Слухати

Дитина з особливими потребами може навчити звичайних дітей співчуттю, як не навчать книжки

27 серпня 2015 - 09:45 711
Facebook Twitter Google+
Лілія Гриневич, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки говорить про новий законопроект про освіту

Наталя Соколенко: Якою буде майбутня освіта? Коли може бути ухвалено новий закон? Які найбільші проблеми обговорюються у ВР, серед освітян і в Кабінеті Міністрів?

Лілія Гриневич: Закон «Про освіту» зараз гаряче дискутується в експертному середовищі. Для мене дуже важливо, щоб цей закон віддзеркалював основні базові ідеї. Сьогодні ми повинні зрозуміти, що це є закон на виріст. Він проектує майбутнє нашої системи освіти.

Соціальна нерівність в Україні щодо доступу до освіти насправді доволі драматична, тому для мене провідною ідеєю цього закону є доступ до якісної освіти і створення освітніх можливостей для кожної дитини незалежно від її соціального походження, від стану її здоров’я, від національної приналежності.

Наступна ідея — як нам створити суспільство освіченого загалу. І під це має бути збудована система. Ми часто говоримо, що в елітних школах ми маємо виховувати елітні групи населення – тих громадян, які потім поведуть за собою всю країну. Але досвід показує те, що, наприклад, Скандинавські країни чи Фінляндія прагнуть зробити так, щоб більшість громадян мали якнайкращу освіту. Що відрізняють такі країни, які працюють на суспільство освіченого загалу? Дуже маленькі різниці між найгіршими та найкращими, а рівень більшості дуже високий. Це означає, що система освіти намагається не втиснути тільки готовий продукт, а зрозуміти індивідуальні потреби дитини і працювати з нею.

Очевидно, що в таку систему освіти треба більше інвестувати. Мабуть, це є одна з драматичних перепон, які є на шляху цієї реформи.

Наталя Соколенко: Зараз у проекті Закону «Про освіту» є 22 стаття, яка дискримінує дітей із певними вадами здоров’я. В ній йдеться про те, що здорові діти, їх батьки та адміністрація школи будуть вирішувати, приймати дитину чи не приймати. Що ви можете сказати з приводу такого законопроекту?

Лілія Гриневич: Цей проект закону потребує серйозного доопрацювання. Я прихильник того, що найвищою цінністю є гідність кожної людини, незважаючи на її відмінності. Ми цю цінність повинні плекати в освіті.

У нас школи не пристосовані до того, щоб там навчалися діти з особливими потребами. Це можна виправити, якщо розвивати відповідну мережу закладів. Ми повинні створити такі умови, щоб за місцем проживання цим дітям можна було показати школу, яка була б адаптована до їх потреб. Ми це маємо робити, виконуючи 24 статтю Конвенції ООН «Права людей з інвалідністю».

Я переконана, що кожен вчитель в рамках своєї підготовки як педагога повинен пройти курс, як працювати з такими дітьми з особливим потребами і пояснювати суспільству, що такі діти можуть принести: ті якості, яких не навчиш прочитанням великої кількості літератури — співчуттю, розумінню як допомогти іншій людині.

Я вважаю, що перший правильний крок – у кожній великій громаді зробити принаймні одну школу, де завжди такі діти можуть почувати себе комфортно.

Дмитро Тузов: Чому ламаються списи навколо тривалості освіти? Чи потрібна 12-річна освіта?

Лілія Гриневич: Для мене належна якість освіти – відповідність потребам особистості і суспільства. Ми вже знаємо, куди рухається наше суспільство. Ми точно знаємо, що у нас європейський вектор інтеграції. Під ці цілі ми повинні поставити нові цілі освіти.

Кожен повноцінний випускник, який конкурентоспроможний в європейському суспільстві, має володіти іноземними мовами, інформаційно-комунікаційними технологіями. Тоді це буде освіта, яка буде прикладною для життя. Додаткові компетентності можна зробити за рахунок видовження тривалості навчання. Суть у тому, яким буде оновлений зміст освіти, які будуть методики викладання.

Наталя Соколенко: Що зараз відбувається із Центром незалежного оцінювання?

Лілія Гриневич: Мене ситуація навколо ЗНО неймовірно тривожить. Жодних вагомих результатів розслідування немає. Зараз відповідно до підготовки наступного ЗНО-2016 вже має тривати дуже серйозна робота. Насправді вилучена вся техніка, заморожена робота всього Центру. Не відбуваються ті процеси, які зобов’язані проводитись, щоб відбувався новий цикл ЗНО. Я неодноразово публічно зверталася до Генпрокуратури, що це треба завершити і дати можливість людям працювати. Це унікальні фахівці, яким дуже складно знайти заміну.

Мене турбує те, що у результаті гучного скандалу, який, виявляється, був практично безпідставний, страждає репутація системи. За цей рік було проведено 880 тисяч тестувань. Це грандіозна система, яка дає інформацію про якість освіти, яка допомагає уникнути хабарництва при вступі до вищих навчальних закладів. Ця система не мала капіталовкладень з 2008 року.

Дмитро Тузов: Децентралізація та адміністративна реформа вплине на систему освіти?

Лілія Гриневич: Місцеве самоврядування отримає більше можливостей для фінансування освіти. Очевидно, що не уникнути оптимізації шкіл. Початкова школа тепер буде 5-річною і має бути якнайближче до місця проживання дітей. Там, де потрібно реально покращити якість освіти, де школа не дає якості освіти, треба показати куди возити дітей.

В Законі є ідея освітнього омбудсмена. При такій децентралізації мусить бути якась інституція, куди люди можуть звернутися про порушення їх освітніх прав. Тому ідея збалансовуватиме ситуацію, коли, можливо, органи місцевого самоврядування призабудуть про систему освіти.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.