Слухати

Еволютивний підхід Ради Європи: сприймати право як живе, — Ольга Буткевич

07 травня 2016 - 08:57 188
Facebook Twitter Google+
Говоримо про функцію Ради Європи, пояснюємо, що таке еволютивний підхід, яким нині керується Європейський Суд, та якою є його користь для України

13 152 709_10 207 542 042 443 727_2 003 958 543_n.jpg

Ольга Буткевич // «Громадське радіо»
Ольга Буткевич
«Громадське радіо»

Сергій Стуканов: Пані Ольго, що таке Рада Європи? Які функції виконує цей орган?

Ольга Буткевич: 5 травня 1949 було підписано Статут Ради Європи, який, власне, і запустив діяльність цього органу. Його розробники, напевне, навіть не очікували того, у що перетвориться організація. Для порівняння того, якою вона стала, варто згадати про те, якою її вирішили створити. Це було в 1948 році в Гаазі на загальноєвропейському конгресі прихильників інтеграції Західної Європи. Конгрес передбачав створення такої організації, яка б займалася інтеграцією, об’єднанням європейських держав. На конгресі, власне, і була висунута ідея Статуту.

Рада Європи планувалася як організація, позбавлена безпекових, військових питань. В цьому були як плюси, так і мінуси. Позитив у тому, що Рада Європи могла спокійно пережити «холодну війну», зосередитися на питанні прав людини і, власне кажучи, наростила такий потужний нормативно-правовий масив. Рада Європи відома величезною кількістю укладення ефективних міжнародних договорів.

Мета Ради Європи — об’єднання європейських держав, налагодження їх співробітництва на основі поваги демократії, верховенства права та прав людини.

Лариса Денисенко: На скільки легко Раді Європи давалося розширення та запуск до себе нових країн?

Ольга Буткевич: На початку до Ради Європи входило 10 членів, до 1982 року — їх стало 21. Це давалося доволі легко, адже держави, що долучалися до Ради Європи до 90-х років — це держави гомогенні в плані ефективності захисту прав людини, проблем з правами людини, в плані культури, релігії і т.п.

Лариса Денисенко: Що таке еволютивний підхід? Це перевага для українців, аби збалансувати систему та зрозуміти, чому так багато заяв громадян України проти власної держави розглядається Європейським Судом з прав людини? Що може вирішити цей підхід?

Ольга Буткевич: Дійсно, стосовно такої величезної кількості заяв — Європейський Союз не може діяти так, як він діяв раніше. Тому відбувається реформування 14,15 та 16 (у розробці) протоколами: встановлюються більш жорсткі терміни для фізичних осіб щодо подачі заяв — до прикладу, зменшення з 6 місяців до 4.

У цьому плані Україна, Росія, Туреччина знаходяться на перших місцях. Еволютивний підхід має на меті врахування специфіки нових держав. Він проявився досить давно — у 1978-79 роках. На сьогодні кожне друге, якщо не кожне перше рішення говоритиме в преамбулі, що суд розглядає Європейську конвенцію в якості живого документу, який має тлумачитися з точки зору сьогоднішнього дня. Фактично, у будь-якій сфері суд підходить з точки зору сьогоднішньої правосвідомості. Для України це важливо тому, що суд підходитиме і до правосвідомості, яка склалася у цій країні, і до її правової історії.

Еволютивний підхід — це підхід до правової норми як до живої норми,  а не як до букви закону.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.