Слухати

До Кобзаря звертаються як по молитву, — сестри Тельнюк про програму «Наш Шевченко»

08 лютого 2017 - 08:23 113
Facebook Twitter Google+
Коли є потреба знайти відповідь на свої болючі запитання, тоді люди йдуть по Шевченкове слово, — каже Леся Тельнюк

У студії «Громадського радіо» сестри Тельнюк розповідають про свою нову музичну програму «Наш Шевченко».

Євген Павлюковський:  Ви виконуєте свою нову програму з симфонічним оркестром. Як ви її створювали і чи важко працювати в такому форматі?

Леся Тельнюк: Спочатку вона створювалася просто як програма для нас, про симфонічний оркестр тоді навіть не думали. Це була наче інтимна потреба пошуку нового слова. Ми мали прийти до Шевченка, але у певному віці і з внутрішньою готовністю до цього. Адже його вірші потребують дорослості. Потрібна була універсальна мова, якою можна було б донести до слухача такі глибокі вірші.

Сергій Стуканов: Ви одночасно прийшли до того, щоб працювати із віршами Шевченка?

Галина Тельнюк: Я думаю, що у першого це було у Шевченка, він сам прийшов. Коли я почула мелодику «Всеупованіє», написану Лесею, я вже знала, що текстом буде вірш Шевченка. Таке бажання і потреба одночасно виникли у нас у підсвідомості.  Це не про штучне поєднання мелодики і тексту.

Євген Павлюковський: До Шевченка з часів Майдану звертаються чимало музикантів. Як гадаєте, чи не забагато його в музичному просторі?

Галина Тельнюк: Та де ж забагато, де ж він звучить? Навпаки, зараз Шевченка майже ніде не чути.

Леся Тельнюк: Я маю внутрішнє відчуття, що люди звертаються до віршів Шевченка, як до молитви. Коли є потреба знайти відповідь на свої болючі запитання, тоді люди йдуть по Шевченкове слово.

Євген Павлюковський: Яка аудиторія у вашої музики на слова Шевченка?

Леся Тельнюк: Дуже багато пісень із цієї нашої програми зрозумілі взагалі маленьким дітям. 

Галина Тельнюк: На концерти дуже часто приходять батьки з дітьми. І це спостерігаємо по усій Україні та закордоном.

Сергій Стуканов: У яких країнах ви вже побували із вашим проектом? Чи відрізнялося сприйняття аудиторією?

Галина Тельнюк: Наш Шевченко вперше прозвучав в Лондоні, якщо говорити про закордон. Це була програма «Від Шевченка до Забужко». Були в Канаді із концертом. Потім «Наш Шевченко» подорожував всією Україною: від Ужгорода до Краматорська, Сєверодонецька.

Сергій Стуканов: В цьому «наш» йдеться про ваше сприйняття Шевченка як дуету чи про в цілому українців?

Галина Тельнюк:  Думаю, починалося як наше з Лесею сприйняття. На кожному концерті я кажу, що ми представляємо нашого Шевченка і хочемо, щоб він став вашим. І це відбувається.

Євген Павлюковський: Як Шевченка сприймають закордоном?

Леся Тельнюк: У віршах Шевченка є певний магнетизм, котрий заворожує. Сама вже поезія є фонетично надзвичайною. Люди дуже відчувають емоційне навантаження і це не наша заслуга, а музики. Музика в цій ситуації — стріла, яка летить прямо в серце. 

 

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.