Електронне урядування — спосіб швидко і без хабарів замовити послугу, — Мерило

20 серпня 2015 - 09:16 286
Facebook Twitter Google+
Яніка Мерило, фахівчиня з електронного урядування з Естонії, розповідає, що самій Естонії уряд навчив всіх своїх громадян користуватися комп’ютером і послугами електронного врядування

Наталя Соколенко:  Як ви розумієте електронне урядування?

Яніка Мерило: Електронне урядування — це можливість робити все через Інтернет. Тобто, не потрібно ніяких довідок, адже кожну послугу можна буде отримати через мережу: зареєструвати машину, отримати пільги при народженні дитини. Це можливість отримати все, що потрібно від держави, через комп’ютер.

Наталя Соколенко:  За вашими оцінками, коли українські мами зможуть отримати гроші на картку, не відходячи від дитини, а надіславши всі документи через мережу?

Яніка Мерило: Такі послуги будуть створюватися весь час. Не буде так, що сьогодні немає нічого, а завтра є все. Перші довідки можна вже отримувати у Львові та ще кількох містах через особистий електронний кабінет мешканця. Вже сьогодні можна отримати довідки про несудимість, про доходи. Я сподіваюсь, що і мами зможуть таким чином отримувати гроші на утримання дітей вже через кілька років. Адже створити всі необхідні реєстри дуже непросто.

Наталя Соколенко:  Ви є позаштатною радницею львівського мера Андрія Садового. Там зараз реалізовується дуже цікавий проект. Яніко, розкажіть нам про нього.

Яніка Мерило: Ми за 4 місяці зробили те, що не було зроблено за 24 роки. Ми створили можливість в електронному вигляді сказати, хто замовляє послугу. Іншими словами, ми запровадили електронну ідентифікацію. Також буде ID-картка мешканця — це можливість через одну карточку отримати всі послуги, які можливо: підписати цифровим підписом, записатися у чергу, отримати якусь пільгу. Ми сподіваємося, що така карточка і на законодавчому рівні буде слугувати замість паспорта.

Наталя Соколенко:  Ви ще робите у Львові спеціальний проект для бійців АТО. Розкажіть ще про це.

Яніка Мерило: По-перше, учасники АТО будуть першими отримувати ID-картку, щоб незалежно від того, де вони знаходяться, мати змогу замовити конкретну довідку. І ще важливіше: не стояти у чергах і не платити хабарів, бо це немає сенсу. По-друге, ми запустили класи для навчання бійців АТО користуватися комп’ютерами. На першому рівні вони отримають базові навички для того, щоб змінити чи влаштуватися на роботу, де вимагається рівень володіння комп’ютером. На другому рівні вони можуть отримати перші навички в ІТ-сфері.

Василь Шандро: Велика частина українців немає доступу до Інтернету. І, можливо, старше покоління не так активно користується послугами, які можна отримати через Інтернет. Хто є тією аудиторією, на яку розраховані нововведення?

Яніка Мерило: В Естонії на сьогодні 99% населення користується електронними послугами. Працювали великі державні програми, які навчили близько 200 тис. людей користуватися Інтернетом. Для населення Естонії у 1,3 млн осіб — це солідна цифра. Дуже важливо, що є послуги, які потрібні пенсіонерам. Наприклад, отримання повторного рецепту на лікарський препарат. Вони можуть отримати цей рецепт в особистому електронному кабінеті мешканця і далі, показавши документ в аптеці, отримати ліки.

Наталя Соколенко:  Ви ще реалізуєте соціальний проект у Харкові. Розкажіть, у чому його ідея.

Яніка Мерило: В Харкові ми також навчаємо користуванню комп’ютерами військових АТО. Також є проект з дитячими інтернатами, які ми підтримуємо. Це все фінансується Естонією. Проекти реалізуються у трьох містах — у Львові, Харкові та Житомирі.

Василь Шандро: Чому Естонія погоджується фінансувати в Україні подібні проекти?

Яніка Мерило: Не погоджується, а дуже хоче. Естонія виділила найбільше різної підтримки на людину — 4 млн євро в минулому році. Кошти, виділені на одного естонця, — найбільші порівняно з іншими державами. Естонія розуміє, що Україна переживає сьогодні. Те, щоб Україна була сильна і вільна, важливо не тільки для неї самої. Але і для інших держав.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.