Ці заходи допоможуть ближче підвести адміністративні, судові, правові, соціальні послуги до лінії розмежування.

Лариса Денисенко: Пані віце-спікерка  сказала, що вжита абсолютно хибна термінологія у цьому Плані заходів. Вона потім може поширитися і на інші законні чи підзаконні акти та загалом на сприйняття міжнародними органами того, що відбувається в Україні. Зокрема, нівельовано роль Росії в тому, що території тимчасово окуповані.

Лідія Кузьменко: По-перше, агресія, окупація і збройний конфлікт — це питання факту, тобто наявності фактичних обставин на певній географічній території. Внутрішні документи і, тим більше, підзаконні акти жодним чином не можуть трактуватися як відсутність чи наявність збройних сил тієї чи іншої держави на певних територіях. Цей акт ніяк не може вплинути на позицію судді Міжнародного кримінального суду як такий, що визначить відсутність чи наявність вчинених злочинів за статутом Міжнародного кримінального суду. Суддя дивитиметься на питання факту того, що відбулося на окремих територіях Донецької чи Луганської областей, а не на те, що прийняли в Києві.

Сергій Стуканов: Це різні тлумачення сценаріїв чи певна маніпуляція з громадською думкою?

Лідія Кузьменко: На жаль, мені здається, що це підміна понять і використання емоційної риторики там, де можливо з чітких юридичних позицій оцінити те, що відбувається.

Сергій Стуканов: Ще один аргумент, який навела пані Оксана, пов’язаний з певним урегулюванням процедури господарської діяльності зареєстрованих в Україні, але розташованих на окупованих територіях підприємств.

Лідія Кузьменко:  Пані Оксана говорила про другий пункт Плану заходів, котрий просто записує те, що відбувається фактично. Головне для нас, що цей пункт не порушує, а, можливо, й сприяє покращенню економічної ситуації осіб, котрі проживають на непідконтрольній території. Хочу нагадати, що в України є обов’язок сприяти такому розвитку подій, щоб не виникло додаткового внутрішнього переміщення. Якщо люди здатні заробляти гроші на непідконтрольній території, можуть сплачувати податки в український бюджет, я не бачу, чому ми маємо цьому перешкоджати.

Лариса Денисенко: Пані Оксана застерігає, що, ці податки можуть йти, умовно кажучи, в так звані «ДНР» та «ЛНР».

Лідія Кузьменко: Мені важко це коментувати, бо я, як представник гуманітарної організації, дбаю про те, щоб звичайні люди не зазнавали якихось страждань. По-друге, Україна не має можливості адекватно зреагувати на нову хвилю переселення. Якщо там все буде дійсно перекрито, хто і як працюватиме з цими людьми, де вони будуть розміщені, де знайдуть робочі місця? 

З точки зору міжнародного права, важко сказати, що Україна виконує всі зобов’язання із дотриманням прав людей, котрі проживають на неконтрольованій території. Але вона повинна створити такі умови, щоб максимально полегшити їм доступ до цих прав. Вона має робити все, аби полегшити життя. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.