Слухати

Дипмісіям бракує кадрів і грошей, щоб просувати наш експорт, - Микольська

02 лютого 2017 - 06:45 107
Facebook Twitter Google+
У проекті "Європейська хвиля" говоримо про промисловий діалог із ЄС разом із Наталією Микольською, заступницею міністра економічного розвитку і торгівлі України

Любомир Ференс: Наприкінці 2016 року ви анонсували про початок промислового діалогу із Європейським Союзом у 2017 році, який би мав стимулювати українську промисловість. Розкажіть кілька слів, що планується зробити у 2017 році?

Наталія Микольська: Ідея промислового діалогу виникла у контексті заходів, пов’язаних із підтримкою ЄС та протидії торгівельній агресії Російської Федерації. Бо втрата є близько мільярда доларів США. Ми розмовляли із ЄС щодо пакету допомоги, які вони нам можуть надати для того, щоб хоча б якимось чином ці втрати компенсувати за рахунок того, щоб наші підприємства виходили на ринок ЄС.

У межах цього серед заходів поряд із додатковими торгівельними преференціями була піднята ідея промислового діалогу. В основному, вона була підтримана трьома комісарами, тому що це ініціатива не одного комісара, а декількох. Її основна суть полягає у тому, що промисловий діалог покликаний для обміну досвідом інноваційних рішень, впровадження ноу-хау і нових технологій у нашу промисловість, залучення українських промисловців і наших компаній-виробників до цих глобальних і регіональних ланцюжків доданої вартості як із допомогою досліджень, де ми це місце можемо зайняти, так і діалогу бізнесу до бізнесу. 

Цей промисловий діалог має декілька компонентів: спілкування між Європейською комісією і Міністерством економічного розвитку і торгівлі, обмін думками, досвідом і діалог щодо потенційної співпраці між нашими бізнесами.

Любомир Ференс: На Заході існують так звані торгові місії при кожному посольстві. Українські журналісти досить критично ставляться до таких торгівельних місій, тому що МЗС ніяк не стимулює український експорт. Тобто те, за що ви боретеся. Як ви це прокоментуєте?

Наталія Микольська:  Треба розуміти декілька речей. По-перше, у нас є співпраця із МЗС. Останнім часом вона достатньо активна. По-друге, в України немає повноціних торгвельних місій. У нас економічні відділи у посольствах. Це одразу говорить про те, який ресурс держава виділяє на це. Тобто, людський і фінансовий ресурси.

Любомир Ференс: Яка різниця між торгівельною місією і економічними відділами?

Наталія Микольська: Торгівельна місія передбачає певну відокремленість, виконання лише функцій, які стосуються просування інтересів бізнесу на даному компоненті. Вона передбачає достатньо велике фінансування та достатню кількість людей. Це не одна, чи дві людини, які працюють в економічному відділі і які також займаються економічними відносинами. Наприклад, договірною базою та укладення якихось угод у торгівельно-економічній сфері, писання меморандумів. Модель торгівельно-економічної місії – це люди, які займаються просуванням інтересу або експортерів, або вирішення проблем інвесторів, або навпаки – залученням інвестицій із цієї країни в Україну.

Однозначно розуміючи, що фінансування у нас, зважаючи на агресію Росії, військову ситуацію та на різних фронтах дипломатичну, забрали частину фінансування із МЗС і передати її лише на торгівельно-економічні місії у даний час – це об’єктивно не реально.

Сергій Стуканов: Ми дуже добре знаємо, що до початку війни Україна експортувала важку промисловість здебільшого. Після початку війни структура такого експорту змінилася. Наразі буде наголос робитися на легкій промисловості?

Наталія Микольська:  Насправді ні. Не тільки. Ми говоримо про те, що нашим підприємствам потрібно вбудовуватися у ланцюжки доданої вартості. І тут іде мова про машинобудування, починаючи від електротехнічного обладнання до запчастин до цього всього і автомобілів. Ми також говоримо про те, що це є суднобудування. Ми не говоримо про велике суднобудування, тому що ми розуміємо, що втратили нашу значну частину суднобудівних активів у зв’язку із анексією Криму. Але ми говоримо про те, що у суднобудівній галузі у нас є достатньо великий ресурс інженерів, проектувальний і ремонтний. У тому числі, ми говоримо про послуги, пов’язані із цими речами. Тобто, навчання людей як це ремонтувати і робити. Це також стосується і нашої деревообробки.

 

Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.

Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.