Слухати

Держава розглядає суспільство як конкурента, — Марина Ставнійчук

24 червня 2015 - 12:04 83
Facebook Twitter Google+

Марина СтавнійчукЯк треба будувати діалог влади з людьми, чи може громадянське суспільство обійтися без неї, а також чому масштабні реформи в Україні можуть виявитися неефективними? Про власну точку зору на ситуацію в країні у “Громадській хвилі” розповіла Марина Ставнійчук, голова правління громадського об’єднання “За демократію через право”, член Венеційської комісії від України в 2009-2013 роках. 

Марина Ставнійчук: Суспільство пішло вперед. Суспільство дійсно вимагало змін під час Революції Гідності. При чому  люди, громадяни, робили це абсолютно щиро, від душі, відчуваючи це розумом і серцем.  А люди-політики, які за рахунок Революції Гідності прийшли до влади,  фактично домагалися влади і домоглися її. Але насправді зміни системи не відбулося.  І зламу підходів, про які ми мріяли 2-3 роки назад, займаючись питаннями сприяння розвитку громадянського суспільства, насправді не відбулося. Мабуть тому, що політики сьогоднішні навряд чи усвідомлюють дійсно реальну глибину взаємозв’язку відкритого відповідального саме громадянського суспільства справді демократичної і правової держави.

Тетяна Трощинська: Є така думка зараз, що громадянське суспільство поступово починає підміняти собою владу. 

Марина Ставнійчук: Суспільство впродовж останнього року-півтора дійсно виконувало серйозні соціальні функції держави. Мова йде і про волонтерську діяльність. Коли в попередні роки ми працювали над відповідним законом, до прикладу про благодійність і благодійну діяльність, ми якраз виходили з того, що суспільство має можливість розвиватися і диктувати державі відповідні пріоритети розвитку. Більш того, у розвинутому суспільстві в демократичних країнах, прийнято вважати, що суспільство — це не тільки громадські організації, а це, по суті, серйозний сектор економіки. В розвинутих суспільствах громадські об’єднання виконують доволі часто соціальні функції. У нас так: держава з одного боку на теперішньому етапі  якихось серйозних преференцій для благодійників, для волонтерства, для пошуку і розвитку нових форм у цій сфері не дає, і стримує реально можливість на конкурсних засадах громадському сектору брати участь у наданні соціальних послуг населенню, а з іншого боку, насправді суспільство — замість держави, якщо говорити про забезпечення військових, які беруть участь в АТО, які захищають практично нашу державу, по суті, армія  виживала за рахунок благодійництва і волонтерства. Тому мені видається, що держава сьогодні повинна чітко для себе  все-таки виставити пріоритети і намагатися в тих сферах, де суспільство вже проявилося досить активно, де люди проявили свою душевність, де проявили свою доброту, де нестандартно підходять до тих чи інших питань, допомагати.

Галина Бабій: А є у Вас відчуття, що громадянське суспільство є конкурентом держави? Бо в держави, схоже, є.

Марина Ставнічук: Я думаю, що скоріше держава розглядає суспільство як конкурента. Насправді правильна постановка питання — це партнерство. У всіх сферах. Сьогодні яке питання не візьми, влада не може без людей ні реформи нормально легітимізувати, щоб вони були доступними і зрозумілими, ні провести ті реформи. От зараз почалася кампанія по децентралізації в країні. На київському рівні видається, що в регіонах все тихо, гладко, спокійно, територіальні громади об’єднуються, радіють від того і так далі. А я спробувала подивится на це питання з точки зору Конституції, з точки зору інституційних інструментів щодо залучення людей до цих процесів і цих практик, які сьогодні є. Я розмовляла на рівні районних і обласних депутатів. Що говорять у регіонах, що депутати ні районних рад, ні обласних толком самі не розуміють, як буде проходити об’єднання територіальних громад, не розуміють і до кінця не знають пропозицій щодо планування, тому що зосереджено  на сьогодні по закону  “Про добровільне об’єднання громад”  планування об’єднання громад в обласних адміністраціях. Згодом мають затвердити обласні ради, але на сьогоднi, по-моєму, тільки 6-7 обласних  рад затвердили відповідний план. Ми маємо старе нормативне регулювання з питань проведення консультацій з громадськістю. Якщо людей збирають, то не пояснюють, а в чому перевага, а як буде виглядати бюджет, а в чому вигода для них. Практична арифметика децентралізації для кожної громади на сьогодні не складена. Математика спроможності: як планування — з одного боку — повноважень, так і наповнення ресурсами.

Тетяна Трощинська: Можливо, потрібно організовувати якісь тренінги для органів влади? Навчання?

Марина Ставнійчук: Поки держава не стала демократичною, а суспільство не стало громадянським абсолютно відповідальним, то задача держави все-таки сприяти цій взаємодії. Створювати на рівні законодавства відповідні належні механізми. Це дуже важливо. Нажаль сьогодні влада цього не усвідомлює. Владі видається, що вона все знає, як краще… Візьмемо питання  основи децентралізації — конституційних змін. Фактично, давно відомо, що децентралізація не може відбутися без змін до конституції. На сьогоднішній день громадськість не має жодної інформації, крім повідомлень пана Гройсмана або фейсбучних повідомлень його заступниці по парламенту, члена конституційної комісії Оксани Сироїд про те, що насправді готується. Яким чином будуть створені засади для виконання Європейської хартії. …Тут такий парадокс: українське фахове середовище не знайоме з питаннями децентралізації,  сама власне конституційна комісія у повному складі, не розглядала ці зміни,  члени підкомісій по децентралізації кажуть, що вони збиралися всього два рази. Сьогодні президент сказав, що Венеційська комісія дасть письмовий висновок щодо конституційних змін до децентралізації через тиждень. І я вам чесно скажу, що наступне засідання Венеційської комісії, яке би могло дати відповідні рекомендації,  буде відбуватися у жовтні місяці. Я розумію, що якісь попередні застереження письмові або усні може Венеційська комісія у робочому порядку дати, але це не буде аж ніяк результат колективної роботи експертів Венеційської комісії. Це буде все дуже попередньо і дуже ні про що. І зрештою, зміни до Конституції,  питання того, як проводити децентралізацію, у які строки, це наше внутрішнє, українське питання. І українське суспільство, українські громади  мають знати, що насправді пропонує сьогодні центральна влада у питаннях децентралізації і відповідних реформ для них.  З ними треба це обговорювати.

Тетяна Трощинська: Адже реформу вже проголошено, часу залишилося надзвичайно мало. Що би Ви робили в цій ситуації?

Марина Ставнійчук: Я розумію, що очильникам від влади сьогодні дуже неприємно, коли такі люди як я, експерти, починають критикувати, роблять застереження, зауваження, але зрозумійте правильно: місяць назад я говорила про те, що треба було би скласти план. Календарний план здійснення реформи по децентралізації. Тому що голова парламенту, президент, очільники більшості у парламенті, говорили про те, що місцеві вибори будуть проводитися на основі зміненої конституції і відповідно під нові повноваження. Не відбулося насправді  ні планування -  паралельного — підготовки змін,  підготовки законодавчих актів, роз’яснювальної роботи і об’єднавчих процесів на місцях.  Це все не запаралелено і не скореговано. І сьогодні вже і прем’єр-міністр, і президент  говорять про те, що, ну раптом ми не встигаємо, то тоді ці вибори пройдуть в старому конституційному полі, а потім будуть позачергові місцеві вибори які дадуть уже під нові повноваження провести місцеві вибори. Відсутність спілкування з територіальними громадами в такому важливому для них питанні — це погано. Зрештою, це не дасть нормального, зрозумілого результату для суспільства.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.