Слухати

Держбюджет-2017: чиї інтереси в пріоритетах?

22 грудня 2016 - 07:23 367
Facebook Twitter Google+
В ніч з 20 на 21 грудня Верховна Рада ухвалила бюджет на 2017 рік. 274 депутати проголосували «за». Що потрібно знати про державний бюджет на 2017 рік?

У студії «Громадського радіо» — виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Ірина Славінська: Чому народні депутати знову проголосували держбюджет вночі?

Гліб Вишлінський: Тут може бути 2 пояснення. Перше — уряд боявся, що депутати розбіжаться і бюджет не збере необхідної кількості голосів. Друге, менш позитивне, пояснення мені видається більш реалістичним — для того, щоб отримати більшість голосів за цей законопроект, потрібно було вдовольнити дуже багато депутатських фракцій і груп. За бюджет проголосувала Радикальна партія, а також групи «Воля народу» та «Відродження». Дві останні просто так зазвичай не голосують разом з коаліцією. Для того, щоб вони проголосували, їм потрібно було за це щось дати. Для того, щоб мати можливість дати їм щось, що при денному світлі виглядатиме не надто погано, було влаштовано цей марафон, коли вже ніхто не розумів, що відбувається.

Проблема не в самому бюджеті. Якщо подивитися на стенограму, стане ясно, що бюджет навіть не обговорювати. Його було внесено о 4 ночі, а потім за нього одразу проголосували.

Ірина Славінська: Про що велися кулуарні розмови?

Гліб Вишлінський: Зазвичай ми дивимося на ухвалення бюджету як на розподіл видатків. Бюджет був прив’язаний до параметрів, які визначалися змінами до податкового і бюджетного кодексів. Це стосується тих самих рентних плат на видобуток енергоносіїв чи розподілу акцизів між місцевими та центральним бюджетом. Ті зміни, які вносилися до законопроекту про державний бюджет вночі, насамперед стосувалися не перекидання самих видатків. Цього року всі «плюшки» роздавалися напередодні. У законопроекті № 5368 щодо змін до податкового кодексу 3 сторінки голосувань за різні поправки. Законопроект про бюджет — одне голосування і все.

Ірина Славінська: Але заступниця Міністра фінансів пані Оксана Маркарова дуже аргументовано говорила про те, що не зовсім справедливо називати держбюджет документом, прийнятим за одну ніч, адже низка документів була оприлюднена раніше і обговорювалася щонайменше півтора місяця. Вона називає цифру у 22 поправки. Що було відомо про держбюджет до того, як за нього голосували?

Гліб Вишлінський: Є розрив між Міністерством фінансів і тим, що відбувалося вночі. Насправді Міністерство фінансів не ставило собі за мету зробити цей процес непрозорим. Їхня мета полягала в тому, щоб забезпечити збалансований бюджет. Про повністю збалансований бюджет ще не йдеться, але Мінфін прагнув хоча б зменшити дефіцит бюджету до 3%, які були узгоджені з МВФ, і закласти реальні доходи і реальні витрати. Крім того, нове керівництво намагалося зробити якісь структурні реформи. Щось вдалося, наприклад перенесення фінансування інфраструктури середньої освіти та охорони здоров’я на місцеві бюджети. Щось не було зроблено, наприклад те, що стосується стипендій, витрати на які ще більше зростуть.

Тобто Мінфін намагався зробити все якнайкраще, але потім включилися чисто політичні моменти. Якогось розумного пояснення, чому під час робочих днів у Верховній Раді бюджет потрібно було ухвалювати вночі, в мене немає. Я впевнений, що їхній інтерес полягав в тому, аби зробити пакетну домовленість. Ця домовленість не є красивою.

Вчора ввечері несподівано було прийнято законопроект про створення експертного кредитного агентства, хоча його було зареєстровано ще влітку 2015 року.

Ірина Славінська: Що це за агентство?

Гліб Вишлінський: Ідея полягає в тому, що ми будемо страхувати окремі бізнеси окремих галузей при постачанні їхніх товарів на іноземні ринки. Проблема в тому, що з нашим рівнем корупції немає підстав очікувати на те, що цей процес буде прозорим. Витрачати на це гроші мені видається передчасним. Крім того, в цьому законопроекті вже визначено перелік галузей, що підпадають під страхування. Автори законопроекту стверджують, що єдиний критерій їх визначення полягав в тому, щоб це були несировинні галузі. Насправді ж там немає дуже багатьох несировинних галузей. За яким критерієм туди включали галузі насправді, не зрозуміло. Водночас в наглядовій раді цієї установи за посадами мають бути закріплені керівники двох парламентських комітетів, які зараз контролюються представниками Радикальної партії.

Ірина Славінська: В бюджет закладена інфляція на рівні 8,1%. Це багато чи мало?

Гліб Вишлінський: Політика Нацбанку буде спрямована на те, щоб вийти на цей цільовий показник.

Макропоказники не є найбільшою проблемою цього бюджету. Більшою проблемою є завищенні очікування щодо доходів. Йдеться про те, чи буде отримано стільки податку на прибуток, скільки було закладено. Чи буде отримано стільки акцизів? Чи буде отримано такий обсяг розподілу прибутків Нацбанку, який збільшили в процесі між першим і другим читаннями абсолютно безпідставно? Це найголовніші питання, що стосуються стабільності. За цим слідкуватиме МВФ. Міжнародний валютний фонд детально проаналізує цей бюджет і або погодить його, або скаже, що ми не отримаємо від них коштів, поки не внесемо зміни до бюджету.

Лариса Денисенко: Курс гривні закладено на рівні 27,2 гривні за 1 долар. Рівень безробіття — 8,6%. Можете прокоментувати і пояснити ці цифри?

Гліб Вишлінський: Закладений курс гривні — чисто технічна цифра, яка закладається для цілей обслуговування зовнішнього боргу. Цього року було закладено 24 гривні за долар. Зараз ми маємо 26 з копійками.

Цифри по безробіттю спираються на обстеження економічно активного населення. Вони є близькими до реальності. Безробіття у нас катастрофічно не зросло ані в кризу 2008-2009, ані в кризу 2014-2015 років. В Україні існує не проблема безробіття, а проблема низьких зарплат. Люди скоріше готові працювати за 2000 гривень, аніж звільнятися.

Найбільше в цьому бюджеті мене хвилює те, що нам не вдалося побороти «святих корів». Це стосується системи фінансування науки і завищених витрат на вищу освіту порівняно з витратами на середню освіту. На жаль, у нас в бюджеті отримує більше коштів той, хто є більш впливовим — починаючи від вищої освіти, де є впливові ректори, закінчуючи правоохоронними органами. Навіть в останню ніч СБУ отримала 300 млн. гривень. З них 100 млн. — на розвиток. Напевно, йдеться про розвиток їхньої спроможності приходити з маски-шоу до успішних бізнесів і казати, що їхня діяльність загрожує національній безпеці.

Ірина Славінська: На систему охорони здоров’я в держбюджеті-2017 передбачено на 18% більше коштів.

Гліб Вишлінський: Система охорони здоров’я — це чи не єдина сфера, на яку в бюджеті наступного року закладена структурна реформа. Ця реформа є результатом співпраці нового керівництва МОЗ і Мінфіну.

Лариса Денисенко: Чи закладені в бюджеті ще якісь популістські моменти?

Гліб Вишлінський: Я б не сказав, що в бюджеті є щось справді погане, окрім стипендій. Я не розумію, для чого уряд це робить. Студенти дуже погано ходять на вибори. З чисто прагматичного погляду я б скоріше пенсії підвищував. Це давало б більшу політичну підтримку.

Що стосується зарплат бюджетників, в бюджеті закладено підвищення зарплат вчителям. Цікаво, що зарплати освітянам підвищаться більше, ніж зарплати працівникам системи охорони здоров’я.

Ірина Славінська: Лілія Гриневич у студії «Громадського радіо» говорила про передбачені в майбутньому механізми суттєвого підвищення зарплати вчителям, що пройдуть спеціальну сертифікаційну процедуру. Можна припустити, що це підвищення стосується цієї ситуації.

Гліб Вишлінський: Так само це стосується того, що кількість лікарів у нас є завеликою. Крім того, частка чорного доходу у лікарів є значно більшою, ніж у вчителів. Тому такі дії уряду є справедливими. Перерозподіл витрат у сфері охорони здоров’я є правильним. В Україні було недофінансування ліків і медичного обладнання. На це у 2017 році буде спрямовано набагато більше коштів.

Ірина Славінська: 3200 гривень — нова мінімальна зарплата в Україні. Що можна сказати про цю цифру?

Гліб Вишлінський: Мені здається, ефект від цієї зміни буде нейтральним. Можна очікувати, що велика частка підприємств, які сплачують мінімальну зарплату офіційно, а все інше — в конвертах, зможе підвищити її і не переводити своїх співробітників на півставки. Для «спрощенців» це збільшення буде справедливим і непомітним.

Є одне дуже дивне і неправильне рішення, яке передбачає з 1 січня такий самий єдиний соціальний внесок з мінімальної зарплати у розмірі 700 гривень для тих підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування і мають нульовий дохід. Тобто вони змушені будуть щомісяця платити 700 гривень податку, не отримуючи при цьому жодного підприємницького доходу. Логіки в цьому немає. З іншого боку, це дасть поштовх для підвищення оплати праці на найнижчих рівнях в посадовій ієрархії.

До розмови приєднується учасниця редради аналітичного видання Vox Ukraine і головний економіст Dragon Capital Олена Белан. Повний текст розмови з Оленою Белан читайте тут

Ірина Славінська: Чи є у вас коментарі щодо сказаного Оленою Белан? Або, можливо, ми не поставили якесь важливе питання щодо держбюджету?

Гліб Вишлінський: Основні питання ми проговорили.

Ми проводили дослідження щодо збору при купівлі готівкової валюти, і з’ясували, що завдяки існуванню цього збору в нас з’явився чорний ринок обсягом у мільярди доларів на рік. Це погано не лише через те, що якісь операції проходять нелегально. Поява будь-якого чорного ринку призводить до зростання корупції і кримінальної активності. Це дуже хороший приклад того, до чого приводять непродумані рішення, прийняті вночі.

Лариса Денисенко: Як було прийнято рішення про запровадження цього збору?

Гліб Вишлінський: Це було у 2014 році, коли почався серйозний тиск на гривню.

Через податковий механізм ти намагався досягти обмеження попиту на іноземну валюту, а в результаті ти не отримав ані обмеження попиту на іноземну валюту, ані податкових надходжень, тому що все пішло на чорний ринок. Зате ти отримав купу випадків вбивств і новини у ЗМІ про людей з валізами готівки, яких було пограбовано.

Лариса Денисенко: Це був прорахунок фінансових спеціалістів чи політична помилка?

Гліб Вишлінський: Це відсутність аналізу наслідків державної політики. Те, що відбувалося протягом останньої доби у Верховній Раді, — приклад того, що в нас поки це не працює. Поки в нас не зміниться система фінансування політичних партій і поки ми не позбудемося мажоритарки, в нас залишаться проблеми з етикою прийняття рішень у Парламенті. Також питання в тому, що мають бути процедурні правила, які забезпечуватимуть належне прийняття рішень.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.