Слухати

Електронному декларуванню загрожує 4 рівня небезпеки, - Саша Дрік

19 вересня 2016 - 06:23 169
Facebook Twitter Google+
Говоримо про законопроект «Про нульову декларацію», що може знівелювати електронне декларування

Дмитро Тузов: Давайте почнемо з електронного декларування. Як ви оцінюєте процес, що розпочався з величезними боями і скрипом, але система запрацювала? Принаймні відповідальні особи запевняють, що вона працює. Чи є у вас оптимізм, щодо визначених термінів, коли будуть задекларовані статки державних чиновників? 

drik.jpg

Олександра Дрік // «Громадське радіо»
Олександра Дрік
«Громадське радіо»

Олександра Дрік: Ми ще з кінця серпня говорили про те, що є величезна кількість проблем, пов’язаних з тим, що доопрацьовується програмний код. Те, що було запущено 1 вересня за багатьма критеріями не відповідає законодавству. Технічно були внесені зміни, які порушують закон «Про запобігання корупції» і цілу низку нормативно-правових актів, що призводить до нелегітимності системи. Це може бути використано в суді, як доказ того, що дані з цієї системи не можуть виступати доказом проти корупції конкретного посадовця. Але, насправді, це є результатом роботи Держспецзв’язку. Про всі ці технічні проблеми ми говорили і продовжуємо говорити.

Євген Павлюковський: Але ж система наче отримала сертифікат, що вона надійна й захищена.

Олександра Дрік: Про це і йдеться. Коли відповідно до технічного завдання отримується сертифікат, це означає, що в системі вже не можуть відбуватися ніякі зміни. Були розроблені три з п’яти блоків і система нібито була готова на шістдесят відсотків. Коли ж Держспецзв’язок взявся за цю справу – це все перестало бути такою проблемою. Це передбачає все, що необхідно, аби могли подаватися декларації, публікуватися, щоб оператори мали доступ до цих декларацій. Інші блоки включають інтеграцію зовнішніми реєстрами і навчальні матеріали. Після того, як Держспецзв’язок запустив свої руки в систему – в ній відбулося дуже багато технічних змін, які зараз зробили систему такою, яка не відповідає чинному законодавству і нормативно-правовим актам.

Дмитро Тузов: Ці зміни вносяться в програмне забезпечення?

Олександра Дрік: Так. Тобто відсутні певні функції. Наприклад, неможливо вказати, що інформація про певне майно не надана. Хоча така функція передбачена законодавством. Або існують проблеми з тим, що за один і той самий звітній період можна подати декілька варіантів декларацій. Це створює ситуацію, коли в суді неможливо буде довести, яка з цих декларацій вірна і за якою з цих декларацій можна притягти посадовця до відповідальності.

Дмитро Тузов: Тобто хаос спостерігається?

Олександра Дрік: Абсолютно. Це запланований хаос. Все, що відбувається з системою, технічно було зроблено спеціально, аби створити умови, за яких неможливо буде притягнути до відповідальності посадовців. Це найбільше, що лякає їх в системі електронного декларування. Коли ми говоримо про технічну частину, ми не знаємо до сих пір, що запустилося, які зміни відбуваються в системі і чому вони відбуваються. Так створюється правова невизначеність. Будь-які докази, знайдені в деклараціях, можуть бути не визнані судом або оскаржені.

Євген Павлюковський: Чому ви кажете, що вони не мали відбуватись, адже до системи була низка технічних вимог, які Держспецзв’язок взявся усунути і доопрацювати два останні модулі? До цього систему розробляло підприємство «Міранда». У нього всі права були забрані і віддані Держспецзв’язку. То хто має далі це доопрацьовувати?

Олександра Дрік: Ми не знаємо, які претензії насправді були у Держспецзв’язку. Висновок експертної організації засекречений, договір на доопрацювання не оприлюднювався. Про нього було невідомо до моменту прийняття робіт НЗК. Все це відбувалося на рівні голови НЗК і представника структури Держспецзв’язку, яка доопрацьовувала код. Ми не бачили акту прийому цих поправок та чітко не можемо, посилаючись на документи, сказати, які були претензії. Коли наші спеціалісти порівнювали системи – вони порівнювали те, що було запущено в тестовому режимі, розроблено першочерговим розробником і ту систему, яку запустили з 1 вересня з доопрацюванням Держспецзв’язку. Мова не йде про додаткові доопрацювання, які мали б бути зроблені. Були внесені певні зміни до системи, яких раніше не було. Те, що розробляв першочерговий розробник повністю відповідало законодавству. Там, де були зауваження до системи комплексного захисту інформації, це доопрацьовувалося. Але вносилися і продовжують вноситися зміни, яких не мало би бути у системі.

Дмитро Тузов: Ми говоримо про те, що вносяться зміни в софт, програмне забезпечення. Але також зміни можуть бути внесені до законодавства, що також вплине на процес електронного декларування. Існує проект змін до Податкового кодексу, де існує положення про одноразове декларування. Як це корелюється із законом «Про електронне декларування»?

Олександра Дрік: Ми з кінця серпня говорили, що системі електронних декларацій загрожують небезпеки. Той законопроект Тетяни Донець, який вносився, спрямований на те, щоб звузити обсяги інформації, яка має декларуватися, в результаті призвести до відсутності відповідальності. Ще одна загроза – Конституційний Суд, до якого поскаржилося 48 народних депутатів. Ніхто на найвищому державному рівні не хоче запуску системи, тому використовуються будь-які можливості, щоб її заблокувати або скасувати відповідальність за брехню в цих деклараціях.

Дмитро Тузов: Президент, звертаючись до Парламенту казав, що у нього є політична воля і електронне декларування запрацювало. Всі вивернуть кишені і цьому немає альтернативи. Це були дуже переконливі слова.

Олександра Дрік: Коли запустилася система – президент сказав, що там критичні помилки виправлені. Тепер система безпечна. Але до сих пір там немає ані його декларації, ані декларації прем’єр-міністра. Питання – чому? Але вони хочуть введення так званої «нульової декларації». По суті – це амністія капіталів. Це інструмент, який в багатьох країнах застосовується за наступним принципом: ви чесно говорите, що у вас є, включно із тим, що ви раніше приховували, платите з цього фіксований податок. Держава гарантує вам відсутність покарання – кримінального, адміністративного, фінансового. І все починається з чистого аркуша. Це інструмент легалізації награбованого.

Євген Павлюковський: Цікаво, чи скористаються наші політики, особливо вищих рангів, такою системою, адже це так чи інакше вдарить по їхньому іміджу.

Олександра Дрік: Саме через їх розуміння того, що МВФ від початку не підтримує цей законопроект і не випадково текст цього закону був оприлюднений наступного дня після того, як МВФ оприлюднило, що вони дають Україні транш. Розробники цього законопроекту тримали все в секреті і ми дізналися подробиці, коли він був оприлюднений в ЗМІ. Ніхто не збирався його обговорювати з суспільством чи широко в парламенті, бо багато депутатів навіть не знали про його існування. Судячи з того, що в законопроекті прописано, що він починає діяти з 1 жовтня, свідчить про планування швидкого його прийняття.

Євген Павлюковський: В чому небезпека або користь такого суспільного консенсусу, коли всі нібито домовились не красти? Держава іде на такі суперліберальні умови, щоб люди задекларували все, що у них є.

Олександра Дрік: Цей законопроект передбачає, що нульова або одноразова декларація одноразово застосовується до усіх громадян України. Сюди підпадають і всі державні службовці.

Дмитро Тузов: Тобто якщо суб’єкт підозрюється в тому, що нажив майно корупційним шляхом – заводиться кримінальна справа, він одразу подає таку одноразову декларацію і справа закривається?

Олександра Дрік: Ні. Не зовсім так. Для подання одноразової декларації передбачається період – з 1 жовтня по 31 грудня 2016 року. Протягом цього періоду всі мають подати нульову декларацію. Вона таємна і подається до Державної фіскальної служби. Тобто ми з вами ніколи не дізнаємося, що в тих деклараціях.

Дмитро Тузов: Тобто все одно хочуть приховати статки?

Олександра Дрік: Залишається ще місяць до кінцевого строку подання декларацій. Якщо одноразова декларація вводиться з 1 жовтня, то нею можна легалізувати своє майно і все, що ми побачимо в системі електронного декларування не призведе до жодних наслідків для державних службовців.

Євген Павлюковський: Тобто інформація з нульової декларації закрита для суспільства, журналістів, активістів – будь-кого, окрім фіскальних органів? І скасовується кримінальна відповідальність за вчинення корупційних дій?

Олександра Дрік: По суті так. Цією нульовою декларацією гарантується відсутність кримінальної, адміністративної, фінансової відповідальності за все, що у цій декларації опиняється. Посадовець, який заповнює одноразову декларацію, самостійно визначає вартість активів і вже з цього платить фіксований податок. Податківці, які приймають цю декларацію згідно цього законопроекту не матимуть права за жодних підстав відмовити в прийнятті такої декларації. Навіть якщо податківець бачить абсурдність. І не має права опублікувати, бо передбачена відповідальність за розповсюдження цієї інформації.

Дмитро Тузов: А що буде в наступний податковий період? Це майно, яке вже легалізувалося, в наступну декларацію має вноситися?

Олександра Дрік: Звичайно. Якщо це майно залишатиметься в його власності, то він повинен вносити його в декларації. Та питання в іншому – в легалізації авто, заводів, всього майна за мінімальну плату.

Євген Павлюковський: А коли в наступний податковий період громадськості стане відомо, що ці заводи, автомобілі, ті чи інші речі перебувають у власності суб’єкта, то суспільство вже нічого вчинити не зможе?

Олександра Дрік: Це стане відомо, коли посадовцем буде подана електронна декларація. Як тільки ми побачимо в електронних деклараціях певне майно, будемо знати, що нічого вже з цим не можемо зробити. В цьому і є ідея нульової декларації.

Євген Павлюковський: Для чого тоді антикорупційні органи новостворені – НЗК, НАБУ, антикорупційний прокурор, якщо немає відповідальності?

Олександра Дрік: Якщо буде введено нульове декларування, то всім їм не буде чим займатися. Все награбоване майно вже буде легалізовано.

Євген Павлюковський: Які контраргументи можуть бути у громадянського суспільства, аби цього не сталося?

Олександра Дрік: Будь-яка дискусія проведення електронної декларації, якщо ми хочемо зробити це як детінізацію бізнесу, має бути публічна, широка і мають всі громадяни бути залучені у цей процес, бо це їх теж стосується.

Євген Павлюковський: Європейські партнери пропустять подібний законопроект?

Олександра Дрік: МВФ проти нульової декларації від весни, коли вперше ця ідея з’явилася. Не знаю, як вони відреагували на це востаннє, але розумію, що їхня думка не могла кардинально змінитися.

Євген Павлюковський: А транш можуть відкликати або не надати наступний?

Олександра Дрік: Вони там теж не дурні і не сліпі. Тому будуть контролювати на кожному етапі, а наше завдання – інформувати їх, щоб вони розуміли, що насправді відбувається.

Євген Павлюковський: Чи ризикує країна, у випадку прийняття цього закону, безвізовим режимом?

Олександра Дрік: Так, це може стати однією з проблем.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.