Слухати

Економічна частина Угоди про асоціацію працює з січня 2016, — експертка

18 квітня 2016 - 12:25 271
Facebook Twitter Google+
З докторкою юридичних наук, міжнародницею Ксенією Смирновою говоримо про імплементацію Угоди про асоціацію України та Європейського союзу

Лариса Денисенко: На якій стадії зараз знаходиться виконання Угоди про асоціацію?

Ксенія Смирнова: З 1-го січня 2016 року ми вступили у фазу імплементації Угоди про зону вільної торгівлі. В самій Угоді передбачений механізм, відповідно до 486-ї статті — тимчасового набуття чинності до її ратифікації.

Тобто у вересні 2014 року Україна, Верховна Рада і Європарламент синхронно ратифікували угоду. Далі пішов процес її ратифікації всіма державами-членами. На сьогоднішній день це зробили всі держави. Завершується процес ратифікаційних процедур.

Лариса Денисенко: Чи всі ратифікували без зауважень?

Ксенія Смирнова: Угода налічує понад 1000 сторінок, а до них ще купа декларацій та протоколів. Найбільше нас цікавить сьогодні Голландія. Там дві палати депутатів ратифікували без усіляких застережень і монарх її підписав. Але що буде з Угодою далі?

Вона набула чинності тимчасово і деякі торговельні аспекти з 1-го січня 2014 року вже діють. По суті економічна і торговельна частина працюють. Працюють умови тарифів, мит, зборів. Потрібно лише завершення ратифікаційних процедур.

Лариса Денисенко: Як це відбуватиметься?

Ксенія Смирнова: Досить бюрократично. Кожна держава передає ратифікаційні грамоти до Ради, а потім Рада має звітувати про закінчення всіх ратифікаційних процедур. Але тут нас цікавить аспект референдуму в Голландії. Поки що ми не можемо сказати, що такий процес завершився.

Андрій Сайчук: Який коефіцієнт корисної дії від цієї угоди вже зараз?

Ксенія Смирнова: Угода охоплює дуже багато аспектів — це і міграційний, стосовно працівників, культурний, науковий, освітній — вона широкомасштабна. Левова частина — це поглиблення зони економічної торгівлі.

Лариса Денисенко: Як можуть вплинути на ратифікацію угоди результати референдуму в Нідердандах?

Ксенія Смирнова: По суті цей референдум не може вплинути на вступ до вільної зони економічної торгівлі. Нам тут потрібно просто чекати. М’яч, умовно кажучи, зараз на європейській стороні. Особливо голландській. Саме вони мають вирішити, що робити. Прем’єр-міністр Голландії Марк Рютте веде консультації в парламенті, в середині партій: як реагувати на той референдум.

З одного боку низька явка говорить про те, що тема не надто цікава самим голландцям. Хоча понад 30% прийшли і цього достатньо, щоб визнати референдум дійсним. (Нагадаємо, більшість голландців не підтримали асоціацію з Україною, — прим. ред.). Їхній уряд може прийняти окремий протокол щодо цієї ситуації із застереженнями, що певні політичні аспекти для Голландії не діятимуть.

Лариса Денисенко: Цікаво, хто і як формуватиме застереження, адже на референдум виносилися досить формальні питання?

Ксенія Смирнова: Дійсно розмежувати, де політична частина, а де ні — дуже складно. Це має вирішувати Голландія. А вони на сьогодні заявили, що поки нічого не робитимуть. Вони чекають на exit, який буде 23 червня. Але для України як діяли тимчасові положення з 1-го січня, так і діють. Нічого страшного в цьому референдумі немає. Торговельні зв’язки мають налагоджуватися.

Андрій Сайчук: Здається, що всі бережуть свої кордони, і голландці не хочуть щоб до них увірвався натовп українців?

Ксенія Смирнова: Голландія використала цю угоду, щоб просто побачити, як працює закон про референдум. Вони спробували і пішли далі. Вже з’явилася інформація, що Голландія ініціюватиме референдум стосовно Угоди між ЄС і США щодо наймасштабнішої зони економічної торгівлі.

Лариса Денисенко: Ксеніє, з точки зору міжнародників, яке майбутнє у Євросоюзу як організації, куди ми, власне, прагнемо?

Ксенія Смирнова: Майбутнє в нього є, а держави-члени прагнуть прийти до європейської інтеграції. Якщо подивитися на інші міжнародні організації, вони запозичують ці норми Європейського Союзу в своїх інтеграційних нормах. Глобалізація ринків передбачає такі механізми. Я прихильник єврооптимістичних поглядів. ЄС володіє масивом живих правових норм, які реагують жваво на зміни в міжнародному праві.

Лариса Денисенко: Що зроблено, а що потрібно напрацювати в євроінтеграційній політиці України?

Ксенія Смирнова: Я вітаю призначення віце-прем’єр-міністра з євроінтеграції (Іванна Климпуш-Цинцадзе — прим. ред.). Це довгоочікувана посада. Сьогодні ми спостерігаємо спроби об’єднати координаційну політику щодо імплементації Угоди про асоціацію. Потрібна злагоджена, працелюбна, а не популістська робота чиновників в цій сфері.

Потрібно розробити ряд законопроектів. Знаю, зараз розробляється надзвичайно важливий законопроект стосовно імплементації угоди про асоціацію. Саме він прописує для нас нові механізми.

Багато чого вже зроблено, наприклад, в сфері антимонопольної політики. Це прозорість рішень антимонопольного комітету, говориться про судовий перегляд його рішень.

Але до сьогодні ми бачили лише технічне переміщення планів заходів з Угоди до нормативно-правових актів в Кабміні. Можливо, деякі з цих заходів вже реалізовані. Тому потрібно більш детально працювати в цьому напрямі на рівні міністерств, що вже зроблено, а що потрібно зробити.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.