«Гендерні квоти — формальні, але потрібні», — експертка з виборчого права

16 вересня 2015 - 03:05
Facebook Twitter Google+
В рамках кампанії «Повага» передусім йдеться про гендерні квоти у законі про місцеві вибори. А ще — навчання кандидаток та гендерні аспекти майбутніх місцевих виборів

Координаторка програм Міжнародної фундації виборчих систем Юлія Шипілова разом з лектором онлайн-курсу «Гендер для всіх» й татом, який взяв відпустку по догляду за дитиною, Артемом Чапаєм обговорює ініціативу зі збору підписів нардепів, щоб зробити будівлю Верховної Ради більш зручною для мам і тат й обладнати пандусами.

Ольга Веснянка: Нашою темою іншої частини ефіру є гендерна рівність. Ви ж є одним з лекторів онлайн-курсу «Гендер для всіх». Що це таке і як вам цей досвід?

Артем Чапай: Тамара Марценюк (відома соціологиня, викладачка) запросила мене начитати інтерв’ю і з цього зробили потім онлайн-курс. Вона питала різних людей, і чоловіків теж. Я прийшов з маленьким сином, може він трохи заважав, а може оживив дискусію.

artem_chapay_0.jpg

Артем Чапай
Артем Чапай

Анастасія Багаліка: Це ми так м’яко перейшли до нашої наступної теми про гендерну рівність. Це проект «Повага», підтриманий урядом Швеції.

Ольга Веснянка: Вітаємо у студії координаторку програми Міжнародної фундації виборчих систем Юлію Шипілову. Дякуємо, що зголосилися у пізній час говорити про участь жінок у місцевих виборах, навчання кандидаток, гендерні квоти в законі про місцеві вибори в Україні і навіщо Фундація проводила школи з виборчого права саме для гендерних експертів і експерток. Ви вважаєте, що освітні заходи треба робити наживо з учасниками/учасницями чи можливі онлайн-курси?

Юлія Шипілова: Ми взагалі займаємось просвітою виборців, членів комісій, ця тема близка до нас. Ми за те, щоб об’єднувати різні види освіти, тому що різні люди по-різному сприймають інформацію: хтось в схемах і таблицях, хтось на слух, хтось бачить. Але людина запам’ятовує десь 10% того, що слухає, 30-40% того, що бачить, 90% — того, що робить самостійно. Тобто тренінги «face to face» набагато ефективніше, тому що вони можуть залучити певні навички, вони щось спробували, і потім вони запам’ятовують набагато краще. Але не завжди реальне навчання можливе, тоді онлайн-навчання — це класна альтернатива, щоб поповнити свій багаж знань.

Ольга Веснянка: Артеме, ти прийшов з дитиною на запис. Цікава тема щодо жінок у політиці: нардеп Вікторія Войціцька почала збирати підписи під зверненням до голови апарату ВРУ щодо можливості входу у ВРУ з дітьми, організації кімнати для годування, пандусів для візочків. Тут вживався термін «можливості для жінок». У вас, Артеме, коли ви виховували дітей, були труднощі, дістатись кудись, в якусь будівлю?

Артем Чапай: Звичайно, виникали труднощі. Пандусів немає. Інколи буває, що пандус йде до середини підземного переходу, потім обривається: далі йдете, як хочете. Чоловікові це не так страшно. Але. Ми з жінкою повернулись зі Львова — з Форуму Видавців. Побачили там групу людей на колясках, здається, з ДЦП. Але частина заходів відбувалась на поверхах, де немає ліфтів.

Анастасія Багаліка: В самому формулюванні «вхід мам з дітьми» вже є порушення. А батьки? А раптом хтось з нардепів-чоловіків захоче зайти з дитиною?

Артем Чапай: Я пам’ятаю Червоненко, наприклад, який заявляв, що йде у відпуску за доглядом за дитиною. Його тоді висміювали.

Анастасія Багаліка: Як ви спостерігаєте, як журналіст, письменник, які відмінності з’явились у людей, що ходять у декретну відпустку у рівних правах?

Ольга Веснянка: Звісно, як тато.

Артем Чапай: Якщо мого кола стосується, то це, російською мовою якщо казати — «умиление». Час від часу стикаюсь з якимось нерозумінням, але найближче коло — ставляться дуже добре.

Ольга Веснянка: Хочу спитати у Юлії щодо програми Міжнародної фундації виборчих систем, саме в темі про місцеві вибори та гендерних квот.

Юлія Шипілова: В законі сказано, що місцевий партійний виборчий список має мати не менше 30% осіб кожної статі. Тобто там не було фокусу щодо жінок або чоловіків. Але всі ми розуміємо, що це було прийнято на підтримку жінок. Якщо ми будемо дивитись, як представлені жінки у державної влади, місцевої владі, навіть коли доходимо до ВРУ, там лише 11% жінок. Але цю квоту дотримуватись досить важко. Тому що територіальні виборчі комісії не зобов’язані відмовляти у реєстрації виборчого списку, якщо ц квота не дотримана.

Виборець не завжди бачить весь список, як ми знаємо. Та й ті 30% можна розкидати по непрохідних округах. Чому ми займаємось в аспекті виборчої квоти. По-перше, ми зняли соціальний ролик, який, ми сподіваємось, ви скоро побачите,про  ієрархічній дробині держави, які є стереотипи, вади для жінок на шляху до політики.

Ми бачили, коли жінка з двома маленькими дітьми, питала у колежанок, як бути, бо вона хотіла балотуватись у мери, але суспільство не сприймало, бо ти мати: сиди та виховуй. Окрім цього, ми проводимо тренінги для жінок-кандидаток.

yuliya_shypilova.jpg

Юлія Шипілова
Юлія Шипілова

Ольга Веснянка: Це все, що потрібно, щоб брати місцеву владу у свої руки?

Юлія Шипілова: Ми їм власне розповідаємо, що якщо вони остаточно вирішили піти у владу, як це грамотно зробити. Одного бажання досить часто недостатньо.

Ольга Веснянка: Хотілось би долучити Артема Чапая. Ми часто кажемо про те, що саме жінки висловлюються про те, що гендерні квоти — це добре чи погано. А ви як ставитись до гендерних квот у політиці? Як журналіст, як громадянин?

Артем Чапай: Я можу казати суто по людські. Я не вважаю себе експертом. Для мене скандинавькі країни – це взірець для виконання. Якщо у них є, то повинні бути гендерні квоти. Але це на побутовому рівні. Сексізм — це лише один з прикладів дискримінації.

Юлія Шипілова: Якщо ми вже заговорили про Скандинавію, там добровільні партійні квоти, тобто держава не змушує партії до цього. Але соціал-демокртична партія з 1980 року почала добровільно застосовувати ці квоти. І там система зіпер: коли одна людина в списку — чоловік, інша — жінка. 4 партії в Швеції застосовують таку систему. Там зараз представництво близько 45-48% в залежності від регіону.

Артем Чапай: Досить грубо, але коли рівень гідності досить високій, державі не має що регулювати. А Україна, звичайно, не арабська країна, але й до європейської теж далеко..

Ольга Веснянка: Є дослідження, як це є у мусульманських країнах. Наприклад, в світській країні Туреччині Ерджеп Ердоган сказав рік тому, що жінки рівні лише з жінками. В суспільстві у нас спостерігаються такі стереотипи, так, пані Юлія?

Юлія Шипілова: Так, стереотипи спостерігаються. Ми бачимо, на жаль, на рівні наших політиків такі висловлення, що місце жінки не в політиці, а в вихованні дітей та інше. Власне, питання повинно становити не про гендер, а про професіоналізм. Це питання, яке ми досить часто підіймаємо під час тренінгів.

Ольга Веснянка: Знаю, що скоро буде у вас тренінг з навчання жінок-кандидіток. Хто саме це буде?

Юлія Шипілова: Так, з 9 по 11 вересня пройшов тренінг для тренерів, зар у Луцьку, Ужгороді, Львові та інших містах — тренінги для кандидаток. Це на обласному, районному, місцевому рівні.

Анастасія Багаліка: Чи є у жінок саме бажання йти на вибори? Чи ви спостерігали активність кандидаток?

Юлія Шипілова: Ми не займаємось саме залученням кандидаток, у нас більше просвітницька мета організації. Ми не знаємо, які саме тенденції є, це треба робити заміри, як побачимо реєстрацію кандидатів, можемо говорити на рівні статистики.

Ольга Веснянка: А чого ви очікуєте від освітніх закладів для жінок-кандитаток?

Юлія Шипілова: Що будуть якісно проводити кампанію. Тренінг побудован як на питаннях виборчого законодавства, так й на будуванні меседжів для електорату, побудові кампаній для перемоги. Ми не ставимо за мету, щоб наші кандидаткі перемогли, але щоб вони якісно провели кампанію і відчули сили в собі боротися та перемагати.  

Ольга Веснянка: А ви чули, чи є у нас гендерні квоти? Слідкуєте за цим? Підете як лівий активіст на місцеві вибори?

Артем Чапай: Я прописан в Коломиї, але там багато технічних питань. Я про це досі не чув, бо спеціально не стежу. Останні вибори, коли я голосував, це були місцеві вибори.

Ольга Веснянка: Пані Юлія, які ще теми, окрім квот, можуть обговорюватись в гендерній тематиці? Наприклад, чим пояснюється те, що членкині дільничних виборчих комісій на місцях — жінки?

Юлія Шипілова: 75-80% членів дільничних виборчих дільниць — жінки. Але якщо будемо підійматись вище, будемо мати інші пропорції. Це питання до того, що праця малооплачувана. Чоловіки не хочуть робити цю працю. Жінки інколи просто вимушені йти на цю роботу, щоб хоч щось заробити. А чоловіки можуть знайти іншій спосіб.

Анастасія Багаліка: А чого ви чекаєте від шляху України до гендерної рівності у політиці?

Юлія Шипілова: Якщо ми згадаємо всі виборчі кампанії і 5 кандидатів, ми завжди побачимо в перших лавах жінок. Це брендовий такий захід. Питання до квот, чи будуть вони ефективними. Марно було б сподіватись, що це було б з першого кроку. Але якщо ми повернемось до досвіду цієї ж Швеції, їм треба було 60 років, щоб досягти 45% у органах влади. Тому позитивно хоча б те, що ми обговорюємо цю тему. Цей процес почався, і він невідворотній.

Ольга Веснянка: Порадьте, що цікавого почитати?

Артем Чапай: Хочу порадити книжку Жадана «Життя Марії»: про війну та жінок.

 

logo  За фінансової підтримки Уряду Швеції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.