Слухати

«Економічні зв'язки здатні реінтегрувати Донбас», — Енріке Менендес

06 липня 2015 - 14:39 28
Facebook Twitter Google+
Волонтер Енріке Менендес озвучує негативні сторони блокади окупованих територій. «Спільний бізнес допомагає наблизити мир», — вважає він

menendes_0_0_0_0_0_0.jpg

Енріке Менендес / «Громадське радіо»
Енріке Менендес
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: У з’язку зі змінами у проїзді на Донбас, добиратися стало важче чи легше?

Енріке Менендес: За останні місяці — це була помітна тенденція, яка йшла у бік уважчення в’їзду та виїзду з цієї території. І немає тут секрету, що стало важче. І, якщо порівняти з тим, що було до уведення цих правил, коли 21 січня взагалі була введена ця система. Вона уже тричі була збільшена у сторону більш важкого в’їзду. Ці правила, які з’явилися на початку травня, коли в’їхати можна лише, коли у тебе є перепустка, і з середини червня, коли було заборонено рух пасажирських автобусів — це зробило важким і там важке життя людей. Що стосується вантажів — це економічна частина блокади. Я не розумію логіку цього, але і тут ситуація стала важчою.

Анастасія Багаліка: Наскільки важчою?

Енріке Менендес: Треба чітко розділяти, що є 2 основні напрямки: для пересічних громадян, людей — вона стала важчою, але не неможливою. Найгірше у цій ситуації те, що всі ці правила працюють тільки з українського боку, тобто на блок постах «ЛНР» та «ДНР» нічого не змінилося. На українських блокпостах є черги, коридори, через які пропускають людей, і якщо у квітні можна було простояти у таких чергах 3-5 годин. Але зараз через ті бойові дії, які були під Мар’їнкою, зачинено напрямок через Курахово, і працюють лише 2 коридори: Горловка, Майорська, Артемівськ та через Волноваху до Маріуполя, і черги стали ще більшими. Я знаю випадки, коли люди ночували там, щоб потрапити або з української території додому або навпаки.

Василь Шандро: Це говорить про те, що досить активний рух через блокпости?

Енріке Менендес: Так. Потрібно розуміти, що зараз у Донбасі ми маємо регіон, розділений на 2 частини. Коли ще був автобусний рух, я дуже часто їздив до Красноармійська, і біля мене поруч кілька разів була медсестра, яка мешкає на українській території, а працює в Донецьку. Іншого виходу у неї нема, бо немає вакансій для неї на українській території. Це стосується і студентів, дуже часто буває, коли студенти мешкають на українській території, а продовжують навчатися у Донецьку.

Василь Шандро: Дивна ситуація, а акредитацію якого ВНЗ вони матимуть?

Енріке Менендес: У Донецьку кілька ВНЗ, вони намагаються зробити якісь партнерські стосунки з російськими і зробити подвійну акредитацію. Але я знаю, що всі ВНЗ, які працюють у Донецьку мають всі установчі документи до цього часу.

Економічна блокада повністю паралізувала легальний рух вантажів. Якщо ти маєш бізнес у Донецьку і купуєш сировину, товари на українській території, ти не можеш цього завезти легально. Правила, які з’явилися 16 червня з боку фіскальної служби намагаються якось це регулювати, але поки що це не працює.

Василь Шандро: На законодавчому рівні у нас якось врегульовані торгові стосунки з окупованими територіями?

Енріке Менендес: Є правила, які говорять, що якщо бізнес зареєстрований за українським законодавством та може довести, що всі податки він сплачує в Україну, то він може легально ввозити товар. Але процедура прописана так погано, що насправді легальних шляхів ввезення товарів на окуповані території не багато. Але тут інша справа. Та цих територіях працює багато українських підприємств, які платять податки у бюджет. І є статистика, коли окуповані території сплатили більш, ніж половину податків, які сплатила Донецька область у державний бюджет країни.

Я маю знайомих, які мають у Донецьку виробництво ковбас. Вони 80% своєї сировини купують на українській території. І в останнє, коли вони везли сировину з міста Лубни, то прикордонники завернули вантаж, мотивуючи це тим, о немає ніяких законних підстав. Але всі податки були заплачені в Україні, підприємство продовжує бути зареєстрованим в Україні, але воно не має легальних механізмів для того, щоб захистити своє право далі торгувати з Україною.

Хто потерпає від цієї ситуації? Це підприємство у Донецьку купує кожного місяця на мільйони гривень, тобто гроші, які отримує підприємство на українській території, створюючи робочі місця та сплачуючи податки. Якщо тому підприємству у Донецьку надати легальних механізмів продовжувати торгувати, де воно буде купувати цю сировину? Звичайно, вони розглядають Росію, тобто країну, яку ми вважаємо агресором. Тобто, вони будуть купувати у Росії, будуть там створювати робочі місця і там будуть сплачувати податки. Що це, якщо не шизофренія!

Анастасія Багаліка: Але прихильники блокади мають свої аргументи і один з них — це товари, які потрапляють на окуповану територію вони поповнюють бюджет бойовиків і годують їх.

Енріке Менендес: Це дуже резонне зауваження. Це та річ, яку ми не зовсім можемо контролювати. Але про це потрібно говорити.

Анастасія Багаліка: Як зараз на окупованих територіях обговорюють зміни в Україні: децентралізація, зміни до Конституції?

Енріке Менендес: Суспільство на окупованих територіях теж дуже сильно розділене. Немає єдиної думки щодо того, яке буде майбутнє, і до того, які в нас взагалі мають бути відносини з Україною. Українське кабельне телебачення на окупованих територіях є, і хто хоче, той його і дивиться. Звісно на окупованих територіях не працює українське законодавство, тому ті реформи, які зараз відбуваються тут, вони не чинять вплив на людей. Тому, якщо ми хочемо повернути не тільки ці території, а й людей, то ми повинні робити для них якусь комунікативну стратегію. Спілкуватися з ними тією мовою, яку вони розуміють.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.