Слухати

Довибори в Україні: зафіксовано провокації й підкуп виборців

Експерти та журналісти розповідають про причини низької явки на округах та тенденцію до криміналізації виборчого процесу
Довибори в Україні: зафіксовано провокації й підкуп виборців  / Програми на Громадському радіо

oleksiy_koshel.jpg

Олексій Кошель // «Громадське радіо»
Олексій Кошель
«Громадське радіо»

17 липня в Україні відбулися вибори на семи мажоритарних округах. Голова Комітету виборців України Олексій Кошель оприлюднив результати екзит-полів та розповів «Громадському радіо» про нові брудні технології виборчого процесу.

Дмитро Тузов: Я знаю, що ви можете оприлюднити екзит-поли.

Олексій Кошель: Наша організація спільно з Центром соціальних та маркетингових досліджень SOCIS проводила екзит-поли по трьох виборчих округах. Результати наступні.

Виборчий округ №27 з центром у місті Дніпро: Ричкова Тетяна (самовисуванець) — 46,1%, Краснов Загід (самовисуванець) — 30,5%.

Виборчий округ №85 Івано-Франківська область з центром у місті Калуш: Сергій Насалик (БПП) — 22,1%, Шевченко Віктор («УКРОП») — 18,7%, Тебешевська Оксана («Свобода») — 13,2%.

Виборчий округ №206 із центром у місті Чернігів: Максим Микитась (самовисуванець) — 32%, Юрій Власенко («Батьківщина») — 28,4%, Дмитро Блауш (Радикальна партія Олега Ляшка) — 10,5%. Єгор Фірсов (самовисуванець) — 5,2%. Інші кандидати менше 5%.

Андрій Гарасим: У вас є дані про явку на цих виборах?

Олексій Кошель: На жаль, даних по явці немає, але, загалом, остання явка, яка була оприлюднена Центральною виборчою комісією — 24,5%. Це явка, яка завжди має місце на проміжних виборах. Якщо на загальнонаціональних голосують 40-50% і більше, то на проміжних явка традиційно становить 20-25%. Підвищити явку дозволяли нові технології. Скажімо, у Дніпрі активно залучали молодих виборців до голосування, розігрували різноманітні квитки і т.д. Це не є порушенням законодавства, оскільки це не агітація за кандидата.

Я думаю, що в Херсонщині причиною низької явки стала технологія «замінування». На мою думку, багато виборців, після того як почули про псевдозамінування 16 дільниць, побоялися прийти і проголосувати.

Основною причиною низької явки є недовіра до виборчого процесу, який був надзвичайно брудним. І політики мають про це задуматися.

Підкуп був технологією номер один, і використовувався упродовж усієї кампанії по всіх семи мажоритарних округах. Це не сприяє ні довірі до виборчого процесу, ні до органів влади. Також така ситуація — це певний протест виборців, які таким чином висловлюють свою думку стосовно низького рівня чистоти виборчого процесу.

Андрій Гарасим: Загалом, якщо говорити про брудні виборчі технології, ви можете назвати першу трійку, яка використовувалась?

Олексій Кошель: Якщо говорити про період виборчої кампанії без дня голосування, безперечно, технологія номер один — це підкуп виборців. Він став більш складним і змінились самі форми роботи. Якщо раніше виборцям пропонували гроші і продуктові набори, зараз виборцям пропонують напівлегальні форми підкупу. Наприклад, на 206 окрузі від імені кандидата від «Аграрної партії» виборцям роздали 15 тисяч енергозберігаючих лампочок. Це своєрідний замінник грошам і гречці. Але кандидат заявляв, що все законно, а електролампочки придбані із виборчого фонду.

Якщо говорити про день виборів, то проблема номер один — це зростання технологій провокацій. Наприклад, замінування штабів кандидатів.

Андрій Гарасим: Наскільки поширена ця технологія? Крім Херсонщини, ще десь застосовувалась?

Олексій Кошель: Ми спостерігали псевдозамінування виборчих дільниць на Херсонщині і псевдозамінування штабів двох кандидатів на Дніпровщині. Ця технологія дуже непокоїть, бо вона свідчить про зростання криміналізації виборчої кампанії.

Також часто сьогодні використовувалось поширення завідомо неправдивої інформації. На виборах до Коцюбинської селищної ради закликали бойкотувати вибори, на Луганщині поширювали інформацію про померлого кандидата, в Дніпрі розкидали листівки від імені одного із кандидатів.

Андрій Гарасим: А що саме відбулось у Коцюбинському?

Олексій Кошель: На превеликий жаль, є всі підстави говорити, що незалежно від результатів, вибори у Коцюбинську перейдуть у судову площину. Одна сторона виборчої кампанії, сумнозвісна партія «Нові обличчя», вважає, що для проведення виборів не було підстав, через відповідне рішення Верховного суду. Інша сторона вважає, що Верховний суд прямо не заборонив проведення виборів.

Сьогодні група невідомих розтрощила автомобіль, який агітував виборців прийти і взяти участь у виборах. Будемо сподіватися, що вибори закінчаться спокійно, але сам хід кампанії залишається досить складним.

Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, коли будуть оприлюднені результати виборів?

Олексій Кошель: Є імовірність того, що будуть використані технології затягування підрахунків голосів. Я думаю, що найбільша проблема буде на округах Чернігівщини і Луганщини. Це два округа, де зафіксована аномальна кількість кандидатів. У порівнянні із 2014 роком кількість кандидатів на Луганщині зросла у 6 разів, а на Чернігівщині — у 5 разів. Ця технологія використовується для того, щоб отримати максимальний контроль над роботою дільничних виборчих комісій. Тому на цих округах нас чекає неспокійна і проблемна ніч підрахунку голосів. Я думаю, що у найближчі дні ми навряд чи побачимо результати виборів на цих округах.

17.30ygor_lucenko_0.jpg

Ігор Луценко // «Громадське радіо»
Ігор Луценко
«Громадське радіо»

Детальніше про хід виборів на округах розповідають журналісти та експерти, які були спостерігачами на виборчих дільницях різних регіонів України.

Ігор Луценко, депутат ВО «Батьківщина» розповідає «Громадському радіо» про специфіку цьогорічних місцевих виборів на Чернігівщині.

Дмитро Тузов: Як проходили вибори на 206 окрузі?

Ігор Луценко: Чернігівщина традиційно відрізнялася від інших округів своєю стабільністю і тихістю. Ніяких значних подій на кшталт мінувань, бійок чи протистоянь тут не було. Ми зафіксували деякі порушення, але їх не можна назвати значними.

Андрій Гарасим: Ваш колега, депутат Радикальної партії, Андрій Лозовий повідомив про те, що була затримана людина зі списками начебто на підкуп виборців. Ви щось знаєте про цей випадок?

Ігор Луценко: Наразі мені про це невідомо. Треба буде перевірити цю інформацію. Порушення, виявлені нами, не вказують на якусь масштабну схему. Це були спроби порушити законодавство для вигоди самих членів дільниці, оскільки вони хочуть скоріше завершити свою роботу.

Андрій Гарасим: А яка явка виборців?

Ігор Луценко: Я більше їздив по селам, а не по місту. Сільське населення активно бере участь. По тим дільницям, які я спостерігав, достатньо великий показник як для такої ситуації — 40-50%. Люди достатньо зацікавлені в тому, щоб проголосувати.

iva3281.jpg

Тарас Костанчук // http://spravedlyvist-ato.org.ua/
Тарас Костанчук
http://spravedlyvist-ato.org.ua/

Тарас Костанчук, очільник військово-патріотичного об’єднання учасників АТО «Справедливість», розповідає, про проблеми та специфіку виборів на Луганщині.

Дмитро Тузов: Як пройшли вибори на Луганщині?

Тарас Костанчук: Загалом, всі живі-здорові, отже, можна сказати, що все пройшло добре. Бо через провокації, що готувалися деякими кандидатами, всі думали, що вибори закінчаться війною.

Андрій Гарасим: А що саме готувалось?

Тарас Костанчук: Військові зупинили три автобуси з тітушками, які їхали в Луганськ незрозуміло для чого. Добре, що тут блокпости ще існують, тому що зона прилегла до лінії розмежування.

Андрій Гарасим: Звідки вони їхали?

Тарас Костанчук: Начебто з Одеської області.

Андрій Гарасим: У ЗМІ було повідомлено, що у вас була досить низька явка виборців. Як ви її самі оцінюєте?

Тарас Костанчук: Я вважаю, що вона нормальна для цього регіону. Тут передвиборча кампанія у своїй фінальній фазі полягала в тому, що кандидати ходили і вмовляли людей піти на вибори. За моїми підрахунками, явка була близько 30%, приблизно така ж, як і на президентських виборах і потім на місцевих у 2014 році. 

Дмитро Тузов: Які основні порушення були під час виборів?

Тарас Костанчук: Один із кандидатів заявив, що виявив бюлетені, які якимось чином виявились за межами дільниці вже з поставленими галочками за якогось кандидата. Викликали правоохоронців і бюлетені знайшли. Правоохоронці зараз розбираються, яким чином вони опинились за межами дільниці.

Також під час закриття дільниць в Станиці Луганській і в Попаснянському районі кілька дільниць штурмували якісь невідомі люди, не давали комісії закрити дільниці.

Дмитро Тузов: Як ви загалом оцінюєте активність громадянського суспільства? Як працювали спостерігачі, комісії?

Тарас Костанчук: Порівнюючи з 2014 роком, люди стали трохи активніші. Зараз люди хоч якось розуміють, що треба бути активними, щось вимагати від влади, а не покірно, схиливши голови, робити те, що каже влада. 

Дмитро Тузов: Хто, на вашу думку, може змінити ситуацію, яка складалася на Донбасі впродовж років?

Тарас Костанчук: Ситуацію могла б змінити цілеспрямована державна політика стосовно цього регіону. Я говорив з багатьма людьми під час виборчої кампанії. Всі чекали якихось змін: ремонту доріг, нових робочих місць, допомоги біженцям. Зараз практично у всіх керівників держави, очільників обласних і районних центрів — нульовий рейтинг довіри. Люди розуміють, що для них ніхто нічого не робить.

13 173 435_1 128 307 490 545 986_3 775 814 963 593 054 663_o.jpg

В’ячеслав Гусаков // Світлина із сторінки у Facebook
В’ячеслав Гусаков
Світлина із сторінки у Facebook

В’ячеслав Гусаков, журналіст з Херсонщини повідомив «Громадському радіо» про хід виборчого процесу на Херсонщині.

Дмитро Тузов: Як пройшли вибори на Херсонщині?

В’ячеслав Гусаков: Найбільш помітними інцидентами на Херсонщині були псевдомінування виборчих дільниць. Зокрема, ввечері було зафіксовано 14 таких випадків. На цих дільницях призупинявся хід голосування. Правоохоронні органи щоразу шукали вибухівку, але нічого не знаходили. Деякі кандидати звинувачують у цьому своїх опонентів. Зокрема представник ВО «Батьківщина» звинуватив Національну поліцію та її очільницю у спробі зірвати вибори на Херсонщині.

Також була зафіксована спроба підкупу виборців. Так, біля дільниці, яка знаходиться на території школи №11 міста Херсон, були затримані люди,які платили по 100 гривень за голоси на користь одного із кандидатів. Щоправда поліція прізвище кандидата не називає. Спостерігачі громадянської мережі «Опора» повідомляють, що люди, які давали гроші і деякі виборці були затримані, почато слідство. Це підтвердили в управлінні Нацполіції Херсонської області. Зараз на дільницях іде підрахунок голосів.

Андрій Гарасим: Наскільки на хід процесу голосування і підрахунку голосів вплинули ці 14 випадків псевдозамінування? Чи можна говорити, що це якимось чином могло перешкодити волевиявленню виборців?

В’ячеслав Гусаков: Явка, в цілому, по округу була дуже низькою. Є різні точки зору на цю ситуацію. Зокрема представники тієї ж «Батьківщини» стверджують, що «мінування» знизили явку на 5%. Інші експерти говорять, що це на явку суттєво не вплинуло. Проте метою таких дій явно було зниження явки виборців, оскільки дільниці «мінували» зранку і ввечері, тобто в не дуже спекотну частину дня, а ввечері ще й з розрахунку на те, щоб змусити відмовитись від участі у виборах людей, які повернулися з дач і пікніків.

Андрій Гарасим: Якою приблизно була явка виборців?

В’ячеслав Гусаков: За попередніми даними, не більше 12%.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.