Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Емський указ 1876 року — це був прямий лінгвоцид, — професор Юрій Ковалів

31 травня 2017 - 12:20 220
Facebook Twitter Google+
30 травня 1876 року у німецькому містечку Емс російський цар Олександр ІІ підписав Емський указ. Як ця подія вплинула на українську мову й літературу останньої чверті ХІХ ст розповів Юрій Ковалів

Свою назву Емський указ отримав від німецького міста Бад-Емс, де Олександр II і вніс поправки та підписав підготований спеціальною комісією указ. До складу комісії входили міністр внутрішніх справ Олександр Тімашев, міністр народної освіти граф Дмитро Толстой, шеф жандармів Потапов і помічник попечителя Київського навчального округу Михайло Юзефович.

«На мій погляд, для цього було дві причини. Перша — це сама мова, яку треба вважати етноментальним кодом нації. Поки народ володіє цією мовою, нація існує. І Російська імперія завжди це все розуміла. Можна пригадати всі укази, постанови, які були у царській Росії ще раніше, перед Петром І. І після Емського указу — в тому ж Радянському Союзі. Так завжди поводяться з нацією, яка втратила право чи можливість бути суб’єктом історичного поступу. Так поводяться з наймитом. В наймитів нічого не питають.

Друга причина — йдеться про Південно-західний відділ Російського географічного товариства, який зробив велику справу після Валуєвського циркуляру. Коли у 1863 році був прийнятий циркуляр, це був страшний удар по українській мові. Було знищено все, що було зроблено до того часу, піднесення української літератури в першій половині ХІХ століття, порушувалися і мовні проблеми.

Південно-західний відділ Російського географічного товариства зробив велику справу. Вони провели три експедиції, завдяки яким зібрали масу матеріалу, за короткий час довели, що українці живуть на великій території. Вони видали сім томів своїх праць, провели етнографічний з’їзд у Києві. І це перелякало Російську імперію», — говорить професор Юрій Ковалів.

Потебня мав рацію, коли говорив, якщо знищується простір свідомості — а це мова — наступає жахіття порожнечі

Вважається, що виданню Емського указу передував меморандум, надісланий імператору вже згаданим Михайлом Юзефовичем, в якому той заявляв, що українці хочуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».

«Можна сказати, що на той час мовників по суті не було. Хто це все робив? Робили письменники! Письменники лишилися єдині в цьому понищеному просторі. Україна, яка ще у 18 столітті мала величезну інфраструктуру, освіта, яка була потужна, Україна, яка врешті підняла Росію, вивела з цієї пітьми в люди… і вона почала нищити Україну».

Сам Емський указ доповнював основні положення так званого Валуєвського циркуляра 1863 року. Він забороняв ввозити на територію Російської імперії книги, написані українською мовою з-за кордону без спеціального дозволу; видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; друкувати будь-які книги українською мовою; ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881 р.); влаштовувати концерти з українськими піснями; викладати українською мовою в початкових школах.

Повну версію розмови слухайте в доданому аудіофайлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.