Слухати

Фото сайту gazeta.ru / Скачати зображення

Франтішек Новосад: «Цілковита правда і Калашников у руках»

08 січня 2016 - 08:27 112
Facebook Twitter Google+
Вебер у певний час багато спілкувався з росіянами і саме вони були для нього прикладом політики, яка веде до катастрофи, — Франтішек Новосад

У другій частині першої години програми «Громадська хвиля» звучить авторський подкаст письменника та журналіста «Громадського радіо» Олега Шинкаренка «Філософський барабан». Чи проміняв би Ленін Жовтневу революцію на посаду у Держдумі Росії? Чи варто вважати російських православних християнами чи може, вони ближче до традицій мусульманського фундаменталізму? Чим відрізняється політика переконувань від політики наслідків?

У розмові бере участь словацький філософ, доктор філософських наук, професор, працівник словацької академії наук Франтішек Новосад.

Олег Шинкаренко: Російська православна церква сьогодні відносить себе до християнства, але те, що зараз з нею відбувається, коли священики освячують автомати Калашникова і атомні підводні човни, коли нам пропонують дисантувати разом з російською армією православний храм, коли у них з’явилася російська православна армія. Чи не говорить все це про те, що російське православ’я більше не є християнством? Адже російська православна церква поводить себе сьогодні, як мусульманські фундаменталісти.

Франтішек Новосад: Російська православна церква зажди була досить близька до держави. Багато православних церков були близькі до держави. Схожа стратегія, яку зараз обрала РПЦ була у католицизмі перед першою світовою війною. У Словаччині ми мали систему, де домінуючу роль грала католицька церква.

Олег Шинкаренко: А ви погоджуєтеся з розділенням релігійних спеціалізацій, які розробив Макс Вебер?

Франтішек Новосад: Вебер прийшов до висновку, що найсуттєвіша сила, яка формує сучасне суспільство — це капіталізм. На його думку одну з основних ролей у формування капіталізму грала протестантська етика. Він аналізував східні цивілізації і дійшов висновку, що там капіталізм не виник, через те, що там не було особливої форми протестантської робочої етики.

Олег Шинкаренко: Яку саме етику ви маєте на увазі?

Франтішек Новосад: Для протестантів робота була виразом ставлення до бога, а для католиків робота була покаранням за первісний гріх. Це означає, що робота для католиків не мала жодного позитивного сенсу. А протестанти змінили цей тезис. Водночас протестанти були досить аскетичними. Вони винесли аскетизм з монастирів у побут. Таке поєднання роботи і аскетизму і сформувала умови для накопичення капіталу. В зв’язку з цим виник раціональний капіталізм. Саме такий раціональний капіталізм, на думку Вебера, і є ядром сучасного західного суспільства.

Олег Шинкаренко: Як тільки ідеологічно зосереджений політик отримує високу посаду, вся ідеологія з нього вивітрюється. Мені одразу згадується поведінка комуністів в українському парламенті, які за посади робили все, що вимагали від них великі капіталісти — члени Партії Регіонів. Чи не означає це, що час ідеологій вже давно минув?

Франтішек Новосад: Вебер відділяє науковий аналіз того, що відбувається, від оцінок і суб’єктивних відчуттів. Він аналізує механізми функціонування сучасної держави. Він пояснює яку роль у державі грають політики, політичні партії, бюрократія. Він виводить принципи, на яких має бути заснована політична діяльність. Вебер вирізняє тут два типи етики: етику переконання і етику наслідків. Політика, яка заснована на переконанні — це політика радикалів, які мають свою правду і згодні заради цієї правди навіть знищити світ. Вебер у певний час багато спілкувався з росіянами і саме вони були для нього прикладом політики переконання, яка веде до катастрофи. Вебер наголошував, що такий тип політики має катастрофічні наслідки. Адже політик має завжди думати про наслідки своїх дій. Соціальні процеси є ірраціональними, вони ніколи не можуть бути під повним контролем. Але навіть в такій ситуації політик має нести відповідальність. Тільки той, хто розуміє це, може, на думку Вебера, бути хорошим політиком.

Олег Шинкаренко: Чи не означає це, що якби Ленін у свій час отримав посаду у царському уряді, то ніякої революції не було б?

Франтішек Новосад: Більшовики тоді у Росії мали цілком легальну владу і мали своїх представників в Думі. Вони мали можливість проводити свою політику. Я не впевнений, що Ленін у парламенті б змінив свої погляди. Коріння російського радикалізму занадто глибокі і ніякий парламент цього б не змінив. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.