Слухати

Директор архіву СБУ: в архівах КДБ було кілька хвиль чисток документів

10 травня 2016 - 07:51 875
Facebook Twitter Google+
Про створення електронного архіву українського визвольного руху розповів слухачам «Громадського радіо» директор архіву СБУ

Про оприлюднення архівів, що допомагають встановити інформацію про своїх предків, розповідає директор архіву СБУ Андрій Когут

dsc07317.jpg

Андрій Когут // «Громадське радіо»
Андрій Когут
«Громадське радіо»

Ірина Славінська: Що освітлено, а що не освітлено у нашій сьогоднішній пам’яті про Другу світову?

Андрій Когут: Пам’ять не є монолітом. Крім того, вона часто перебуває під впливом медійного поля. Те, що люди пам’ятають про Другу світову війну часто є нашаруваннями радянської ідеології або українського історичного дискурсу.

Також часто люди не співставляють елементи пам’яті, привнесені з медійного простору, з тим досвідом, що є в їхніх родинах. Ми живемо під великим тиском з боку сконструйованою Росією пам’яті про Велику вітчизняну.

Ірина Славінська: Але ж разом з тим в Україні з’явились й інновації, такі, наприклад, як символ квітки маку, стилізованої під слід від кулі.

Євген Павлюковський: Чи є в суспільстві запит на інформацію, що знаходиться в архівах СБУ? Наскільки люди готові її сприймати?

Андрій Когут: В нас йде постійний зріст кількості запитів. За перший квартал в нас було майже 1000 звернень. Це свідчить про те, що люди почали використовувати можливість дізнатися про те, що сталось з їх родичами в XX ст.

Я думаю, що можна по-різному долати травми минулого. Варто відкрити все настільки, наскільки можливо, прийняти це і жити з цим далі.

Ірина Славінська: Російський сайт для пошуку інформації про родичів є прихильним до користувача. Наскільки українські ресурси можуть цим похвалитися?

Андрій Когут: Україна може дивитися на цю війну крізь призму людей, що жили в той час. Для цього важливо мати змогу отримувати інформацію з архівів. На жаль, у нас таких проектів поки що немає. Це пов’язано з тим, що переважна більшість архівів про червону армію і про бойові дії знаходиться на території РФ.

Євген Павлюковський: Чи мають доступ до цих документів звичайні громадяни?

Андрій Когут: Це залежить від типу архівів. В Інтернеті є база даних «Реабілітовані історії», там можна пошукати інформацію про репресованих родичів. Є також база даних загиблих під час голодомору.

Зараз ми працюємо над електронним архівом визвольного руху спільно з Центром досліджень визвольного руху.

Половина всіх звернень у наш архів — це родичі, що шукають інформацію про своїх рідних, третина — науковці, решта — запити від громадських організацій.

В різних архівах є різна практика доступу. Ми фіксуємо онлайн-запити і відповідаємо на них згідно з законодавством. Також ви можете прийти до нас і зробити копії документів, або ми можемо самі зробити копії і надіслати запитувачам.

Євген Павлюковський: Яка інформація залишилась в наших архівах після усіх чисток і вивезень?

Андрій Когут: В нас є 3 регіони, де архіви не доступні: Крим, Донецька і Луганська область. В архівах КДБ було кілька хвиль чисток документів. Чим ближче до сучасності — тим менше документів. Остання велика чистка відбулась перед прийняттям рішення про незалежність України.

Ірина Славінська: Яку невидиму ділянку у тому, що стосується поширення інформації про Другу світову, вам би хотілося висвітлити?

Андрій Когут: Я би хотів оцифрувати всі ті архіви, що в нас є. Часто ми потрапляємо в інформаційні шторми, в яких відбуваються маніпуляції неперевіреною інформацією. Оцифрування і відкритість документів зробили б нас більш усвідомленними стосовно того, що і як треба говорити.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.