Слухати

До 2019 року виробники харчової продукції мають перейти на євростандарти

29 жовтня 2015 - 09:17 639
Facebook Twitter Google+
У рамках «Європейської хвилі» говоримо про впровадження європейських стандартів безпечності харчових продуктів в Україні

Державна ветеринарна і фітосанітарна служба в Україні перебуває на стадії реорганізації. Наразі в країні діє мораторій на перевірку якості харчової продукції. Але такий стан не триватиме довго.

Заступниця міністра аграрної політики Владислава Рутицька каже, що вже в 2017 році всі виробники м’ясо-молочної продукції будуть змушені перейти на стандарти контролю за якістю та безпекою продукції, які діють в Євросоюзі. А до 2019 року ці норми розповсюджуватимуться на всі без винятку підприємства харчової промисловості.

Катерина Онул зі Світового банку вважає такий примус виправданим. «Не завжди дерегуляцію можна поширити на всі сфери», — пояснює вона. Але для виробників насправді це добрий шанс покращити справи і вийти на нові ринки. Причому не обов’язково зовнішні.

Власниця невеликої пекарні, яка самостійно перейшла на євростандарти ще кілька років тому, тепер реалізує свою продукцію у мережах супермаркетів, що дозволило значно збільшити капіталізацію підприємства. «Це новий знак якості продукції, який приходить на зміну радянському ГОСТу», — резюмують учасники дискусії.

Наталя Соколенко: Майже рік тому було прийнято Закон «Про безпеку харчів», згідно з яким відповідальність за їх якість несуть виробники. Чи підтверджується це на практиці?

img_2973.jpg

Владислава Рутицька про відповідальність виробників харчової продукції
Владислава Рутицька про відповідальність виробників харчової продукції

Владислава Рутицька: Так, дійсно, даний Закон 1602 був першим серйозним кроком у цьому напрямку. Це системний фундамент гармонізації законодавства та наближення до європейських норм. Відповідальність зараз дійсно на виробниках.

Наталя Соколенко: Яка ця відповідальність та які покарання чекають на тих, хто уникає відповідальності?

Владислава Рутицька: Міністерство аграрної політики відповідає за зміни законодавства, а є орган виконавчий, який має забезпечити контроль за безпечністю харчових продуктів.  Нині цим займаєтьсяДержавна ветеринарна і фітосанітарна служба. Також було прийнято створення єдиного компетентного органу щодо національної харчової безпеки.

Наталя Соколенко: Чи ви побачили зміни? Що зроблено і що ще потрібно зробити?

img_2974.jpg

Катерина Онул про безпечність харчових продуктів
Катерина Онул про безпечність харчових продуктів

Катерина Онул: Хочу звернути увагу на проблему, яка виникла через нерозуміння законодавців того, що дерегуляція не завжди є можливою у деяких сферах. Дійсно, ми працювали над тим, щоб запровадити в Україні найкращі стандарти безпечності харчових продуктів. У цьому Законі запроваджено європейські підходи, за якими виробник несе відповідальність, якщо хтось постраждає. В Україні діє мораторій на проведення планових перевірок і склалася ситуація, що вже близько 10 місяців українські харчові підприємства не перевіряються державними органами влади. Зараз розроблено законопроект щодо винесення сфери безпечності харчових продуктів поза межі мораторію щодо державного контролю. Як тільки це станеться, виробник дійсно нестиме відповідальність, якщо щось станеться. Зараз виробники несуть відповідальність, але немає інструменту, який би ефективно перевірив дотримання всіх вимог законодавства.

Владислава Рутицька: У нас зараз трансформаційний період між чинним компетентним органом та новим. Для того, щоб новий компетентний орган почав працювати, до нього долучаються відповідні контрольні органи з 4 міністерств. Зараз проходить відбір персоналу та узгодження того, як він буде функціонувати.

Наталя Соколенко: Пані Надія запровадила нову систему безпечності харчових продуктів у своїй невеликій пекарні. Що саме ви запровадили?

Підприємниця: Ми запровадили систему ХАССП (система аналізу небезпечних факторів і контролю критичних точок). Ми не можемо проаналізувати кожен виріб й повинні гарантувати покупцю безпечність продукту ще до того, як його буде вироблено. Тобто, це дотримання санітарних норм, відбір сировини, вхідний контроль та простежуваність. Ми впроваджували цю систему своїм коштом. Зараз за європейською системою при перевірці нашої пекарні отримуємо більш як 90 балів зі 100.

Катерина Онул: Підприємниця сказала, що великим здобутком при запровадженні цієї системи є простежуваність. Це дозволяє проаналізувати, звідки прийшла сировина і куди пішла продукція. Такий аналіз підвищує капіталізацію підприємства. Система ХАССП — новий знак якості продукції, який приходить на зміну радянському ГОСТу.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.