Слухати

Деякі вимоги МВФ суперечать реалізації прав жінок в Україні, — Потарська

01 лютого 2017 - 07:59 311
Facebook Twitter Google+
Як міжнародні фінансові інститути впливають на дотримання прав жінок в Україні? Про це говоримо у проекті «Повага»

Ніна Потарська, представниця Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу, в ефірі «Громадської хвилі».

Анастасія Багаліка: Поговоримо про тематичний звіт до Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок. Чи можете розповісти про нього більше?

Ніна Потарська: Від України готували, якщо не помиляюсь, 9 різних тематичних звітів і один тіньовий звіт від українських жіночих НГО.

Анастасія Багаліка: А що значить тіньовий?

Ніна Потарська: Україна ратифікувала Конвенцію щодо ліквідації дискримінації жінок ще до того, як стала незалежною. І вона має звітувати щодо дотримання цієї Конвенції перед Комітетом, котрий збирається раз на чотири роки. Він складається із 23 експертів та експерток — це переважно волонтерки та дослідниці, що переймаються правами жінок. Якщо держава не доповідає, українські НГО подають звіт стосовно всіх пунктів Конвенції і того, як їх у нас виконують.

Це дуже непроста процедура. 14 лютого держава відповідатиме на питання, які складали НГО разом з Комітетом.

Ми готували тематичний звіт на тему того, як міжнародні фінансові інститути впливають на дотримання прав жінок в Україні. Зокрема, мова йде про МВФ. І на наш погляд, вимоги, які МВФ висуває перед Україною, суперечать реалізації прав жінок.

Анастасія Багаліка: В чому полягає дискримінація жінок? Якими є її основні моменти?

Ніна Потарська: Загалом, МВФ дуже часто вимагає десь обмежити витрати, десь скоротити пільги, збити ринкову ціну на паливо. І у своїй роботі ми досліджуємо, як такі скорочення впливають на жінок. Відомо, що якщо взяти громадський сектор, то у вимогах МВФ йдеться про скорочення витрат на нього: десь на освіті, десь на медицині. Якщо ми говоримо, що у сфері освіти жінок значно більше, ніж чоловіків, то така вимога впливає на соціально-економічне становище жінок у нашій державі.

Україна має дотримуватися не лише вимог МВФ, а й різних міжнародних конвенцій у галузі прав людини, які вона ратифікувала.

Анастасія Багаліка: Але ми не можемо вимагати, щоб скорочували чоловіків, а не жінок. Це теж буде дискримінацією.

Ніна Потарська: Мова про це не йде. Ми наголошуємо на тому, що коли відбуваються такі скорочення (скорочення виплат по догляду за дитиною, підвищення пенсійного віку жінкам шкідливих професій), це має вплив на права жінок та їх загальне становище. Також йдеться про можливість зайнятості жінок, у тому числі, у буферній зоні, зонах, наближених до конфлікту.

Ми також піднімаємо питання сексуальної експлуатації жінок. У буферній зоні чоловіки отримують зарплати. А багато жінок, які там перебувають, часто не мають такої можливості, тому вдаються  до вимушених дій. Це не можна назвати проституцією, адже це можуть бути сексуальні послуги за харчі, оплату комунальних послуг. Про це, на наш погляд, важливо говорити. 

Ірина Соломко: Наскільки дискримінація є системною?

Ніна Потарська: До прикладу, скорочення у галузі освіти. Якщо мова йде про скорочення шкіл, то подекуди 95% — це жінки. Якщо держава приймає такі вимоги, то вона повинна потурбуватися про те, як забезпечити вчительок роботою. Наше завдання — поставити великий знак оклику біля питань таких скорочень і акцентувати, що вони матимуть свій ефект більшою мірою на жінок, ніж на чоловіків.

Візьмемо, до прикладу, ведення статистики. Які економічні чи інші чинники заважають державі приділяти більше уваги статистиці, аби потім можна було рахувати пропорції. Якщо взагалі подивитися на структуру української економіки, на те, скільки грошей у нас виводять в офшори, то питання дискримінації не варто списувати тільки на історичне минуле України.

За 25 років людина дорослішає та стає незалежною. І мені здається, що завдання громадських організацій, котрі працюють у сфері захисту прав жінок, постійно робити наголос на тому, що не можна виправдовуватися поганою економічною ситуацією, війною (як це зараз часто роблять). Держава має пам’ятати про соціальний захист найбільш незахищених верств населення, серед яких є дуже часто жінки з дітьми.

У звіті ми пишемо про те, що все, що пов’язане з інфраструктурою та із доступом до освіти та медицини — це також те, що впливає на можливості і права жінок.

Анастасія Багаліка: Питання звучить: ми скорочуємо неефективного працівника чи чоловіка або ж жінку?

Ніна Потарська: Дуже часто неефективний працівник виявляється жінкою. Ви знаєте, що на ринку праці жінки висувають набагато менші вимоги і щодо зарплати, і щодо умов праці. Відомо, що жінка, яка має дітей, хоче зачепитися за роботу. Працедавець це розуміє і часто маніпулює її потребами і очікуваннями.

Ірина Соломко: Чи буде якийсь вплив на міжнародні фінансові інституції після вашої доповіді?

Ніна Потарська: Певною мірою, так. Цей процес досить інертний, тому не варто очікувати радикальних змін одразу на наступний день. Але про це варто говорити і, зокрема, у комітетах. Це варто доносити також і до МВФ. Я не знаю таких країн, де заходи МВФ допомогли державі вийти з кризи. 

 

 

Швеція

За фінансової підтримки Уряду Швеції. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.